Постанова

від 27.08.2020 по справі 755/10978/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/3134/2020

справа №755/10978/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретарів судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва, 4/39-А", третя особа: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" про визнання рішення загальних зборів протиправним в частині, скасування рішення, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди ,-

встановив:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39А" від 24 листопада 2018 року - 08 грудня 2018 року в частині питання №7 щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" в розмірі 25941,65 грн.;

- визнати незаконними дії ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" щодо відключення від мереж електропостачання квартири АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" 30000 грн. моральної шкоди;

- стягнути з ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" 20000 грн. витрат за надання юридичних послуг адвоката;

- стягнути з ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39А" 2305,20 грн. витрат на оплату судового збору.

Вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А".

26 грудня 2018 року правлінням ОСББ їй вручено лист-попередження від 26 грудня 2018 року №37, згідно із яким 24 листопада 2018 року відбулись чергові загальні збори та за наслідками розгляду питання №7 порядку денного вирішено відшкодування нею збитків ОСББ в сумі 25941,65 грн. у зв`язку із неправомірними діями.

Зазначає, що про проведення зборів її не повідомляли, рішення ОСББ не містить відомостей про які саме неправомірні дії іде мова та в чому саме полягає її вина.

Вказує, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить положень про відшкодування збитків саме ОСББ, а відтак воно мало звернутись до суду із відповідними вимогами.

Також вказує, що в листі містилося попередження, згідно із яким у разі невиконання рішення у квартирі буде відключено електропостачання.

Таке попередження вважає безпідставним, оскільки ОСББ не є уповноваженим суб`єктом на проведення дій з відключення електропостачання, при цьому, договір з постачання електричної енергії, укладений між нею та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". Проте відповідачем все ж таки було відключено електропостачання і ним створюються перешкоди для доступу постачальника для його відновлення.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року позовні вимоги задовольнити частково, визнати дії ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" щодо відключення від мережі електропостачання квартири АДРЕСА_1 незаконними. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині вирішення вимог, у задоволенні яких відмовлено, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення таких вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом порушено: порядок дослідження доказів та їх оцінки; вимоги диспозитивності, оскільки прийнято рішення всупереч наявним доказам. Визнавши протиправність дій щодо відключення світла, суд не визнав протиправним рішення зборів. Не вирішено питання щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та питання розподілу судового збору.

Вказує, що в її діях відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності для стягнення збитків, проте керівник ОСББ Курчаков А.В. самоправно визначає її вину, при цьому на підставі лише факту письмових звернень.

Зазначає, що суд не дослідив та не надав належну оцінку доказам, згідно із якими одержувачем будматеріалів та транспортних послуг є ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" та ОСОБА_3 , а сама вона не замовляла вищевказані будівельні матеріали, які пов`язуються із збитками.

Вказує, що в подальшому дії ОСББ в особі Курчакова А.В. щодо самовільного встановлення бетонних блоків були визнані протиправними. КП "Київблагоустрій" неодноразово складались приписи щодо незаконного встановлення ОСББ бетонних блоків та шлагбауму. ОСББ проігнорувало вимоги КП "Київблагоустрій" та бетонні блоки були демонтовані силами КП "Київблагоустрій", тобто збитки спричинені саме ОСББ.

Щодо моральної шкоди зазначає, що, задовольнивши вимоги щодо визнання дій ОСББ щодо відключення від мережі електропостачання незаконними, суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди, яка полягає у тому, що з січня 2019 року вона не має змоги користуватись квартирою, оскільки відсутнє електропостачання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилається на законність прийнятого на зборах рішення, а також на те, що само по собі воно не покладає на позивача будь-яких зобов`язань.

Зазначає, що обставини спричинення моральної шкоди та її розмір не доведені.

Щодо вимог про визнання дій ОСББ з відключення електропостачання протиправними та зобов`язання відновити його, вказує, що ОСББ не є належним відповідачем за цими вимогами, оскільки позивач вказує на дії Курчакова А.В. , голови ОСББ. Одночасно вказує, що 20 січня 2020 року бригада ремонтників ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", прибувши за викликом позивача повідомили, що відключення відбулося з вини працівників товариства, а не ОСББ.

Вказує про неправильне визначення позивачем розміру судового збору, який вона просить стягнути.

Щодо вимог про відшкодування 20000 грн. за юридичні послуги зазначає, що законодавчо визначено питання відшкодування витрат на правничу допомогу. Окрім того, вказує, що позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

Посилається на незаконне привласнення позивачем земельної ділянки, з приводу чого здійснюється досудове розслідування, що і є основою конфлікту між сторонами.

В судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Стельникович С.А. доводи апеляційної скарги підтримали.

Представники відповідача ОСББ "Миколи Лебедєва, 4/39-А" проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що позивач є власником квартир АДРЕСА_1 , який перебуває на обслуговуванні у ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" .

24 листопада 2018 року відбулися чергові збори співвласників, на яких, зокрема, прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_1 завданих Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Миколи Лебедєва 4/39-А" збитків в розмірі 25941,65 грн.

Листом попередженням від 26 грудня 2018 року №37 ОСББ інформовано ОСОБА_1 про рішення зборів від 24 листопада 2018 року про відшкодування нею завданих збитків в розмірі 25941, 65 грн., які виникли внаслідок неправомірних дій позивача, та попереджено, що у разі невиконання цього рішення квартира буде від`єднана від інженерних мереж будинку.

Відповідно до виписки з протоколу №1 чергових загальних зборів співвласників ОСББ від 24 листопада 2018 - 08 грудня 2018 року за питанням №7 прийнято рішення щодо відшкодування збитків завданих ОСББ власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно із листом ОСББ від 28 грудня 2018 року, як відповідь на адвокатський запит, надано такі пояснення з приводу неправомірних дій ОСОБА_1 : "неодноразові звернення ОСОБА_1 до різних державних органів, а саме ГУ ДС НС України в м.Києві, КП "Благоустрій" із заявами на неправомірність дій ОСББ. Заяви містили неправдиві відомості щодо володіння нею та іншими особами земельними ділянками навколо будинку. Зазначається, що ОСОБА_1 чинила тиск на інспекторів пожежної інспекції та благоустрою з метою надання транспортним засобам доступу до земельної ділянки біля будинку, не виконувала приписи благоустрою про знесення незаконно встановлених огорож. Отримавши 18 жовтня 2018 року припис благоустрою №1815881 на знесення всіх незаконно встановлених огорож навколо будинку - не виконала його". Лист підсумовується тим, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку біля будинку як нелегальну паркову, що підтверджується показами свідків.

Листом ОСББ від 03 січня 2019 року на адвокатський запит повідомлено, що особу, яка винна у завданні збитків майну ОСББ, встановлено згідно документів, якими є численні безпідставні та протиправні заяви ОСОБА_1 до КП "Житлоінвестбуд", КП "Київблагоустрій", Управління ДСНС.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про встановлення розміру збитків, суд виходив з того, що рішення само по собі не тягне за порушення прав та інтересів позивача до тих пір, поки не будуть діями відповідача вчинені інші дії. Суд вказав, що це рішення може бути визнано в якості доказу при вирішенні спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов`язковими до виконання, зокрема, при визнанні дій відповідача щодо відключення від енергопостачання у зв`язку з виявленням порушення неправомірними або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків, заподіяних енергопостачальній організації порушенням Правил, при вирішення яких суд зобов`язаний буде дати оцінку вказаному рішенню.

В частині вирішення вимог щодо незаконності дій відключення від електропостачання, суд першої інстанції виходив з того, що установлено факт незаконного відключення квартири позивача від електропостачання.

Щодо вимог про зобов`язання ОСББ відновити електропостачання, суд виходив з того, що таке не входить до статутних обов`язків ОСББ.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що позивачем не надано доказів її спричинення діями відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що задоволенню підлягає одна позовна вимога немайнового характеру, відтак з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вказує на таке.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо незаконності дій відключення від електропостачання не оскаржується, отже, виходячи із наданих йому повноважень, апеляційний суд не перевіряє рішення суду в цій частині.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилкового вирішення вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів про встановлення розміру збитків, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон) .

За змістом частини 1 статті 17 Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника чи інших осіб, які користуються його власністю, і звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки.

Статтею 10 цього Закону визначено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Висновок суду першої інстанції в тій частині, що оспорюване рішення не порушує права позивача є помилковим, оскільки рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру, тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які мають обов`язковий характер.

Отже, користуючись правом вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника, ураховуючи, що рішення загальних зборів є обов`зковим для всіх співвласників, об`єднання має визначити не лише суму збитків, а визначитись у чому такі збитки полягають, якому майну та якими діями власника ці збитки заподіяні, оскільки добросовісна поведінка власника забезпечує виконання рішень загальних зборів та інших законних вимог.

На спростування доводів позовних вимог в цій частині відповідачем надано рішення загальних зборів, яке лише констатує вимогу відшкодування збитків, завданих ОССБ власником квартири АДРЕСА_2 , проте іншої інформації не містить, отже таке рішення не можна визнати правомірним.

Колегія суддів зазначає, що в межах розгляду цієї справи з огляду на підстави та предмет позову суд не встановлює наявність або відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача суми матеріальних збитків, а перевіряє дотримання вимог закону при організації та проведенні зборів.

Окрім того, обґрунтовуючи порушене право, позивач вказує на не повідомлення її про загальні збори співвласників у визначений законом спосіб та такі доводи відповідачем не спростовано.

Так, Статутом ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" визначено вручення кожному співвласнику під розписку або направлення рекомендованим листом на адресу квартиру письмового повідомлення. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Повідомлення про проведення загальних зборів, а також проекти документів, які планується затвердити на загальних зборах (та в разі необхідності - розрахунки до них), розміщуються в місцях загального користування будинку та/або на Інтернет-ресурсах, надсилаються на електронну адресу, інші засоби зв`язку (пункт 3.4).

Матеріали справи не містять доказів про дотримання визначеного порядку, при цьому копія реєстру поштових відправлень сама по собі не підтверджує направлення саме повідомлення, зміст якого відповідав би вказаним вимогам Статуту об`єднання, зокрема зазначення інформації щодо порядку денного.

Дотримання вимог належного повідомлення інформації про час, місце проведення зборів, а також про порядок денний забезпечує право власника підготуватися до розгляду порядку денного. В контексті вирішення цієї справи недотримання вимог належного повідомлення є позбавленням права власника, питання щодо якого є безпосереднім предметом розгляду порядку денного, надавати свої аргументи та міркування при прийнятті рішення, яке прямо стосується його прав та інтересів.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А", оформлене протоколом від 24 листопада 2018 року - 08 грудня 2018 року в частині питання №7 щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А" в розмірі 25941,65 грн.

В частині вирішення вимог про зобов`язання ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А" відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який доводами апеляційної скарги не спростовується.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що представниками ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" 26 квітня 2019 року відновлено електропостачання у квартирі позивача, що підтверджено даними Наряд-допуска №205 (для виконання робіт з підключення в електроустановках).

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння такої шкоди, не визначено, в чому полягає моральна шкода та якими діями відповідача шкода завдана.

Доводи позивача, що внаслідок дій керівника Курчакова А.В. вона не мала змоги користуватись квартирою, оскільки було відсутнє електропостачання, посилання на психологічний тиск з боку цієї особи не є підставою для відшкодування моральної шкоди за рахунок юридичної особи ОСББ "Миколи Лебедєва 4/39-А", а фізична особа Курчаков А.В. до участі у справі як відповідач не залучався.

В частині відшкодування судових витрат колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 137 ЦПК України унормовано:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суд першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у сумі 3073,60 грн., тобто по 768,40 грн. за кожну із чотирьох заявлених вимог.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд дійшов висновку про часткове скасування рішення суду, зокрема, в частині вирішення однієї позовної вимоги та розподілу судових витрат, у зв`язку із чим за наслідками розгляду справи та прийняттям рішення підлягає стягненню судовий збір в сумі 1536,80 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

За подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відмови у задоволенні трьох вимог підлягав сплаті судовий збір в сумі 3457,80 грн. Фактично позивачем сплачено 6919,50 грн. Ураховуючи, що рішення суду скасовано в частині вирішення однієї вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1152,60 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу судом установлено наступне.

При поданні позовної заяви позивачем у тексті заяві вказано на попередній орієнтований розрахунок судових витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Відповідно до даних прибуткового касового ордеру №1 від 13 серпня 2019 року, виданого адвокатом Стельниковичем С.А., на виконання договору про надання правової допомоги від 18 червня 2019 року №122 від 18 червня 2019 року (ордер том 1 а.с.57), ним від ОСОБА_1 прийнято 20000 грн. Також надано детальний опис робіт у справі.

Зазначені документи надані в суді першої інстанції у додатку до відповіді на відзив від 13 серпня 2019 року, який був направлений відповідачу, що підтверджується даними фіскального чеку від 14 серпня 2019 року.

Поряд з цим, у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача про незгоду із витратами на правничу допомогу зводяться до того, що у позовній заяві позивач використовує поняття "кошти за надання юридичних послуг", а не "витрати на правову допомогу".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підставі уважати, що юридичні послуги, які отримує клієнт, та правнича допомога, яка надається клієнту адвокатом, є окремими інституціями, що унеможливлює відшкодування витрат позивачу, які вона мала здійснити для захисту і відновлення своїх прав з використанням допомоги фахового юриста.

З огляду на викладене, суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача в частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу віднесені до інших витрат, а тому їх стягнення є пропорційним розміру задоволених вимог. Заяв про неспівмірність цих витрат до суду не подавалось.

За наслідками розгляду позовних вимогах у судах першої та апеляційної інстанції вирішено про задоволення двох вимог із заявлених чотирьох, відтак пропорційно підлягає стягненню 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А", оформлене протоколом від 24 листопада 2018 року - 08 грудня 2018 року в частині питання №7 щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А" в розмірі 25941,65 грн. та в частині розподілу судових витрат - скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А", оформлене протоколом від 24 листопада 2018 року - 08 грудня 2018 року в частині питання №7 щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А" в розмірі 25941,65 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А" на користь ОСОБА_1 1536,80 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції та 10000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Лебедєва 4/39-А" на користь ОСОБА_1 1152,60 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова