Рішення

від 03.09.2020 по справі 927/668/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2020 року м. Чернігів справа № 927/668/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський інженерно-технічний центр "Контакт",

вул. Кабардинська, 2, м. Дніпро, 49006, e-mail: admin@kontakt.dp.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Контакт",

вул. Кільцева, буд. 11, м. Чернігів, 14007

про стягнення 271215,94 грн

Представникі сторін у судове засідання не з"явилися.

У судовому засіданні 03.09.2020 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Приватним акціонерним товариством "Дніпровський інженерно-технічний центр "Контакт" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Контакт" про стягнення заборгованості в сумі 271215,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті отриманої від позивача продукції, згідно з видатковими накладними та виставленими рахунками-фактурами.

Ухвалою суду від 27.07.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 11.08.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.09.2020. Відповідно до ст.165, 251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 03.09.2020 учасники справи не прибули.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у судовому засіданні.

Ухвала про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була повернута відділенням зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, заяв та клопотань від нього не надходило.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством Дніпропетровський інженерно-технічний центр Контакт поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Контакт продукцію на загальну суму 272821,56 грн, що підтверджується видатковими накладними: №К19-04822 від 15.08.2019 на суму 10074,84 грн; №К19-04824 від 22.08.2019 на суму 8719,80 грн; №К19-05333 від 06.09.2019 на суму 83110,20 грн; №К19-05334 від 10.09.2019 на суму 10428,30 грн; №К19-05335 від 13.09.2019 на суму 48960,00 грн; №К19-05338 від 17.09.2019 на суму 3025,32 грн; №К19-06121 від 15.10.2019 на суму 7563,24 грн; №К19-06122 від 16.10.2019 на суму 11441,22 грн; №К19-06123 від 17.10.2019 на суму 3631,20 грн; №К19-06369 від 18.10.2019 на суму 2778,00 грн; №К19-06372 від 25.10.2019 на суму 1181,88 грн; №К19-06987 від 14.11.2019 на суму 15386,58 грн; №К19-06988 від 20.11.2019 на суму 7095,60 грн; №К19-07193 від 27.11.2019 на суму 12645,60 грн; №К19-07194 від 27.11.2019 на суму 10336,80 грн; №К19-07195 від 27.11.2019 на суму 7443,60 грн; №К19-07196 від 29.11.2019 на суму 6741,96 грн; №К19-07617 від 23.12.2019 на суму 13536,60 грн; №К20-00112 від 13.01.2020 на суму 3938,52 грн; №К20-00347 від 04.02.2020 на суму 1969,80 грн; №К20-00542 від 04.02.2020 на суму 2812,50 грн, які підписані представниками сторін, та виставленими на оплату рахунками №Р19-07297 від 14.08.2019, №Р19-07539 від 22.08.2019, №Р19-05428 від 06.09.2019, №Р19-08076 від 10.09.2019, №Р19-08184 від 12.09.2019, №Р19-08295 від 17.09.2019, №Р19-09206 від 15.10.2019, №Р19-09163 від 11.10.2019, №Р19-09261 від 17.10.2019, №Р19-09312 від 18.10.2019, №Р19-09550 від 25.10.2019, №Р19-10248 від 14.11.2019, №Р19-09361 від 21.10.2019, №Р19-09361/а від 21.10.2019, №Р19-10128 від 12.11.2019, №Р19-10719 від 29.11.2019, №Р19-11157 від 17.12.2019, №Р20-00975 від 04.02.2020 (а.с.6-47).

Заперечень щодо факту отримання товару від відповідача до суду не надійшло.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши позивачу лише 1605,62 грн, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару становить 271215,94 грн.

З огляду на той факт, що повного розрахунку за поставлений товар відповідачем здійснено не було, позивач звернувся до відповідача з претензіями № 354 від 23.03.2020 та № 811 від 08.07.2020 з вимогою сплатити заборгованість , однак відповідач відповідей на претензії не надав, оплату за поставлений позивачем товар не здійснив.

Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 271215,94 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріалами справи підтверджуються обставини щодо поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.

Отже, виходячи із приписів ст.202 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що сторонами вчинено дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

З аналізу правовідносин які виникли між сторонами вбачається, що між сторонами фактично було укладено договір поставки, відповідно до ч.2 ст. 638, 712 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України, у спрощений спосіб, шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем. Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.

Згідно з ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання одержувачем та скріплення печаткою накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Приймаючи до уваги, що строк оплати отриманого товару по вищевказаних накладних сторонами визначено не було і накладні є первинними обліковими документами, які є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, тому, відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання грошового зобов`язання по спірних накладних починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов`язання з оплати товару виконав частково, за поставлений товар розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують здійснення ним повної оплати за отриману продукцію.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за поставлену продукцію своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 271215,94 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати в сумі 4068,24 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Дніпровський інженерно-технічний центр "Контакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Контакт" про стягнення заборгованості у сумі 271215,94 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Контакт" (вул. Кільцева, буд. 11, м. Чернігів, 14007; код ЄДРПОУ 38933416) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський інженерно-технічний центр "Контакт" (вул. Кабардинська, 2, м. Дніпро, 49006; код ЄДРПОУ 13428292) 271215,94 грн боргу та 4068,24 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.09.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор