КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/824/11157/2020
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа №2-6915/12
03 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року, ухвалене під головуванням судді Цимбал І.К.,у цивільній справі за позовом Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
03 липня 2012 року Кредитна спілка Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до умов кредитного договору № 89/к/08 від 03.03.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав в кредитній спілці кредит в сумі 24 800,00 грн., строком на 18 місяців, зі сплатою 0,136 % добових відсотків за користування кредитом.
Також зазначала, що з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між кредитною спілкою та ОСОБА_3 було укладено договорів поруки № 130/08 від 03.03.2008 року, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань.
03.03.2008 року між кредитною спілкою та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 132/08, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором .
Вказувала, що кредитна спілка свої зобов`язання за кредитним договором виконала у повному обсязі та згідно умов договору видала позичальнику кредитні кошти у сумі 24800,00 грн., що підтверджується видатковим ордером № 165 від 03.03.2008 року.
У свою чергу, в порушення умов договору кредиту, ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає суму отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку, що призвело до утворення заборгованості в сумі 58532 грн. 47 коп., з яких: 24631 грн. 14 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 33901 грн. 33 коп. - сума заборгованості по процентах.
Враховуючи наведене, просила суд стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону заборгованість за кредитним договором №89/к/08 від 03 березня 2008 року у сумі 58532,47 грн.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону заборгованість за кредитним договором у розмірі 58532,47 грн. та судові витрати в розмірі 585,33 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва 06.03.2013 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року, відповідач ОСОБА_1 23 липня 2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про визнання договору поруки від 03 березня 2008 року, укладеного між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_1 на забезпечення виконання кредитного договору № 89/к/08 від 03 березня 2008 року, таким, що припинив дію (припиненим) з 04.03.2009 року.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Зазначив, що його не було належним чином повідомлено судом першої інстанції про розгляд даної справи, що позбавило його можливості скористатися своїми процесуальними правами та вжити заходів щодо захисту своїх законних прав та інтересів.
Вважав, що пред`явлення кредитною спілкою даного позову є передчасним, оскільки порушено процедуру звернення з позовом до поручителя, так як кредитною спілкою не було направлено йому, як поручителю, вимогу про виконання ним зобов`язань позичальника. На його думку, лише після того, як поручитель не виконає даної вимоги, кредитна спілка мала право пред`явити позов.
Звернув увагу на те, що оскільки строк виконання основного зобов`язання не встановлений, то порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Так як договір поруки був укладений 03.03.2008 року, то строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя закінчився 03.03.2009 року, а отже з 04.03.2009 року договір поруки є припиненим. При цьому, позов кредитною спілкою подано до суду у 2012 році, тобто, через 3 роки після спливу вказаного строку.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону Дишлевський Андрій Степанович заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.03.2008 року між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_2 було укладено договір №89/к/07 про надання кредиту члену Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону , згідно якого кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 24800,00 грн. строком на 18 місяців, зі сплатою 0,136 % добових відсотків для соціальних потреб (а.с. 5).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03.03.2008 року між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №130/08, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за договором №89/к/07 від 03.03.2008 року, у сумі, що дорівнює 24800,00 грн., а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки.
Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03.03.2008 року між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №132/08 за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за договором №89/к/07 від 03.03.2008 року, у сумі, що дорівнює 24800,00 грн., а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки. (а.с.7)
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором №89/к/07 від 03.03.2008 року виконав в повному обсязі та видав позичальнику кредитні кошти у сумі 24800,00 грн., що підтверджується видатковим ордером № 165 від 03.03.2008 року (а.с. 6 звор.).
Разом з тим, позичальник взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав, що призвело до утворення заборгованості в сумі 58532 грн. 47 коп., з яких: 24631 грн. 14 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 33901 грн. 33 коп. - сума заборгованості по процентах, що підтверджується розрахунком боргу, наданим позивачем (а.с. 9).
Звертаючись до суду з даним позовом, Кредитна спілка Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону посилалася на те, що позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка в добровільному порядку не погашена, а тому просила стягнути борг в солідарному порядку з відповідачів на свою користь.
Задовольняючи позовні вимоги Кредитної спілки Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону , стягуючи солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону заборгованість за кредитним договором у розмірі 58532,47 грн., суд першої інстанції посилався на доведеність і обґрунтованість вказаних позовних вимог та на наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
У силу ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилається на припинення поруки за укладеним між ним та Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону договору поруки від 03 березня 2008 року та відсутність у зв`язку з цим у нього, як у поручителя, обов`язку щодо сплати заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 89/к/08 від 03 березня 2008 року. Тобто, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з нього, як з поручителя, в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що його порука припинилася на підставі ст.559 ЦК України.
Таким чином рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка Офіцерів Київського гарнізону заборгованості за кредитним договором у розмірі 58532,47 грн. в апеляційному порядку не переглядається.
Оцінивши в сукупності докази у даній справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № 89/к/08 від 03 березня 2008 року з поручителя ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої та другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
Частиною 4 ст. 559 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Отже, умови договорів поруки про їхню дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або до виконання поручителем зобов`язань боржника за основним договором, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України. Тому у цьому випадку має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.
Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11, від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3467/12, від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц.
Згідно з умовами п.6.1. договору поруки №132/08 від 03.03.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_1 , термін дії даного договору збігається з терміном дії кредитного договору №89/к/07 від 03.03.2008 року. (а.с.7)
Відповідно до умов п.8.2. кредитного договору №89/к/07 від 03.03.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону та ОСОБА_2 визначено, строк дії договору починається з 3 березня 2008 року і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
При цьому, згідно з умовами пунктів 1.1. та 4.4. кредитного договору, кредит надано позичальнику на строк вісімнадцять місяців. Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за його користування до 25 вересня 2009 року згідно графіку платежів.
Таким чином, кредитним (основним) договором визначено обов`язок позичальника сплатити заборгованість до 25 вересня 2009 року, а тому колегія суддів вважає, що строк виконання основного зобов`язання настав 25 вересня 2009 року.
Отже, з 25 вересня 2009 року у кредитора виникло право на пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 , як поручителя, протягом шести місяці.
Кредитна спілка Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону звернулась до суду з даним позовом до відповідачів, в тому числі і до поручителя ОСОБА_1 , 03 липня 2012 року, тобто після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є 25 вересня 2009 року.
Отже, станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та розгляду справи в суді першої інстанції порука ОСОБА_1 за вказаним договором припинилася відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, а тому були відсутні правові підстави для покладання на ОСОБА_1 солідарного з боржником обов`язку погашення заборгованості за кредитним договором №89/к/07 від 03.03.2008 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції про стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не був в установленому законом порядку повідомленим про день та час розгляд справи судом першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.74 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Отже належним повідомлення учасника справи про час, дату і місце судового засідання є розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2012 року було відкрито провадження по справі, а її розгляд призначено на 03.10.2012 року о 15 год. 30 хв. (а.с. 23). Доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 судової повістки на вказану дату матеріали справи не містять. 03.10.2012 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено судове повідомлення про розгляд справи 07.11.2012 року о 12 год. 30 хв. за адресою, вказаною в договорі поруки: АДРЕСА_1 (а.с. 28). У подальшому 07.11.2012 року йому було направлено судове повідомлення про розгляд справи 27.12.2012 року о 09 год. 00 хв. за вищевказаною адресою (а.с. 32). Вказані судові повістки повернулись без вручення ОСОБА_1 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 36,37). 27.12.2012 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено судове повідомлення про розгляд справи 31.01.2013 року о 12 год. 00 хв. за вищевказаною адресою (а.с. 41), яке 08.01.2013 року було особисто вручено відповідачу (а.с. 46). 31.01.2013 року розгляд справи було перенесено на 06.03.2013 року на 17-00 год. у зв`язку із перебуванням судді в судовому засіданні у кримінальній справі. Доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 судової повістки на 06.03.2013 року матеріали справи не містять. 18.03.2013 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію судового рішення (а.с. 53), однак вказане поштове відправлення повернулось без вручення з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 55).
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не було у встановленому законом порядку повідомлено судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду даної справи 06.03.2013 року, в цей день судом було постановлено оскаржуване судове рішення, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що пред`явлення кредитною спілкою даного позову до поручителя ОСОБА_1 є передчасним, оскільки кредитором порушено процедуру звернення з вимогами про стягнення заборгованості до поручителя, так як не надіслано поручителю досудову вимогу про виконання зобов`язань позичальника, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.
Реалізація кредитором права на вимогу про повернення кредиту та сплати процентів, може реалізовуватись кредитором як шляхом пред`явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику та поручителям, якщо договором не передбачено іншого порядку.
При цьому право вибору судового захисту, передбаченого законом або договором, у даному випадку, стягнення кредиту, належить виключно позивачеві.
Нормами законодавства не передбачається обов`язкове направлення на адресу позичальника та поручителя досудової вимоги про повернення кредиту. В умовах кредитного договору та договору поруки, не міститься заборон кредитній спілці, в разі порушення позичальником умов договору, звертатися відразу до суду з позовом про стягнення заборгованості, без попереднього вручення досудової вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону заборгованості за кредитним договором у розмірі 58532,47 грн. та судових витрат в розмірі 585,33 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №89/к/07 від 03.03.2008 року.
В інші частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як зазначалося вище, оскаржуване рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 585,33 грн. скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону судових витрат в розмірі 585,33 грн. не оскаржувалося та не переглядалося в апеляційному порядку.
При цьому, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 879,00 грн. судового збору.
В результаті перегляду рішення суду першої інстанції ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , а тому з з Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 879,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 553,554,559 ЦК України, ст.ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону заборгованості за кредитним договором у розмірі 58532,47 грн. та судових витрат в розмірі 585,33 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №89/к/07 від 03.03.2008 року - відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону (код ЄДРПОУ - 33051790) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 879,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 04 вересня 2020 року.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91335967 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Ратнікова Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні