Постанова

від 01.09.2020 по справі 761/21019/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/21019/14-ц головуючий у І інстанції: Рибак М.А.

провадження 22-ц/824/5134/2020 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Голденбрідж , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Голденбрідж до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Голденбрідж (надалі - ТОВ Голденбрідж та/або позивач) звернулось з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що ТОВ Голденбрідж на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .

У червні 2013 року ОСОБА_3 заволоділа правовстановлюючими документами на зазначену квартиру та виготовила фальшивий протокол загальних борів учасників товариства від 30 червня 2013 року, відповідно до якого вона була призначена загальними зборами товариства директором товариства.

19 липня 2013 року ОСОБА_3 від імені товариства уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу вказаної квартири, за умовами якого передала від імені товариства, за підробленими документами, належну йому на праві власності спірну квартиру у власність ОСОБА_4 , а останній прийняв її у власність і сплатив за неї 1 784 966 грн.

11 жовтня 2013 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_1 .

Рішенням господарського суду м. Києва від 2 квітня 2014 року визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлене зазначеним вище протоколом від 30 червня 2013 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати договір купівлі-продажу спірної квартири від 19 липня 2013 року недійсним та зобов`язати ОСОБА_1 повернути товариству спірну квартиру.

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ Голденбрідж та ОСОБА_2 звернулись із апеляційними скаргами,які обґрунтовано тим, що місцевий суд невірно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник ТОВ Голденбрідж вказує, що ОСОБА_3 не мала повноважень від юридичної особи для продажу спірної квартири і діяла на підставі фальшивого документу, а тому вважає, що договір купівлі-продажу спірної квартири підлягає визнанню недійсним, а квартира витребуванню.

ОСОБА_2 вказує на те, що її не було повідомлено про слухання справи, що позбавило її на забезпечення належного захисту своїх прав.

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_1 не погоджується з їх доводами, та зазначає, що ОСОБА_2 навмисно ігнорувала судові повістки, крім того зауважує, що в матеріалах справи наявні зворотні повідомлення, щодо отримання поштових відправлень, а тому вона була повідомлена про розгляд справи.

Крім того, ОСОБА_1 також звернулась із апеляційною скаргою, посилаючись на те, що з`ясовані судом обставини не можуть свідчити про відсутність волі власника спірної квартири на її відчудження, тому вважає, що зазначені висновки мають бути виключені із мотивувальної частини рішення суду.

Представник ТОВ Голденбрідж у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із її доводами, із підстав зазначених в апеляційній скарзі та позовній заяві.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала свою позицію, інші належним чином повідомлені сторони не з`явились.

ТОВ Голденбрідж через канцелярію подало до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки представник ОСОБА_6 у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) не зможе з`явитись, посилаючись на те, що остання має хронічну хворобу легенів, а представник ОСОБА_7 перебуває у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами.

Відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними.

Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки позивача з таких міркувань.

По-перше, встановлений постановою КМ України від 11 березня 2020 року карантин, у зв`язку із поширенням хвороби COVID-19, на даний час є адаптивним і не перешкоджає явці до суду учасника справи. Так постановою КМУ від 04 травня 2020 року № 343 дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п.3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м.Києві). Зокрема, дозволено із 22 травня 2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, а з 25 травня 2020 року - перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

По-друге, посилаючись на неможливість явки до суду, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів про те, що на даний час вона хворіє на коронавірусну хворобу, чи що в даний час за відповідним приписом лікарів перебуває на самоізоляції чи лікарняному і не працює, що у свою чергу могло б свідчити про перешкоди у явці до суду.

По-третє, відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дана справа не знаходить свого вирішення близько шести років, що не відповідає встановленим процесуальним законом строкам і свідчить про порушення розумних строків її розгляду.

І по-четверте, відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує, що позивачем реалізовано своє право як учасник справи шляхом подання апеляційної скарги, в якій грунтовно і змістовно викладено свою позицію щодо незаконності і необгрунтованості судового рішення, крім того директор ТОВ Голденбрідж - Гречківська В.П., яка підписала заяву про відкладення розгляду, не вказує причин неможливості своєї явки в судове засідання.

З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін які не з`явились, а вказані у заяві про відкладення розгляду причини неявки визнає неповажними.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, апеляційні скарги ТОВ Голденбрідж та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено того, що ОСОБА_4 , який придбав спірну квартиру, чи ОСОБА_1 , яка придбала спірну квартиру у ОСОБА_4 були обізнані чи могли бути обізнані про обмеження ОСОБА_3 при здійсненні продажу цієї нерухомості, оскілки згідно статутних документів ТОВ Голденбрідж та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців ОСОБА_3 була повноваженим представником товариства, а тому вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу спірної квартири від 19 липня 2013 року недійсним є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а оскільки в процесі розгляду справи знайшла своє підтвердження та обставина, що спірна квартира вибула з володіння власника ТОВ Голденбрідж не з їхньої волі на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж , наявні підстави для витребування майна у набувача, але позовні вимоги про витребування майна заявлені до неналежного відповідача, так як ОСОБА_2 не є відповідачем у справі.

Колегія суддів повністю погодитись з таким висновком не може з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що протоколом № 1/2013 загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж від 21 січня 2013 року на посаду директора товариства з 21 січня 2013 року призначено ОСОБА_8 та надано їй повноваження та право підпису всіх фінансово-господарських документів товариства, в будь-яких фінансових установах, установах банків та інших організаціях на території України з усіх питань фінансово-господарської діяльності товариства (Т.1, а.с.26).

Відповідно до пп. 10.6.4. Статуту ТОВ Голденбрідж , затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 15 лютого 2013 року № 3/2013 (Т.1, а.с. 27), директор товариства має право, зокрема, без довіреності здійснювати дії від імені товариства, укладати договори (контракти) та чинити юридичні дії від імені товариства, видавати довіреності тощо (а.с. Т.1, а.с. 6-21).

На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж від 30 червня 2013 року № 30/06 ОСОБА_8 звільнено з посади директора товариства з 30 червня 2013 року, та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_3 з 1 липня 2013 року (Т.1, а.с. 29).

19 липня 2013 року між ТОВ Голденбрідж в особі директора ОСОБА_3. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 532 (Т.1, а.с. 34-35), відповідно до умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 та належить продавцю - ТОВ Голденбрідж на праві приватної власності.

У подальшому, 11 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири.

Рішенням господарського суду місті Києва від 02 квітня 2014 року у справі № 910/16400/13 за позовом корпорації Азюр Груп Холдінг С.А. до ТОВ Голденбрідж було встановлено, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26 лютого 2014 року, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_10 , що міститься у рядку Директора ОСОБА_10 графи підписи у протоколі загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж від 30 червня 2013 року №30/06 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою з деяким наслідуванням його підпису (Т.1., а.с. 30-33), а тому суд дійшов висновку щодо відсутності кворуму для проведення загальних зборів та визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж , яке оформлене вказаним протоколом. (Т.1, а.с. 36-39).

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і

здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Із спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна вбачається, що при підписанні договору директор ОСОБА_3 виступала від імені товариства на підставі протоколу. Даним протоколом загальних зборів учасників у зв`язку з комерційною необхідністю прийнято рішення про продаж спірної квартири, та надано повноваження директору товариства ОСОБА_3 на укладення, нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію вказаного договору від імені товариства.

При укладенні спірного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 діяла відповідно до вказаного протоколу, а також надала приватному нотаріусу оригінал Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням ст. 98 ЦК України та з огляду на приписи ст.ст. 92, 203, 215, 241 ЦК України рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Таким чином, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Частина 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень. Для третьої особи, яка уклала договір із юридичною особою, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Голденбрідж , оформленого протоколом на підставі якого ОСОБА_3 було укладено спірний договір купівлі-продажу від імені товариства, а відтак, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 не мала повноважень на представництво товариства при здійсненні продажу квартири.

Колегія суддів зауважує, що визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства саме по собі не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно.

Під час розгляду судом першої інстанції даного спору позивачем не було надано доказів, що ОСОБА_4 , який придбав квартиру у ТОВ Голденбрідж , діяв недобросовісно і нерозумно, був обізнаний про те, що ОСОБА_3 не є директором товариства, і що товариство не приймало рішення про продаж своєї власності, що він не розрахувався за придбання квартири, тому відсутні підстави вважати, що участь ОСОБА_4 , як покупця, в укладенні спірного договору була формальною, спрямованою на протиправне позбавлення ТОВ Голденбрідж нерухомого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час судового розгляду позивачем не було надано достатніх та належних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_3 не мала повноважень від імені товариства укласти спірний договір купівлі-продажу квартири, а відтак місцевий суд вірно зазначив, що вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу спірної квартири від 19 липня 2013 року недійсним є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не можуть бути задоволені.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути товариству спірну квартиру, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційний суд зауважує, що під час судового розгляду не було встановлено, що ОСОБА_1 стала власником квартири АДРЕСА_1 незаконно, без відповідної правової підстави, так як набула право власності на квартиру на підставі договору купівлі-продажу, який укладено у письмовій формі, посвідчений нотаріально та зареєстрований у встановленому законом порядку.

При розгляді даного спору було встановлено, що у діях власника майна була воля на його відчуження, майно було придбано в особи, яка мала право на його відчуження, а тому таке майно не може бути витребуване в добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.

Воля ТОВ Голденбрідж на відчудження квартири АДРЕСА_1 виражена у оскаржуваному договрі купівлі-продажу, а також протоколі №20/06 від 16 липня 2013 року, які є дійсними та чинними

У постанові від 02 листопада 2016 року у справі №6-2161цс16 Вероховний Суд Укарїни прийшов висновку про те, що наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача .

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №569/1221/16-ц.

З огляду на вищезазначене підстави для витребування спірної квартири на користь позивача відсутні, а висновки місцевого суду про те, що спірна квартира вибула з володіння власника ТОВ Голденбрідж не з їхньої волі та наявні підстави для витребування майна у набувача є помилковими.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині є слушними, а відтак вона підлягає частковому задоволенню.

Апеляційна скарга ТОВ Голденбрідж переповнена оцінкою доказів апелянтом, при цьому не вказується, які з доказів неправомірно були судом першої інстанції не прийняті, чи досліджувались із порушенням установленого законом порядку.

Доводи апеляційної скарги в частині відмови суду першої інстанції в долученні свідоцтва про смерть ОСОБА_11 до матеріалів справи колегією суддів відхиляються, оскільки зазначена обставина не оспорюється та вказаний доказ, як і довідка з банку(а.с. 20 т.1) не може впливати на повноту розгляду справи.

Доводи спрямовані на визнання спірного договору купівлі-продажу недійсними, з посилання на відсутність волі ТОВ Голденбрідж та витребування спірної квартири відхиляються з підстав зазначених вище в постанові.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 містить виключно доводи, щодо відсутності її повідомлення про слухання справи, як підставу для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи містять докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 повідомлялась про розгляд справи, в подальшому за адресою перестала отримувати поштові відправлення, із заявами про зміну місця проживання/реєстрації не зверталась, суд про причини неявки не повідомляла, а відтак жодних дій спрямованих на реалізацію її прав, як учасника справи не вживала.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 не зазначає жодних причин незгоди із оскаржуваним рішенням.

Апеляційний суд зауважує, що поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження ОСОБА_2 отримала за адресою вказаній в апеляційній скарзі, а судова повістка повернулась на адресу суду у зв`язку з тим, що адресат відмовився від її отримання, за номером телефону, вказаним в апеляційній скарзі було з`ясовано, що про розгляд справи особі відомо.

Вищезазначені дії ОСОБА_2 вказують про свідоме затягування розгляду, попри те, що дана справа не знаходить свого вирішення близько шести років, що не відповідає встановленим процесуальним законом строкам і свідчить про порушення розумних строків її розгляду.

З огляду на вищезазначене апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ Голденбрідж не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, але невірно було здійснено невірні висновки, щодо відсутності волі позивача в продажі спірної квартри, апеляційний суд змінює судове рішення, але виключно у частині мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Голденбрідж та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Голденбрідж до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2020 року.

Головуючий

Судді: