УХВАЛА
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 915/1818/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, у справі
за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави
до 1) Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство",
про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним акта на право власності, зобов`язання повернути у власність держави земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
14.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 (повний текст складено 25.06.2020), ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2019 у справі № 915/1818/18, подана 13.08.2020 на електронну поштову скриньку Південно-західного апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який саме висновок та щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" викладено обставини справи № 915/1818/18, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 подав у грудні 2018 року, її предметом є чотири вимоги немайнового характеру та майнова вимога на суму 1 245 505,31 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 установлено у розмірі 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, а справу № 912/217/18 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тобто оскаржує судове рішення в частині трьох вимог немайнового характеру.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 10 572,00 грн, а саме 1 762,00 грн х 3 х 200 %, де 1 762,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" додало до касаційної скарги в якості сплати судового збору квитанцію від 13.08.2020 № 0.0.1799938904.1 на суму 105,72 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Серед додатків до касаційної скарги хоч і міститься опис вкладення у цінний лист заступнику керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, але зазначене відправлення направлено за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 53 , тоді як адреса місцезнаходження Миколаївської місцевої прокуратури № 1: 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73 .
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги, подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 915/1818/18 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми ? 10 466,28 ? грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір", а також належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України та надати суду докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення заступнику керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 915/1818/18 залишити без руху до 28.09.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91320018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні