Постанова

від 27.08.2020 по справі 363/1597/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 363/1597/17

провадження № 61-19416св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України,

відповідачі: Вишгородська міська рада Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Державне підприємство Київська лісова науково-дослідна станція , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Вишгородської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство Київська лісова науково-дослідна станція (далі - ДП Київська лісова науково-дослідна станція ) , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсним рішення міської ради, державного акта на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що прокуратура Київської області виявила порушення щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 0,7000 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у м. Вишгороді. Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 затверджено проєкти землеустрою щодо відведення у власність громадян земельних ділянок, на підставі якого у приватну власність земельні ділянки отримали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , кожний по 0,1000 га. Вказані ділянки належать до земель державної власності та перебували у постійному користуванні ДП Київська лісова науково-дослідна станція .

ОСОБА_3 і ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу від 26 грудня

2012 року № 769 та від 11 листопада 2013 року № 1040 відчужили земельні ділянки на користь ОСОБА_9 площами по 0,0999 га кожна. ОСОБА_4 за договором дарування від 13 грудня 2012 року № 709 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_10 площею 0,1000 га. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок відчужили земельні ділянки на користь ОСОБА_1 .

Рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 Про затвердження документації із землеустрою прийнято

з порушенням вимог закону, а також і вказані договори купівлі-продажу укладено без додержання норм законодавства, оскільки вилучення земельних лісових ділянок відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Крім того, для вилучення лісових ділянок і зміни цільового призначення обов`язковою підставою є погодження Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, якого не було. Таким чином, рішення про вилучення спірних лісових земельних ділянок не приймалось уповноваженим органом державної влади і питання про надання у власність земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб не належить до компетенції Вишгородської міської ради.

Виділені земельні ділянки загальною площею 0,7000 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд належать до земель лісогосподарського призначення ДП Київська лісова науково-дослідна станція , що підтверджується інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об?єднання Укрдержліспроект від

01 лютого 2017 року № 40, фрагментом з публічної кадастрової карти України

з нанесеними межами кварталу 158, виділу 4 та межами спірних земельних ділянок, а також інформацією ДП Київська лісова науково-дослідна станція від 14 лютого 2017 року № 48.

Прокурору стало відомо про порушене право лише у лютому 2017 року, під час опрацювання зазначеної інформації Виробничого об`єднання Укрдержліспроект , ДП Київська лісова науково-дослідна станція та Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 16 березня 2017 року № 04-36/482, а тому вважає, що строк позовної давності пропущено з поважних причин .

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд: 1) визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду

з цим позовом та поновити його, захистивши право; 2) визнати недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 Про затвердження документації із землеустрою в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204; 3221810100:03:219:0205; 3221810100:03:219:0206; 3221810100:03:219:0207; 3221810100:03:219:0208; 3221810100:03:219:0209; 3221810100:03:219:0210 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у м. Вишгороді; 3) визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, виданий ОСОБА_2 , серії ЯЙ № 308674, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001022827;

4) витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204; 3221810100:03:219:0205; 3221810100:03:219:0207; 3221810100:03:219:0208; 3221810100:03:219:0209; 3221810100:03:219:0210; ОСОБА_2 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:03:219:0206, загальною вартістю 846 516,00 грн, які розташовані на території м. Вишгорода Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня

2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що доводи про належність спірних ділянок до земель лісового фонду, що перебувають в постійному користуванні

ДП Київська лісова науково-дослідна станція , не знайшли підтвердження. Відповідачі у встановленому законом порядку реєстрували право власності на спірні земельні ділянки і питання про скасування такої реєстрації не ставиться. Первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державними органами, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю, а тому дійшов висновку про безпідставні твердження прокурора про порушення Вишгородською міською радою Київської області порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих відповідно до оспорюваного рішення. В матеріалах справи відсутні докази неправомірної поведінки відповідачів під час приватизації та продажу земельних ділянок та укладення договорів купівлі-продажу. Тому вимоги прокурора не ґрунтуються на вимогах закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

Визнано недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області Про затвердження документації із землеустрою від 26 жовтня 2012 року № 16/27

в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204, 3221810100:03:219:0205, 3221810100:03:219:0206, 3221810100:03:219:0207, 3221810100:03:219:0208, 3221810100:03:219:0209, 3221810100:03:219:0210 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у м. Вишгород.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, виданий ОСОБА_2 , серії ЯЙ № 308674, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001022827.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204, 3221810100:03:219:0205, 3221810100:03:219:0207, 3221810100:03:219:0208, 3221810100:03:219:0209, 3221810100:03:219:0210, ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:03:219:0206, загальною вартістю 846 516,00 грн, які розташовані на території м. Вишгород Київської області.

Стягнено з Вишгородської міської ради Київської області на користь Прокуратури Київської області 5 229,25 грн. судового збору за розгляд справи районним судом та 7 949,00 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Київської області 5 229,25 грн судового збору за розгляд справи районним судом та 7 949,00 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Київської області 5 229,25 грн судового збору за розгляд справи районним судом та 7 949,00 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував, що рішення про розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності прийняте міськрадою з перевищенням повноважень, жодних дій щодо розпорядження цією земельною ділянкою уповноважений орган виконавчої влади не вчиняв, тобто спірна земельна ділянка вибула

з володіння власника поза його волею, і дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для витребування зазначених земельних ділянок від добросовісних набувачів у порядку статті 388 ЦК України. Прокурор дізнався про те, що надані відповідно до рішення Вишгородської міської ради від

26 жовтня 2012 року № 16/27 громадянам земельні ділянки відносяться до лісів Першотравневого лісництва ДП Київської лісової науково-дослідної станції ,

з інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об?єднання Укрдержліспроект від 01 лютого 2017 року № 40, що є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив факт перебування земельних ділянок за межами населеного пункту, а відповідно до відомостей, що є в матеріалах справи, зокрема інформації з Державних реєстрів прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також з державних актів, спірні земельні ділянки розташовані у м. Вишгороді, тому Вишгородська міська рада Київської області правомірно передала ці земельні ділянки у приватну власність. Суд апеляційної інстанції всупереч засадам цивільного судочинства та судовій практиці ЄСПЛ порушив право ОСОБА_1 на мирне володіння майном. Крім того, прокуратура та Кабінет Міністрів України ще у 2012 році могли дізнатись про порушення прав держави під час виконання покладених на них функцій та обов`язків, а тому позовна давність для звернення до суду із цим позовом для прокуратури сплинула.

Постанову апеляційного суду оскаржив ОСОБА_1 , тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій переглядаються в частині позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 та Вишгородської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204, 3221810100:03:219:0205, 3221810100:03:219:0207, 3221810100:03:219:0208, 3221810100:03:219:0209, 3221810100:03:219:0210 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд

у м. Вишгород; витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок; стягнення

з ОСОБА_1 частини судових на користь Прокуратури Київської області, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

УхвалоюВерховного Суду від 29 квітня 2020 року зупинено дію оскарженої постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що відповідно рішення Вишгородської міської ради Київської області шістнадцятої сесії VI скликання від 26 жовтня 2012 року № 16/27 Про затвердження документації із землеустрою , розглянувши проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до статей 12 , 118, 121 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міська рада вирішила, зокрема, затвердити проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у м. Вишгороді. Передано зазначеним особам у власність земельні ділянки загальними площами по 0,1000 га кожному. Управлінню Держкомзему України у Вишгородському районі здійснити контроль виконання вимог пункту 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів

і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045, щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, під час складання, видачі та реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі договорів купівлі-продажу 24 жовтня 2015 року, 03 листопада 2015 року, 10 листопада 2015 року, 04 лютого 2016 року, 17 березня 2016 року та 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право приватної власності на земельні ділянки

з кадастровими номерами: 3221810100:03:219:0210; 3221810100:03:219:0209; 3221810100:03:219:0205; 3221810100:03:219:0208; 3221810100:03:219:0207; 3221810100:03:219:0204.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 29-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня

2019 року у справі № 910/4896/18 (провадження № 12-47гс19) зроблено висновок, що рішення органу державної влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. З огляду на те що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким надано земельні ділянки у власність фізичним особам, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб. Доводи позивача щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між позивачем

і Вишгородською районною державною адміністрацією, а фізичні особи не були визначені відповідачами у справі, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, бо предмет спору безпосередньо стосується прав

і обов`язків таких фізичних осіб. Адже визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким передано земельні ділянки у власність 21 громадянину України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, впливає на обсяг прав і обов`язків власників земельних ділянок, оскільки предмет такого спору стосується правомірності набуття ними відповідних земельних ділянок. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від

16 травня 2018 року у справі № 911/4111/16 (провадження № 12-69гс18), від

20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17 (провадження № 12-225гс18), від 15 січня 2019 року у справі № 911/4007/16 (провадження № 12-222гс18) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19) зазначено, що відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України). Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право

і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оспорювання речового права (права власності), що виникло внаслідок реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. Підставою набуття права приватної власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності, є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови

у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .

У справі, що переглядається, позовні вимоги про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 Про затвердження документації із землеустрою в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 земельних ділянок спрямовані на оспорення прав власності на ці земельні ділянки осіб, що виникли внаслідок реалізації оспорюваного рішення.

Прокурор позовних вимог до цих осіб не пред`явив, клопотань про їх залучення до участі у справі як співвідповідачів не заявляв, то за таких обставин немає підстав для задоволення позову у відповідній частині вимог внаслідок неналежного складу відповідачів.

Зазначені земельні ділянки у подальшому придбані ОСОБА_1 і, за змістом позову прокурора, позовні вимоги до нього є похідними від вирішення вимог про недійсність оспорюваного рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову в оскарженій частині через незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягають вирішенню за результатами розгляду цих позовних вимог, і в задоволенні позову судам необхідно було відмовити з цієї підстави,

а тому рішення суду першої інстанції в оскарженій частиніпідлягає зміні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині скасувати, а рішення суду першої інстанції в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог змінити у мотивувальній частині.

У зв?язку з цим підлягає поновленню дія постанови Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року в нескасованій частині задоволених позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2 , зупинена ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року до закінчення касаційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 413, 416, 436 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року в частині задоволених позовних вимог першого заступника прокурора Київської області

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 та Вишгородської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204, 3221810100:03:219:0205, 3221810100:03:219:0207, 3221810100:03:219:0208, 3221810100:03:219:0209, 3221810100:03:219:0210 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у м. Вишгород Київської області; витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок; стягнення з ОСОБА_1 частини судових на користь Прокуратури Київської області скасувати.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня

2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 та Вишгородської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:03:219:0204, 3221810100:03:219:0205, 3221810100:03:219:0207, 3221810100:03:219:0208, 3221810100:03:219:0209, 3221810100:03:219:0210 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд

у м. Вишгород Київської області; витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок змінити, виклавши в цій частині його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року

в нескасованій частині задоволених позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради Київської області від 26 жовтня 2012 року № 16/27 Про затвердження документації із землеустрою в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:03:219:0206; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, виданого ОСОБА_2 , серії ЯЙ № 308674, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001022827; витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки

з кадастровим номером 3221810100:03:219:0206.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Краснощоков

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук