Ухвала

від 07.09.2020 по справі 826/22145/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/22145/15

УХВАЛА

07 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛІ КОН Д до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність, зокрема, ст.296 КАС України, а саме: апелянтом не додано документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала отримана апелянтом 30 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки апелянтом на даний час вживаються всі можливі заходи для сплати судового збору.

Однак, жодних доказів вжиття будь-яких заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідачем до суду не надано.

В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір.

Колегія суддів зазначає, що подані апелянтом копії листів ГУ ДКС України у м.Києві не свідчать про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосуються виконання виконавчих документів зовсім в інших справах та інших обставин.

Крім того, 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору .

Отже, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору.

Скаржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір . Таким чином, суд доходить висновку, що наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді безпідставного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до п.3 р.VI Прикінцеві положення КАС України, чинна редакція якої передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В той же час, клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року не обґрунтовано обставинами, пов`язаними з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням положень п.3 р.VI Прикінцеві положення КАС України та п.2 р.ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , сплинув 06 серпня 2020 року.

Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом і законодавством строк та в період до 07 вересня 2020 року усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч. 7 ст. 298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотань Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛІ КОН Д до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Н.В.Безименна

Судді: Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма