Ухвала

від 03.09.2020 по справі 826/3922/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/3922/18

адміністративне провадження № К/9901/20340/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №826/3922/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Камет до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0009781401,

УСТАНОВИВ:

12.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №826/3922/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Камет до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0009781401.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0009781401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 120 000,00 грн, у тому числі 80 000,00 грн за основним платежем та 40 000,00 грн за штрафними санкціями.

Враховуючи, що предмет спору у цій справі не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

За таких обставин, Суд вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Так, скаржником зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у визначенні нереальності фінансово-господарських правовідносин, у яких директора контрагентів лише носять формальний характер .

У даній справі фігурує директор ТОВ Оферт Груп ОСОБА_1 , яка зазначає свою непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Результат вирішення даної справи вплине на розгляд справи №826/8066/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремторгустаткування до Головного управління ДФС у м. Києві, що має значення для формування Державного бюджету України.

Виняткове значення арґументується тим, що ОСОБА_1 фігурує у великій кількості справ, відповідачем у яких є Головне управління ДПС у м. Києві.

Проаналізувавши наведені доводи, колегія суддів вважає, що вони не містять достатніх обґрунтувань, оскільки оцінка судами попередніх інстанцій доказів, з якою не погоджується контролюючий орган, зокрема щодо пояснень ОСОБА_1 , не свідчить про те, що вказану справу було віднесено до категорії незначних справ помилково.

Відтак доводи податкового органу є необґрунтованими та помилковими.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №826/3922/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко