Ухвала

від 07.09.2020 по справі 520/11325/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 520/11325/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Григорова А.М.,

Суддів Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 520/11325/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи кліматизації "Комфорт"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи кліматизації "Комфорт" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, без врахування в цей строк терміну карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 18.05.2020 (в матеріалах справи міститься супровідний лист з відповідною відміткою).

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX (який набув чинності з 02.04.2020, надалі - Закон № 540), у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Пунктом 3 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 18 червня 2020 року № 731-IX (який набрав чинності з 17.07.2020, надалі - Закон №731) внесено зміни до таких законодавчих актів України: Пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Одночасно, п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №731 визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.".

Отже, строки встановлені абз. 2 п. 3 Розділу VІ Прикінцеві Положення КАС України, в редакції Закону № 540, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731.

Разом з цим, відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

06.08.2020 через канцелярію Другого апеляційного адміністративного суду, від представника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків (суддею отримано 31.08.2020) .

В обґрунтування клопотання апелянт вказує, що на теперішній час продовжує залишатися несплаченим судовий збір по багатьом справам (зокрема, по яким судами були надані відстрочення на сплату, продовжено строк на усунення недоліків), де стороною виступають органи ДПС регіону. І кількість таких справ, по яких виникає нагальна необхідність сплати судового збору, стрімко зростає щодня. Звертає увагу, що у Головного управління ДПС у Харківській області відсутні кошти для сплати судового збору. Також треба зазначити, що на даний час здійснюється безспірне списання коштів з рахунків Головного управління ДПС у Харківській області. На цей період припиняється виконання платіжних доручень, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Просить звернути увагу, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до ДПС України з проханням надати додаткове фінансування для сплати сплату судового збору. З огляду на наведені обставини Головне управління ДПС у Харківській області просить Суд захистити інтереси держави, не позбавляти права на оскарження судового рішення та продовжити строк на усунення недоліків не менше, ніж на 30 днів. До клопотання додає копію довідки від 03.03.2020 № 172/20-40-13-31; копію довідки від 07.04.2020 № 270/20-40-13-31; копію довідки від 16.04.2020 № 305/20-40-13-31; копію довідки від 28.04.2020 № 338/20-40-13-31; копію довідки від 22.05.2020 № 410/20-40-13-31 .

Надаючи оцінку поданому клопотанню, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

При зверненні до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги надано лише копії довідок від 03.03.2020 № 172/20-40-13-31, від 07.04.2020 № 270/20-40-13-31, від 16.04.2020 № 305/20-40-13-31, від 28.04.2020 № 338/20-40-13-31, від 22.05.2020 № 410/20-40-13-31 .

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору по даній справі, зокрема, звернення до ДПС України з проханням надати додаткове фінансування для сплати судового збору, на яке посилається відповідач в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків.

Крім того, щодо здійснення безспірного списання коштів з рахунків , колегія суддів вказує, що згідно пункт 2 розділу II Закону України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", що діяв до 28.08.2020, тимчасово, з дня набрання чинності Законом № 553-IX від 13.04.2020 до 1 січня 2021 року, не застосовувалися норми частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, за якою Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При цьому колегія суддів зазначає, що з наданих до клопотання довідок вбачається, що остання з них надана станом на 22.05.20 р., тоді як клопотання подано 06.08.20 р. При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів у державного органу суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не може бути підставою для постійного продовження строку виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Також, колегія суддів зауважує, що у відповідності до абз. 2 п. 3 Розділу VІ Прикінцеві Положення Закону №731 продовження процесуального строку, встановленого судом, протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Закону №731 застосовується лише якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Натомість, відповідач, в обґрунтування неможливості усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору посилається лише на відсутність коштів, при цьому не наводить інших обставин, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, які б завадила виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, як того вимагають вищевказані положення Закону №731.

Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів у строк встановлений ухвалою суду від 14.04.2020, та не наведення обставин, які, відповідно до положень абз. 2 п. 3 Розділу VІ Прикінцеві Положення Закону №731, мають бути зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 13.04.2020 у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 520/11325/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи кліматизації "Комфорт" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис)Н.С. Бартош З.Г. Подобайло