Рішення

від 07.09.2020 по справі 640/25148/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Київ №640/25148/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу встановив:

Приватне підприємство ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у м. Києві №4030 від 04 грудня 2019 року Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ .

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04 грудня 2019 року №4030 Про проведення фактичної перевірки є протиправним та незаконними, таким, що оформлений з порушеннями пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та не може бути підставою для проведення фактичної перевірки. Так, представник позивача зазначив, що у спірному наказі не зазначено конкретної підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, а лише перераховано норми Податкового кодексу України, а саме: відсутні правові підстави для призначення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, оскільки позивач не допускав жодного порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірний наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04 грудня 2019 року №4030 Про проведення фактичної перевірки повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Так, оскільки у спірному наказі зазначені усі необхідні реквізити, а Податковий кодекс України, на думку представника відповідача, не вимагає вказувати у наказі на перевірку всю податкову інформацію, яка слугувала підставою для такої перевірки, приймаючи до уваги те, що перед початком перевірки представнику підприємства були пред`явлені необхідні документи (службові посвідчення, направлення на перевірку, наказ), то у контролюючого органу були наявні підстави для реалізації наказу на проведення фактичної перевірки підприємства. З огляду на зазначене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій спростовував висновки, викладені у відзиві на позовну заяву, також звертав увагу суду на правову позицію Верховного Суду, яка також зазначена представником позивача у позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби в м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення Приватним підприємством ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ (код 33508037) даних податкового кредиту на загальну суму 1422243 грн. по взаємовідносинах з ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ (код 42485969), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2019 року у сумі 280833 грн., за березень 2019 року у сумі 879743 грн., за квітень 2019 року у сумі 261667 грн.

Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві з метою перевірки дотримання вимог чинного податкового законодавства направлено на адресу позивача лист від 27 вересня 2019 року №15189/10/26-15-05-04-04 з проханням надати письмові пояснення з відповідними підтверджуючими документами щодо викладених вище операцій.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист відповідь №05-11/2019-1Д від 05 листопада 2019 року, який передано нарочно до органу ДПС, про що свідчить відмітка на відповідному листі.

В даному листі позивач надав відповідачу відмову у наданні пояснень та відповідних підтверджуючих документів щодо запитуваних операцій, посилаючись при цьому на те, що лист-запит не містить конкретних фактів, які підтверджують недостовірне визначення підприємством даних податкового кредиту.

В подальшому, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві видано оскаржуваний наказ від 04 грудня 2019 року №4030, який позивачем отриманий 09 грудня 2019 року, про що свідчить відмітка на наказі.

До проведення фактичної перевірки працівників Головного управління Державної податкової служби у м. Києві не було допущено, що підтверджується складеними актами відмови від допуску до перевірки від 09 грудня 2019 року №б/н.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на зміст викладених норм суд приходить до висновку, що для застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що не залежить від суб`єкта, який надав відповідну інформацію.

Як вбачається з матеріалів справи, виданню оскаржуваного наказу передувало направлення листа від 27 вересня 2019 року №15189/10/26-15-05-04-04 з проханням надати інформацію по відповідним господарським операціям, проте підставою для такого прохання у даному листі зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, проведено аналіз показників, що містяться у податковій декларації, яка подана до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, та з аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, підставою для надіслання листа позивачу, з боку контролюючого органу стали результати аналізу показників, що містяться у податкових декларації з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до положень Податкового кодексу України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних показників поданих до контролюючого органу декларацій та звітів.

Однак, у листі відповідачем не зазначено в чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання (завищення чи заниження податкового зобов`язання) при здійсненні господарських операцій з контрагентом позивача, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Більше того, у листі відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як зазначено вище, однією з підстав для проведення перевірки платника податків визначено підпункт 78.1.1 Податкового кодексу України, реалізація якого передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та посилання на норми податкового законодавства.

Отже, норми податкового законодавства свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Вказана позиція наведена у постанові Верховного суду від 26 лютого 2019 року у справі №820/768/18, адміністративне провадження №К/9901/57407/18 (ЄДРСРУ № 80109556) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 813/1041/18, адміністративне провадження №К/9901/4795/19.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку порушення відповідачем чинного законодавства при виданні оскаржуваного наказу від 04 грудня 2019 року №4030, що в свою чергу свідчить про його протиправність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ задовольнити.

Визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у м. Києві №4030 від 04 грудня 2019 року Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ .

Стягнути на користь Приватного підприємства ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 16, код ЄДРПОУ 33508037) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко