Ухвала

від 04.09.2020 по справі 140/12791/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

04 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12791/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.09.2020 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними дій виконавчого комітету Луцької міської ради щодо надання відповіді у вигляді листа від 11.06.2020 №6.4-7/1208/2020 та зобов`язання Луцької міської ради розглянути заяву позивача від 22.05.2020 про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки з метою подальшого набуття її у власність шляхом викупу кадастровий номер 0710100000:11:014:0064 площею 0,0476 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2020 до відкриття провадження у справі ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Луцькій міській раді та Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вносити зміни до відомостей в Державний земельний кадастр про земельну ділянку через систему електронних сервісів Держгеокадастру України кадастровий номер 0710100000:11:014:0064 площею 0.0476 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити вчиняти дії щодо поділу спірної земельної ділянки, до вирішення даної справи по суті.

Заява обґрунтована тим, що позивачем було виявлено факт втручання в базу даних Держгеокадастру України з боку невідомих йому осіб (за можливого сприяння працівників Головного управління Держгеокадастру у Волинській області), оскільки без належної правової підстави відбулися зміни у відомостях про спірну земельну ділянку, які відображаються через систему електронних сервісів Держгеокадастру під час отримання даних по цій же земельній ділянці 0710100000:11:014:0064 в розділі Інформація про права

У зв`язку із цим, вважає, що відповідачі матимуть можливість без належної правової підстави вносити зміни щодо відомостей по земельній ділянці, а також здійснювати поділ спірної земельної ділянки, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Суд також звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень не може мати наслідком забезпечення позову шляхом зупинення його дії. Позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України. Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог. При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову суд має встановити, у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

На переконання суду, факти наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, й можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, позивач у позовній заяві оскаржує дії відповідачів щодо неналежного розгляду його звернення та просить зобов`язати розглянути його заяву від 22.05.2020 про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:11:014:0064 площею 0,0476 га, за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити Луцькій міській раді та Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти дії (а саме заборонити вносити зміни до відомостей в Державний земельний кадастр про земельну ділянку), які не є предметом оскарження у даній адміністративній справі і не випливають з рішення (дій чи бездіяльності), які оскаржуються позивачем.

У пункті 5 частини 3 статті 151 КАС України вказано, що не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.

Суд також зауважує, що твердження відповідача про те, що відповідачі матимуть можливість без належної правової підстави вносити зміни щодо відомостей по земельній ділянці, а також здійснювати поділ спірної земельної ділянки є непідтвердженими, носять характер припущення і не стосуються тих прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в даній адміністративній справі.

Суд зазначає, що відповідно до статей 150, 151 КАС України необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд акцентує, що наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником, суд дійшов висновку, що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оцінка на предмет законності якого буде дана судом за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, суд не вбачає очевидних ознак порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими рішеннями, діями чи бездіяльністю.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук