Рішення

від 03.09.2020 по справі 910/3665/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/3665/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення

до Повного товариства Ломбард Експрес-готівка Товариство з обмеженою відповідальністю Світ фінансових рішень і компанія

про стягнення 151 145,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (надалі - УКРСОЮЗСЕРВІС ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об`єднання Український адвокат (надалі - ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО ) про стягнення 151 145,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати за оренду майна на підставі договору оренди майна б/н від 10.07.2017, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 115 056,22 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 975,06 грн. та 3 % річних у розмірі 763,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала вручена відповідачу 18.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103054222096.

08.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки в ній заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 115 056,22 грн., пеню у розмірі 33 245,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 843,28 грн.

Суд приймає збільшення розміру позовних вимог оскільки відповідна заява подана позивачем з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак подальший розгляд справ буде здійснюватись в межах суми основного боргу у розмірі 115 056,22 грн., пені у розмірі 33 245,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 843,28 грн.

14.04.2020 через канцелярію суду від ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО надійшла заява про продовження строку на подання відзиву та надання матеріалів справи для ознайомлення.

Необхідність продовження строку для подання відзиву обґрунтована відповідачем тим, що відповідно до п. 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, нормами чинного законодавства вже було встановлено строки, зокрема, для подання відзиву на позов, які є не меншими, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), які і просить продовжити відповідач у своїй заяві, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача про продовження строку для подання відзиву без розгляду.

В той же час, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22.05.2020 до 22.06.2020 із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020.

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 встановлено, що у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється, зокрема:

- з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб;

- з 25 травня: перевезення пасажирів метрополітенами за умови забезпечення перевізником контролю за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;

- з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. У разі здійснення перевезення між регіонами транзитом через регіон, в якому не діють послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб (без права посадки пасажирів у транзитному регіоні). У разі здійснення перевезення до регіону, в якому не застосовується послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. У разі здійснення перевезення до регіону, в якому не застосовується послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду.

З огляду на викладене, враховуючи послаблення карантинних заходів, а також те, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність перешкод ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО у висловленні своєї позиції та поданні відзиву на позов до суду.

07.08.2020 через канцелярію суду від ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що він був позбавлений можливості користуватись об`єктом оренди з 13 листопада 2018 через обставини, за які він не несе відповідальності, тому позовні вимоги вважає безпідставними. Відповідач стверджує, що 13.11.2018 за адресою об`єкта оренди з`явились невідомі особи, які представились новими власниками майна, вхід на територію об`єкта було заблоковано, звернення до орендодавця про вказані обставини останнім було проігноровано.

Також, разом з відзивом на позов відповідачем подано клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, в якому відповідач просив провести огляд доказів за їх місцезнаходженням для підтвердження факту загибелі (знищення) об`єкту оренди.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Згідно із ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що встановлення факту загибелі (знищення) об`єкту оренду жодним чином не вплине на вирішення даного спору по суті, оскільки відсутність об`єкту оренди станом на момент розгляду справи не свідчить про відсутність такого об`єкту у період за який позивачем заявлено вимогу, а саме: з квітня по липень 2019 року, а відтак клопотання відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням не підлягає задоволення з огляду на те, що не сприятиме встановленню обставин, які мають значення для вирішення справи.

20.08.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої позивач зазначає, що об`єкт оренди є його приватною власністю, жодні повідомлення про неможливість користуватись орендованим майном від орендаря не надходило, звільнення об`єкта оренди було здійснено відповідачем без припинення договору та передачі майна за актом приймання-передачі, дії працівників Голосіївського УП ГУ Нацполіції у м. Києві щодо опечатання майна та порушення кримінальної справи стосувались не об`єкта оренди, а трансформаторної підстанції та в`їзду на територію за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а.

02.09.2020 через канцелярію суду від ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечив проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом із запереченнями на відповідь на відзив відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в яких ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО просить витребувати у позивача докази, що підтвердять відсутність у позивача права власності на об`єкт оренди.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про залишення його без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто, відповідач пропустив встановлений строк для подачі клопотання про витребування доказів, при цьому, обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, таке клопотання не містить, що є підставою для залишення його без задоволення на підставі ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

10.07.2017 між УКРСОЮЗСЕРВІС (орендодавець) та ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО (орендар) був укладений договір оренди майна б/н (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове орендне платне користування в належному технічному стані, майно у складі: будівлі площею 28 кв.м., будівлі для вбиральні площею 2,5 кв.м., споруди - асфальтованого майданчика загальною площею 360 кв.м., залізобетонної огорожі довжиною 45 м., висотою 2.3 м., металевих воріт з хвірткою (разом далі - об`єкт), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-А.

Згідно з п. 3.1 Договору передача об`єкту в оренду здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору, підписується в день передачі об`єкта та свідчить про фактичну передачу об`єкта в оренду.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за користування об`єктом орендар сплачує не пізніше 25 числа попереднього місяця за наступний місяць орендну плату в сумі 24 000,00 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн. станом на 01.04.2017.

В разі, якщо індекс інфляції за поточний місяць більше одиниці, розмір орендної плати за наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати на цей індекс інфляції (п. 5.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове орендне платне користування об`єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.07.2017, який є додатком №1 до Договору.

07.05.2018 сторонами укладена додаткова угода до Договору, відповідно до якої пункт 4.1 викладено в наступній редакції: об`єкт надається в оренду з 14 липня 2017 року по 31 липня 2019 року включно .

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати орендних платежів на підставі Договору за період з квітня по липень 2019 року, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 115 056,22 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі майна від 14.07.2017) підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п.п. 5.1, 5.2 Договору у відповідача наявна заборгованість із сплати позивачу орендних платежів у розмірі 115 056,22 грн. за період з квітня по липень 2019 року на підставі Договору, а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 115 056,22 грн. на підставі Договору за період з квітня по липень 2019 року. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Стосовно твердження відповідача про неможливість використовувати об`єкт оренди через дії третіх осіб, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Відсутність у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16; № 12-37гс18.

Також, відповідно до положень п. 5.9 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Об`єкту за актом прийому-передачі включно.

У п. 7.2.3 Договору сторонами визначено обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату за користування Об`єктом, плату за використання електроенергії, водопостачання і водовідведення, а також плату за комунальні та інші послуги, якщо такі були отримані від Орендодавця.

Наявне в матеріалах справи листування між сторонами та подані письмові пояснення свідчать про те, що орендар у листопаді 2018 року повідомляв про наміри звільнення об`єкта оренди, у січні 2019 на вимогу орендодавця за вих. №01/1-137 від 27.12.2018 щодо повернення майна за актом, припинення договірних відносин, надіслав Акт прийому-передачі майна від 19.11.2018, який позивач відмовився підписати у зв`язку із датою його підписання, що не відповідала фактичним обставинам та необхідністю повернення майна за місцем оренди із передачею орендодавцю ключів.

Умовами п. 8.8 Договору встановлено, що в разі дострокового припинення договору оренди з ініціативи орендаря, орендар письмово повідомляє про це орендодавця за два місяці до дати повернення об`єкта і сплачує орендодавцю орендну плату за останній місяць оренди, а також всі платежі, передбачені цим договором, в повному обсязі.

Відповідно до п. 8.6 Договору визначено, що в разі закінчення строку договору або в разі його дострокового припинення орендар зобов`язується: звільнити Об`єкт і повернути його Орендодавцю на протязі одного календарного дня та підписати акт прийому-передачі; передати Орендодавцю Об`єкт в комплектації, що була на час його передачі в оренду та в стані не гіршому за стан на момент передачі його в оренду.

Об`єкт вважається фактично поверненим Орендодавцеві з моменту підписання акту прийому-передачі. У момент підписання цього акту Орендар передає Орендодавцеві ключі від Об`єкта (п. 8.7 Договору).

Докази припинення сторонами договірних відносин по Договору, дострокового розірвання договору та повернення об`єкта оренди за Актом приймання-передачі, підписання відповідного Акта, станом на час вирішення спору, у матеріалах справи відсутні.

За умовами п. 8.10 Договору в разі звільнення орендарем приміщення без оформлення акту прийому-передачі орендар несе повну матеріальну відповідальність за збитки орендодавця, що виникають в зв`язку з цим, при цьому орендар не звільняється від сплати орендної плати і інших, передбачених цим договором платежів до дня повернення об`єкта за актом.

Разом з тим, обов`язок складання акту прийому-передачі при повернення орендарем орендодавцю об`єкта покладається на орендаря (п. 8.11 Договору).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до умов Договору сторонами було узгоджено, що основне зобов`язання відповідача - сплачувати орендну плату за весь час користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється самим лише звільненням об`єкта оренди, оскільки таке припинення можливе з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем об`єкта оренди.

Суд відзначає, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів письмового звернення у встановленому законом порядку до позивача щодо неможливості користуватись майном або намірів достроково розірвати договір оренди від 10.07.2017, що свідчило б про припинення договірних відносин сторін, також суду не доведено факту звільнення об`єкта оренди у листопаді 2018, передачу його за актом прийому-передачі, обов`язок щодо складання якого покладено на орендаря, орендодавцю, та у зв`язку із чим припинення зобов`язання щодо оплати орендної плати чи підстав звільнення її від оплати у зв`язку із неможливістю користування приміщенням.

Доводи відповідача про те, що доказами припинення договірних відносин між орендодавцем та орендарем, зокрема і внаслідок знищення об`єкта оренди, його захоплення, є повідомлення виконавчого директора орендодавця ОСОБА_1 , заява свідка ОСОБА_2 , лист позивача №01/1-137 від 27.12.2018, фотокартки місця повного демонтажу об`єкта оренди, лист відповідача №17-01-01/19 від 17.01.2019, адвокатські запити до ГУ ДФС у м. Києві №01/28-07.20/02 від 28.07.2020 та до позивача №03/28-07.20/02 від 28.07.2020, відомості з Реєстру досудових розслідувань №12018100010010423 від 14.11.2018 - суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки вказані документи не є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження наведених відповідачем обставин припинення договірних відносин у встановленому законом порядку (зокрема шляхом двостороннього узгодження сторонами правочину припинення своїх зобов`язань у правовідносинах оренди). Суд відзначає, що у таких документах містяться певні відомості стосовно певних подій, які не можуть бути покладені в основу твердження про припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем в контексті існуючого спору.

Стосовно нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. В свою чергу, в силу приписів ст. 208, 526, 651, 759, 781, 784 Цивільного кодексу України, тобто в силу вимог чинного законодавства, обставини припинення певних договірних правовідносин між сторонами даного спору мають відображатися у відповідних документах, у зв`язку з чим до заяви свідка ОСОБА_2 суд відноситься критично та відхиляє її як не належний та не допустимий доказ в підтвердження факту припинення договірних відносин між сторонами спору.

Стосовно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2018 (номер довідки 172774062) суд зазначає, що в матеріалах справи наявна подана позивачем копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 40508438 від 05.04.2018), згідно якого об`єкт оренди є власністю позивача (номер запису про право власності 25608775 від 03.04.2018).

Також, зазначені обставини були встановлені при розгляді Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом справи №910/3160/19 за позовом УКРСОЮЗСЕРВІС до ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО про стягнення заборгованості за Договором за період з грудня 2018 року по березень 2019 року.

В даному випадку, судом було досліджено вказані обставини з огляду на вимогу про стягнення заборгованості за Договором за інший період, при цьому, відповідачем не взято до уваги обставини та підстави відхилення його доводів у справі №910/3160/19 для доведення своєї позиції та відсутності підстав для стягнення заявленої заборгованості, оскільки, фактично, ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО у даній справі посилається на ті самі докази, що і в іншій.

З урахуванням наведеного вище, оцінивши наявні у справі докази в сукупності та перевіривши обставини справи, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України письмового звернення у встановленому законом порядку щодо неможливості користуватись майном або намірів достроково розірвати Договір, що свідчило б про припинення договірних відносин сторін, також не доведено факту звільнення відповідачем об`єкта оренди у листопаді 2018 року, передачу його орендодавцю за актом прийому-передачі, обов`язок щодо складання якого покладено на орендаря, та у зв`язку із чим припинення зобов`язання щодо оплати орендної плати чи наявності підстав звільнення її від оплати у зв`язку із неможливістю користування приміщенням.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги УКРСОЮЗСЕРВІС про стягнення з ПТ Ломбард Експрес-готівка ТОВ Світ фінансових рішень і КО заборгованості у розмірі 115 056,22 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 33 245,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 843,28 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Суд відзначає, що розрахунок пені, наведений позивачем, не містить періодів її нарахування, проте містить кількість днів прострочення, з якої вбачається, що позивачем не дотримано вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, правомірним буде нарахування пені у такі періоди:

- за квітень 2019 року - з 26.03.2019 по 25.09.2019;

- за травень 2019 року - з 26.04.2019 по 25.10.2019;

- за червень 2019 року - з 28.05.2019 по 27.11.2019;

- за липень 2019 року - з 26.06.2019 по 25.12.2019.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 19 505,69 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 26.03.2019 по 25.12.2019.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 843,28 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 115 056,22 грн., пені у розмірі 19 505,69 грн. та 3% річних у розмірі 2 843,28 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 13 739,83 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення задовольнити частково.

2. Стягнути з Повного товариства Ломбард Експрес-готівка Товариство з обмеженою відповідальністю Світ фінансових рішень і компанія (03680, м. Київ, вул. Святошинська, будинок 34; ідентифікаційний код 38083827) на користь Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (04107, м. Київ, вул. Пугачова, будинок 17; ідентифікаційний код 00017437) заборгованість з орендної плати у розмірі 115 056 (сто п`ятнадцять тисяч п`ятдесят шість) грн. 22 коп., пеню у розмірі 19 505 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ять) грн. 69 коп., 3% річних у розмір 2 843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 2 061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 08 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий