Рішення

від 02.09.2020 по справі 908/1703/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 908/1703/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1703/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас", ідентифікаційний код юридичної особи 37833334 (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12а, оф. 40)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго", ідентифікаційний код юридичної особи 41041546 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13)

про стягнення 99 621,60 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навітас " звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 22.06.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго" 89000,00 грн. заборгованості за договором № А028/12/2018 від 28.12.2018, 9011,86 грн. пені, 1609,74 грн. інфляційних втрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 справу № 908/1703/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 у справі №908/1703/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.07.2020 об 11 год. 00 хв.

30.07.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/1703/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явились, при цьому 27.07.2020 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, та 30.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, судове засідання 30.07.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні.

За наслідками судового засідання 30.07.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.09.2020 о 14 год. 40 хв.

01.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника в судовому засіданні.

Судове засідання 02.09.2020 проводилося без фіксування технічними засобами на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Представники сторін у судове засідання 02.09.2020 не з`явилися.

Згідно змісту позовних вимог, 28.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю НАВІТАС та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО укладено договір поставки № А-28/12/2018. Позивачем поставлено товар на загальну суму 444 000,00 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується видатковою накладною № 2312/01 від 23.12.2019, довіреністю на отримання товару № 14 від 23.12.2019. Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 355 000,00 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 89 000,00 грн., 9011,86 грн. пені за період 24.12.2019-22.06.2020 та втрати від інфляції у розмірі 1609,74 грн. за січень-червень 2020.

Судом розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника в судовому засіданні. Суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки належних та допустимих доказів неможливості прибуття у судове засідання до заяви не надано.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

При ухваленні рішення суду у даній справі суд враховує наступне:

Ухвала про відкриття провадження у справі № 908/1703/20 від 07.07.2020, отримана відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО 14.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2020.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, рішення прийнято без його проголошення - 02.09.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

28.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю НАВІТАС (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО (далі - покупець) укладено договір поставки № А-28/12/2018 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується передати у власність покупцю обладнання та комплектуючі (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну (вартість) на умовах, визначених договором.

Кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна одиниці виміру, строки та інші умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлені як додатки, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.5. договору товар поставляється і передається у власність покупцю на умовах EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) на складі постачальника за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Старотроїцька, 42.

Постачальник зобов`язаний передати товар, у рамках цього договору покупцеві у повному обсязі відповідно до умов визначених у специфікації.

Строк поставки та умови оплати визначаються сторонами в специфікації.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент поставки товару покупцю.

Зобов`язання постачальника з поставки вважається виконаним з моменту передання товару покупцю. Моментом передачі товару покупцю є підписання сторонами видаткової накладної на такий товар.

Розділом 4 договору врегульовано порядок оплати товару.

Загальна вартість (ціна) цього договору, тобто вартість (ціна) усіх поставлених (переданих у власність) за цим договором товарів, сторонами не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, проданих (переданих у власність) постачальником покупцеві на підставі цього договору та зафіксованих сторонами у відповідних специфікаціях та/або видаткових накладних на переданий товар (п. 4.1. договору).

Асортимент, ціна (вартість) товару та порядок оплати за товар погоджується сторонами та зазначається у відповідній специфікації (додаток до договору), яка становить невід`ємну частину цього договору (п. 4.2. договору).

Оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника зазначений в цьому договорі в строк, визначений у специфікації. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні (п. 4.3. договору).

Датою оплати (отримання грошей постачальником) вважається дата зарахування грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

28.12.2018 сторонами підписано Специфікацію № 1 до договору на суму 299 208,00 грн.

18.11.2019 сторонам укладено Додаткову угоду № 1 на суму 444 000,00 грн., відповідно до п.п 3.1., 3.2., 4 якої оплата (передоплата) в розмірі 255 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору.

Остаточна оплата у розмірі 189 000,00 грн. від суми вказаної в Специфікації № 1, протягом 20 робочих днів з моменту підписання цієї специфікації № 1, в т.ч. ПДВ.

Строк поставки товару складає не більше ніж 10 робочих днів з моменту оплати згідно п. 3.2. Специфікації № 1.

Позивачем поставлено товар на загальну суму 444 000,00 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується видатковою накладною № 2312/01 від 23.12.2019, довіреністю на отримання товару № 14 від 23.12.2019.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 355 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку 361 за січень 2001 - червень 2020.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 89 000,00 грн., 9011,86 грн. пені за період 24.12.2019-22.06.2020 та втрати від інфляції у розмірі 1609,74 грн. за січень-червень 2020.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими.

Суд, проаналізувавши умови договору № А-28/12/2018 від 28.12.2018 дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 та 3 глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма закріплена у ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 444 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною, яка містить посилання на договір №А-28/12/2018 від 28.12.2018.

18.11.2019 сторонам укладено Додаткову угоду № 1 на суму 444 000,00 грн., відповідно до п.п 3.1., 3.2., 4 якої оплата (передоплата) в розмірі 255 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору.

Остаточна оплата у розмірі 189 000,00 грн. від суми вказаної в Специфікації № 1, протягом 20 робочих днів з моменту підписання цієї специфікації № 1, в т.ч. ПДВ.

Строк поставки товару складає не більше ніж 10 робочих днів з моменту оплати згідно п. 3.2. Додаткової угоди № 1 до договору від 18.11.2019.

Відповідачем отриманий від позивача товар сплачений частково на суму 355 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (картка рахунку 361).

Доказів сплати залишку заборгованості в сумі 89 000,00 грн. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 89 000,00 грн. простроченого основного боргу за поставлений товар.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період 24.12.2019 по 22.06.2020 у розмірі 9011,86 грн. на підставі п. 6.2. договору.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунки пені позивача за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство . Згідно розрахунку суду сума пені є більшою, ніж заявлено позивачем.

Також, суд зазначає, що вірним періодом нарахування пені є 16.12.2019 - 15.06.2020, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 9011,86 грн. за період з 16.12.2019 по 15.06.2020.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 1609,74 грн. за січень - червень 2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат позивача за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство , розрахунки є вірними, заявлена сума втрат від інфляції підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення вказаних витрат, позивачем надано суду: договір № 22/06-20 про надання правничої допомоги від 22.06.2020, Додаткову угоду № 1 до договору № 22/06-20 від 24.06.2020, Акт наданих послуг від 24.06.2020, ордер серія АІ № 1001463 від 22.06.2020, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5301/10 від 12.03.2015, платіжне доручення № 4 від 25.06.2020 на суму 7000,00 грн.

Розглянувши надані позивачем процесуальні документи та матеріали справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго", ідентифікаційний код юридичної особи 41041546 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас", ідентифікаційний код юридичної особи 37833334 (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12а, оф. 40) суму основного боргу у розмірі 89 000 (вісімдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9 011 (дев`ять тисяч одинадцять) грн. 86 коп., втрати від інфляції у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2020.

Суддя А.О. Науменко