Постанова

від 15.12.2020 по справі 908/1703/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1703/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспроменерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 (суддя Науменко А.О., повне рішення складено 04.09.2020) у справі № 908/1703/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас» , ідентифікаційний код юридичної особи 37833334 (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12а, оф. 40)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспроменерго» , ідентифікаційний код юридичної особи 41041546 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13)

про стягнення 99 621,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навітас" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 22.06.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго" 89000,00 грн. заборгованості за договором № А028/12/2018 від 28.12.2018, 9011,86 грн. пені, 1609,74 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю НАВІТАС та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО укладено договір поставки № А-28/12/2018. Позивачем поставлено товар на загальну суму 444 000,00 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується видатковою накладною № 2312/01 від 23.12.2019, довіреністю на отримання товару № 14 від 23.12.2019. Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 355 000,00 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 89 000,00 грн., 9011,86 грн. пені за період 24.12.2019-22.06.2020 та втрати від інфляції у розмірі 1609,74 грн. за січень-червень 2020.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/1703/20 позов задоволено.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго", ідентифікаційний код юридичної особи 41041546 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас", ідентифікаційний код юридичної особи 37833334 (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12а, оф. 40) суму основного боргу у розмірі 89 000 (вісімдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9 011 (дев`ять тисяч одинадцять) грн. 86 коп., втрати від інфляції у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неналежно виконано зобов`язання за договором в частині оплати поставленого товару, а тому сума основного боргу підлягає стягненню у повному обсязі разом з нарахованими на цю суму відсотками річних, інфляційними та пенею за порушення виконання грошового зобов`язання.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/1703/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, справа була розглянута за відсутності представника їхнього підприємства, отже, були позбавлені можливості захистити свої права та законні інтереси та спростувати доводи й вимоги позивача.

Більш того, віповідач не зміг заперечити проти стягнення адвокатських витрат у сумі 7000 гривень. Так, позивачем до позову не додавався детальний опис виконаних робіт із зазначенням витраченого часу. Справа є нескладною, а тому сума витрат у розмірі 7000,00 гривень є завищеною та необгрунтованою. Суд не врахував вказаних обставин під час розгляду справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

03.12.2020р. до Центрального апеляційного господарського суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго" (скаржника) надійшла заява про те, що у ТОВ Сервіспроменерго відсутній борг перед ТОВ Навітас за договором №А- 28/12/2018 від 28.12.2018 року. Про цей факт свідчить акт звірки взаємних розрахунків, а також платіжні доручення №377 від 27.12.2019 року, №201 від 28.12.2018 року, №434 від 22.09.2020 року та №440 від 29.09.2020 року. Отже, на цей час відсутій предмет спору в частині стягнення заборгованості за договором №А-28/12/2018 від 28.12.2018 року в сумі 89 000,00 гривень.

Просить, скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02 вересня 2020 року в частині стягнення 89 000,00 гривень, і закрити в цій частині провадження у справі №908/1703/20.

Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Так, позивач зазначає, що з метою якісного та кваліфікованого захисту своїх порушених прав зі сторони відповідача, 22.06.2020 р. позивачем було укладеного договір про надання правничої допомоги з адвокатом Грушовець А.С., а відтак витрати понесені на оплату послуг адвоката згідно ст.44 ГПК України є судовими витратами.

При подачі позивачем позовної заяви до Господарського суд Запорізької області до позовної заяви було подано Додаток №1 до Договору №22/06-29 про надання правової допомоги від 22.06.2020 р.

Відповідно до даного Додатку, чітко розписано роботи, які мають бути проведено адвокатом із метою отримання гонорару у розмірі 7000 гривень.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, через не надання доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у встановленому законом розмірі.

19.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіспроменерго надійшло клопотання про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіспроменерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/1703/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

28.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю НАВІТАС (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО (далі - покупець) укладено договір поставки № А-28/12/2018 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується передати у власність покупцю обладнання та комплектуючі (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну (вартість) на умовах, визначених договором.

Кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна одиниці виміру, строки та інші умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлені як додатки, що є невід`ємними частинами цього договору.

Розділом 4 договору врегульовано порядок оплати товару.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

28.12.2018 сторонами підписано Специфікацію № 1 до договору на суму 299 208,00 грн.

18.11.2019 сторонам укладено Додаткову угоду № 1 на суму 444 000,00 грн., відповідно до п.п 3.1., 3.2., 4 якої оплата (передоплата) в розмірі 255 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору.

Остаточна оплата у розмірі 189 000,00 грн. від суми вказаної в Специфікації № 1, протягом 20 робочих днів з моменту підписання цієї специфікації № 1, в т.ч. ПДВ.

Строк поставки товару складає не більше ніж 10 робочих днів з моменту оплати згідно п. 3.2. Специфікації № 1.

Позивачем поставлено товар на загальну суму 444 000,00 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується видатковою накладною № 2312/01 від 23.12.2019, довіреністю на отримання товару № 14 від 23.12.2019.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 355 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку 361 за січень 2001 - червень 2020.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Позивачем також заявлялося про стягнення 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі 908/1703/20 позов задоволено. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас", суму основного боргу у розмірі 89 000 (вісімдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9 011 (дев`ять тисяч одинадцять) грн. 86 коп., втрати від інфляції у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не погоджується з рішенням суду і просить скасувати його лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу та щодо розгляду за відсутності представника підприємства віповідача то рішення суду переглядається саме в цих частинах.

Щодо доводів скаржника про порушення його права на захист у зв`язку з відмовою господарським судом у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 у справі №908/1703/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.07.2020 об 11 год. 00 хв.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 908/1703/20 від 07.07.2020, отримана відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІСПРОМЕНЕРГО 14.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2020.

30.07.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/1703/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явились, при цьому 27.07.2020 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, та 30.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

За наслідками судового засідання 30.07.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.09.2020 о 14 год. 40 хв.

01.09.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника в судовому засіданні.

Представники сторін у судове засідання 02.09.2020 не з`явилися.

Матаріалами справи встановлено, що судом першої інстанції розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника в судовому засіданні. Проте, суд не вбачав підстав для його задоволення, оскільки належних та допустимих доказів неможливості прибуття у судове засідання до заяви не надано.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою ст.202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини другої ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний господарський суд враховує, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо доводів скаржника про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., позивачем надано: договір № 22/06-20 про надання правничої допомоги від 22.06.2020, Додаткову угоду № 1 до договору № 22/06-20 від 24.06.2020, Акт наданих послуг від 24.06.2020, ордер серія АІ № 1001463 від 22.06.2020, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5301/10 від 12.03.2015, платіжне доручення № 4 від 25.06.2020 на суму 7000,00 грн.

Згідно ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

З огляду на вищенаведене, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача, оскільки розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність розрахунку витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.

Щодо заяви відповідача про відсутність предмету спору в частині стягнення заборгованості за договором №А-28/12/2018 від 28.12.2018 року в сумі 89 000,00 гривень через сплату цієї суми, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 80 (ч. 3, 4, 8) ГПК України визначає, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які стверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З зазначеної заяви вбачається, що про факт відсутності боргу свідчить акт звірки взаємних розрахунків, а також платіжні доручення №377 від 27.12.2019 року, №201 від 28.12.2018 року, №434 від 22.09.2020 року та №440 від 29.09.2020 року.

Проте, на момент розгляду справи у суді першої інстанції доказів сплати залишку заборгованості в сумі 89 000,00 грн. суду не надано.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді основна заборгованість за договором №А-28/12/2018 від 28.12.2018 року в сумі 89 000,00 гривень була не погашена відповідачем в повному обсязі, у зв`язку з чим, місцевим судом було правомірно задоволено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 89 000,00 грн. простроченого основного боргу за поставлений товар.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, заява відповідача не підлягає задоволенню, оскільки зазначені докази не були подані до суду першої інстанції та не наведенно підстав неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроменерго" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі 908/1703/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 18.12.2020р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова