Ухвала

від 04.09.2020 по справі 477/1166/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1166/20

Провадження №2-з/477/27/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

04 вересня 2020 року місто Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Глубоченко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати:

- додаткову угоду №1 від 14 березня 2017 до договору оренди землі від 03 листопада 2012 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:07:000:0307 (запис у Державному реєстрі земель №482330004003340);

- додаткову угоду №1 від 14 березня 2017 до договору оренди землі від 03 листопада 2012, на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:07:000:0319 (запис у Державному реєстрі земель №482330004003337);

- додаткову угоду № 1 від 14 березня 2017 до договору оренди землі від 03 листопада 2012, на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:07:000:0310 (запис у Державному реєстрі земель №482330004003341);

- додаткову угоду №1 від 14 березня 2017 до договору оренди землі від 03 листопада 2012, на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:07:000:0306 (запис у Державному реєстрі земель №482330004003336), укладені між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло , у зв`язку із порушенням товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло вимог по цільовому використанню переданих в оренду земельних ділянок, повернути йому зазначені земельні ділянки та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.

Позивачем ОСОБА_1 27 липня 2020 року подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло вчиняти будь-які дії із земельними ділянками з кадастровими номерами 4823380700:07:000:0307, 4823380700:07:000:0319, 4823380700:07:000:0310, 4823380700:07:000:0306 до моменту винесення судом рішення у справі.

Заява обґрунтована тим, що станом на день звернення до суду земельні ділянки з кадастровими номерами 4823380700:07:000:0307, 4823380700:07:000:0319, 4823380700:07:000:0310, 4823380700:07:000:0306 використовуються не за цільовим призначеннями, оскільки не засіяні жодними культурами. На думку заявника існують обставини, які свідчать про наявність перешкод можливого виконання судового рішення, оскільки відповідач втратить право використовувати спірні земельні ділянки. Заявник указував, що якщо відповідач почне умисні дії по унеможливленню використання спірних земельних ділянок, засіє спірні земельні ділянки, на них буде зростати його урожай, то він, як власник, не зможе користуватися належним йому майном повністю, буде фактично обмежений у його користуванні. Уважав, що наразі існує пряма загроза незаконного обробітку відповідачем спірних земельних ділянок з метою незаконного захоплення землі шляхом посіву на ній власних сільськогосподарських культур.

Питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не вирішувалося до 01 вересня 2020 року через перебування головуючого судді у щорічній плановій відпустці, згідно наказу голови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 липня 2020 року №28 к/ГС.

Дослідивши та проаналізувавши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Приписами статті 151 ЦПК України визначений зміст і форма заяви про забезпечення позову.

У відповідності до частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у Постановах від 08 жовтня 2018 року у справі №913/257/18, від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №752/6255/18 при розгляді скарг на ухвали про застосування заходів забезпечення позову неодноразово викладав наступні висновки.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Предметом позову ОСОБА_1 є розірвання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

З огляду на те, що обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті, наявність самої по собі позовної заяви про розірвання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Позивач у заяві про забезпечення позову, посилається, серед іншого, на те, що станом на день звернення до суду земельні ділянки жодними культурами не засіяні, в той же час, зазначає про можливість засівання земельних ділянок відповідачем.

Заявником ОСОБА_1 не надано жодних належних і допустимих доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій по обробітку та посіву, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, аналізуючи позовні вимоги з вимогами, що містяться в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку про тотожність позовних вимог з заходами забезпечення позову, які пропонує позивач.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просить суд розірвати чотири додаткові угоди до договорів оренди землі та повернути йому земельні ділянки, що є об`єктом цих договорів.

Отже, у разі задоволення позову договірні правовідносини між сторонами можуть бути припинені, в тому числі щодо використання земельних ділянок, що включає й обробку землі.

З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149-153, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО