Ухвала

від 02.09.2020 по справі 380/3349/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3349/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Лубоцька Н.І., за участю: представника позивача - Жука Р.С., представника відповідача - Гавриляк Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудсервіс Плюс до Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудсервіс Плюс до Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю - визнано протиправними та скасовано рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2019 року: № 1325337/39584820 відносно податкової накладної № 1 від 12.03.2019 року; № 1325345/39584820 відносно податкової накладної № 2 від 13.03.2019 року; № 1325348/39584820 відносно податкової накладної № 3 від 18.03.2019 року; № 1325340/39584820 відносно податкової накладної № 4 від 18.03.2019 року; № 1325342/39584820 відносно податкової накладної № 4 від 19.03.2019 року; № 1325332/39584820 відносно податкової накладної № 6 від 20.03.2019 року; № 1325349/39584820 відносно податкової накладної № 7 від 20.03.2019 року; № 1325350/39584820 відносно податкової накладної № 8 від 20.03.2019 року; № 1325334/39584820 відносно податкової накладної № 9 від 21.03.2019 року; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12.03.2019 року, податкову накладну № 2 від 13.03.2019 року, податкову накладну № 3 від 18.03.2019 року, № 4 від 18.03.2019 року, № 4 від 19.03.2019 року, податкову накладну № 6 від 20.03.2019 року, податкову накладну № 7 від 20.03.2019 року, податкову накладну № 8 від 20.03.2019 року, податкову накладну № 9 від 21.03.2019 року; стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудсервіс Плюс .

У відповідності до ст.143 КАС України представником позивача оголошено заяву до закінчення судових дебатів у справі щодо подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, оскільки з поважних причин не може їх подати до закінчення судових дебатів.

Представник позивача 16 липня 2020 року через канцелярію суду подав заяву про компенсацію судових витрат. В обґрунтування заяви зазначає, що між ТОВ Агробудсервіс Плюс та Адвокатським об`єднанням Дефенсус 10 березня 2020 року було укладено Договір про надання правової допомоги № 10/03/2020. Зазначеними вище Договором про надання правової допомоги та Додатковими угодами до нього врегульовано відносини сторін щодо надання правової допомоги адвокатами АО Дефенсус Клієнту, зокрема у даній справі. При цьому сторонами врегульовано, що оплата за даним договором здійснюється Клієнтом на підставі підписаного сторонами Акту у якому сторони погоджують обсяг фактично наданої правової допомоги та її вартість. 14 липня 2020 року між ТОВ Агробудсервіс Плюс та АО Дефенсус було підписано Акт № 1 про надання правової допомоги у якому сторонами було визначено перелік та вартість наданої правової допомоги Клієнту згідно умов Договору про надання правової допомоги № 10/03/2020 у Львівському окружному адміністративному суді. Згідно вказаного вище Акту, гонорар за надання правової допомоги у справі № 380/3349/20 у Львівському окружному адміністративному суді становить 19 000,00 грн. та сплачується Клієнтом протягом 30 днів з дня підписання Акту. У зв`язку з прийняттям рішенням на користь позивача, просив стягнути з відповідача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 000,00 грн.

Представник позивача через канцелярію суду 27 серпня 2020 року долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення про оплату правової допомоги.

В судове засідання призначене на 02 вересня 2020 року прибули представники сторін. Заявник просив клопотання про компенсацію судових витрати задоволити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача.

При вирішенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат у даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно частинами 1,2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

В силу частини 7 статті 139 КАС України докази розміру витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зі змісту ч. 3 ст. 143 КАС України слідує, що вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, здійснюється у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та за умови подачі відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі.

Судом встановлено, що рішення у справі винесено 14 липня 2020 року, зі заявою представник позивача звернувся 16 липня 2020 року, акт виконаних робіт датований 14 липня 2020 року, проте платіжне доручення датоване 27 серпня 2020 року.

Відтак, позивач вимоги частини 7 статті 139 КАС України та ч. 3 ст. 143 КАС України не дотримав, оскільки не подав протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу (доказів оплати послуг).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

В Акті про надання правової допомоги № 1 від 14.07.2020 року зазначено, що вивчення документів наданих клієнтом та консультування клієнта щодо обрання стратегії захисту його інтересів у даній справі склала 2 год. та коштувала позивачу 2000 грн. Суд вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу за вищенаведену послугу не є можливим, з огляду на те, що власне надання консультації клієнту не має наслідком подальше звернення до суду та повинно бути оплачено позивачем самостійно.

Підготовка та подання до суду позовної заяви склала 4 год. та коштувала 4000 грн. Як вбачається судом з копії позовної заяви виклад обставин справи та їх нормативне обґрунтування містять лише чотири аркуші позовної заяви з одинадцяти, відтак, тривалість наданих послуг 4 години є безпідставною.

До наданих послуг представник позивача відніс підготовку клопотання про заміну відповідача на належного, яка склала 1 год. та коштувала позивачу 1000 грн. Як встановлено судом з матеріалів справи, вказане клопотання відсутнє в матеріалах справи та було заявлено усно в судовому засіданні 16.06.2020 року.

Щодо представництва інтересів позивача представником в судовому засіданні 16.06.2020 року, 24.06.2020 року та 06.07.2020 року, яке коштувало 2000 грн. за кожне судове засідання, то суд зазначає, що згідно протоколів вказаних судових засідань тривалість кожного зі засідань не перевищила 10 хв. відтак, сума в 2000 грн. за кожне судове засідання є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на засідання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим

Таким чином, враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що судові витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.4. ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 252 КАС України про прийняття додаткового судового рішення у адміністративній справі про компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудсервіс Плюс до Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.09.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна