Рішення

від 17.08.2020 по справі 666/6693/15-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 666/6693/15-ц

н/п 2/766/3171/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно - страхова компанія , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 26 липня 2015 року о 19 годині 10 хвилин водій Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volvo B10М70 , реєстраційний номер НОМЕР_1 в м.Херсоні, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при виїзді з площі Чорновола на вулицю Херсонська не врахував габарити транспортного засобу, яким керував, не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивачки, в результаті чого належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. 9 жовтня 2015 року Цюрупинським районним судом Херсонської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Постановою апеляційного суду Херсонської області від 6 листопада 2015 року провадження у справі закрите на підставі ст.38, п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Вартість ремонту транспортного засобу Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , складає 165176,11 грн., в тому числі втрата товарної вартості 11029,47 грн., що підтверджується висновком від 26 серпня 2015 року №Вэ-370 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, складеним Херсонською торгово-промисловою палатою, експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 . За складання висновку про вартість ремонту транспортного засобу, позивач сплатила 636,00 грн. Цивільна відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , що підтверджується полісом обов`язкового страхування №АІ/6816982 від 29 квітня 2015 року. 27 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до страховика із письмовим повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подала документи та пошкоджений транспортний засіб для огляду, але станом на сьогоднішній день страхове відшкодування позивачу не виплачене. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути на свою користь 50000 грн. з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія та 115176,11 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу AudiA4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 636 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія надало до суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач не визнає заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні позову про стягнення 50 000 грн. у рахунок відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП просить відмовити в цілому. Серед іншого у запереченнях страховик зазначає, що позивач не надав суду доказів вини водія транспортного засобу Volvo B10М70 , реєстраційний номер НОМЕР_1 у скоєнні ДТП, а саме, постанови суду, відповідно до якою ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, які спричинили настання ДТП, а відтак страховик вважає, що його обов`язок з виплати на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. не настав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 грудня 2015 року відкрито провадження у справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2017 року зазначена цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.

Ухвалою суду від 14 червня 2018 року розгляд цивільної справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК надало до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві товариство зазначає, що воно може нести цивільно-правову відповідальність перед позивачем за умови доведеності позивачем вини водія ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та завданні матеріальної шкоди. Оскільки доказів винуватості ОСОБА_2 у заподіянні шкоди позивач суду не надав, у позові має бути відмовлено. Посилання позивача на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 9 жовтня 2015 року відповідач вважає безпідставним, з огляду на те, що вказане судове рішення скасоване судом апеляційної інстанції. Як зазначає відповідач, інші докази, на які посилається позивач, потребують експертної оцінки, а встановлення вини будь-кого з водіїв у настанні дорожньо-транспортної пригоди можливе лише шляхом проведення автотехнічної експертизи. Крім цього, у відзиві відповідач не визнає суму заподіяної матеріальної шкоди, що визначена у наданому позивачем висновку №Вэ-370 від 26 серпня 2015 року, посилаючись на наявність суттєвих недоліків вказаного висновку експертного дослідження, які впливають на кінцевий результат по визначенню суми заподіяного збитку.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. В останнє судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов повністю підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату.

З врахуванням строків розгляду справи, подання пояснень стороною відповідача, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Представник відповідача ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. В останнє судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 13 грудня 2012 року, транспортний засіб AUDI A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автобус марки Volvo B10М70 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК .

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована ПрАТ УПСК , згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6816982 від 29 квітня 2015 року, страхова сума за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 390778, наявного у витребуваних судом матеріалах справи про адміністративне правопорушення №664/2845/15-п, ОСОБА_2 26 липня 2015 року о 19 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом марки Volvo B10M70 , реєстраційний номерний НОМЕР_1 , в м.Херсон не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при виїзді з площі Чорновола на вулицю Херсонська не врахував габарити транспортного засобу яким керував, не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився з правої сторони, чим порушив вимоги п.2.3 б), 10.4, 10.6, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Згідно висновку експертного автототоварознавчого дослідження №Вэ-370 від 26 серпня 2015 року, складеного Херсонською Торгово-промисловою палатою України, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, складає 154623,07 грн., вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику вказаного транспортного засобу в результаті його пошкодження у ДТП, складає 165176,11 грн., в тому числі втрата товарної вартості складає 11029,47 грн.

За складання висновку про вартість ремонту транспортного засобу, позивачка сплатила Херсонській Торгово-промисловій палаті України 636,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 14 серпня 2015 року.

З пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК у результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальна шкода не заподіяна через те, що транспортний засіб Volvo B10M70 , реєстраційний номерний НОМЕР_1 , отримав незначні пошкодження.

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області 9 жовтня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення №664/2845/15-п, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26 липня 2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 6 листопада 2015 року постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області 9 жовтня 2015 року скасована, провадження у справі закрите на підставі ст. ст.247 п.7, 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

У відповідності до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Така особа відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України Про страхування ). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України Про страхування ). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі по тексту - Закон №1961-IV).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону №1961-IV).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована ПрАТ УПСК . Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6816982 від 29 квітня 2015 року страхова сума за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до статті 9 Закону №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Підпункт 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року в справі №286/1643/18, провадження №61-11107св19.

У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК та виконував обов`язки водія автобусу марки Volvo B10М70 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК з приводу того, що позивачем не була доведена вина водія ОСОБА_2 у скоєнні розглядуваної дорожньо-транспортної пригоди судом не приймаються виходячи з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ч.1 ст.86 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Таким чином закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини.

Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Верховним Судом України у постанові від 3 грудня 2014 року по справі №6-183цс14 викладено правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Отже, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини завдавача шкоди. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Оцінюючи подані сторонами докази у сукупності та взаємозв`язку суд враховує наступне.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 26 липня 2015 року ОСОБА_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди свою винуватість у порушенні вимог п.п. 2.3 б), 10.4, 10.6, 13.1 Правил дорожнього руху не заперечував. У письмових поясненнях від 26 липня 2020 року, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 зазначив, що виїжджаючи з площі Чорновола на вул.Херсонська, рухаючись у лівій смузі не побачив, як автомобіль Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , почав обгін справа, відчув удар і зупинився.

Згідно схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, місце зіткнення транспортних засобів відмічене за пішохідним переходом (відмітка 3),при цьому на схемі також відмічене місце наїзду на бордюрний камінь з правої сторони, яке відбулось перед пішохідним переходом (відмітка 4). Зі схемою ознайомлені водії та свідки, будь-які зауваження відсутні.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 26 липня 2015 року, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вона виїжджаючі з площі Чорновола рухалась в правій смузі, побачивши пішоходів, які рухались до пішохідного переходу почала пригальмовувати. Почула удар від автобусу з лівої сторони, який потягнув автомобіль за собою та пошкодив всю ліву сторону.

Будучи допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що рухаючись по площі Чорновола у правій смузі бачила зліва від себе автобус, перед пішохідним переходом знизила швидкість, щоб пропустити пішоходів, які наближалися до пішохідного переходу, у той момент відчула потужний удар з лівого боку, від якого її потягло за автобусом, та спричинило наїзд на бордюрний камінь, після чого, рухаючись у з`єднанні з автобусом, вона втратила керованість свого автомобіля, не гальмувала та зупинилася подалі від місця наїзду, продовжуючи рух по інерції після зіткнення. У суді наголосила на тому, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який не витримавши бічний інтервал, не врахувавши габарити автобусу, допустив зіткнення з її транспортним засобом. Будучи у шокову стані та не розбираючись у схематичних кресленнях, складену співробітниками ДАІ схему огляду місця дорожньо-транспортної пригоди підписала без зауважень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що був свідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 4 роки тому у м. Херсоні при виїзді із площі Чорновола на вул. Херсонська, за участі автобусу під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Audi під керуванням ОСОБА_1 . Свідок пояснив суду, що рухався на своєму автомобілі позаду на кільці площі та бачив, як водій автобуса, не дотримавшись правового бічного інтервалу, здійснив наїзд бічною правою частиною на легковий автомобіль Audi, що зупинися перед пішохідним переходом у правовій смузі, та притиснувши його, протягнув вперед, вздовж правого узбіччя дороги. Можливість маневрування у водія Audi була відсутня. Контактування транспортних засобів було затяжним та у первинній фазі відбулося до пішохідного переходу, а закінчилося за ним. На пред`явленій судом схемі дорожньо-транспортної пригоди вказав місце, де сталося контактування транспортних засобів, а саме до пішохідного переходу. Свідок також пояснив суду, що ОСОБА_2 бачив його на місці дорожньо-транспортної пригоди, свою винуватість водій автобусу не заперечував. Щодо підписання ним схеми свідок пояснив суду, що не вдивлявся у розміри, зазначені у ній співробітниками ДАІ, оскільки у останніх не виникло питань щодо визначення винної особи у ДТП, тому підписав схему і протокол, вважаючи їх складеними належним чином.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 надав пояснення, що через значні габарити автобусу, рухаючись у лівій смузі для руху змушений був зайняти також частково праву смугу для того, щоб виїхати з площі Чорновола та при виїзді на вул.Херсонську не опинитись на смузі зустрічного руху. У початковій фазі зіткнення його автобус знаходився по середині пішохідного переходу,автомобіль Audi він не бачив, оглядовість була достатня. Наполягав на тому, що саме водій ОСОБА_1 , рухаючись позаду праворуч здійснила зіткнення з його транспортним засобом у момент випередження. На місці пригоди бачив ОСОБА_4 , який під`їхав одразу після зіткнення та був присутній при оформленні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п. 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Аналіз вищевказаних положень Правил дорожнього руху свідчить про те, що саме на водія габаритного транспортного засобу покладено обов`язок дотримання вимог п.п. 10.4, 10.6 ПДР України, а у разі необхідності відступити від вимог пункту 10.4, не допускати створення небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

В свою чергу ОСОБА_2 , який заперечував свою вину, а також відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК , в обґрунтування їхніх заперечень проти позовних вимог не надали суду належних і допустимих доказів того, що настання дорожньо-транспортної пригоди перебуває у причинному зв`язку із діями позивача, чи шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Доводи відповідача про те, що саме позивачка має доводити вину іншого водія у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та встановлення вини водіїв можливе лише шляхом проведення автотехнічної експертизи, судом не приймаються, з огляду на не спростування відповідачами у ході розгляду справи встановленої законом презумпції вини завдавача шкоди, а також виходячи із того, що встановлення неправомірної поведінки, яка знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, лежить саме у площині компетенції суду, а не експерта.

Окрім цього, суд також враховує, що 11 вересня 2015 року між сторонами у справі був укладений договір про добровільне відшкодування шкоди, за умовами якого відповідач визнав факт заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 майнової шкоди позивачу, а також визнав обумовлену сторонами суму боргу по відшкодуванню майнової шкоди на користь позивача. Також суд враховує те, що саме відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК в односторонньому порядку відмовилося від виконання зобов`язань по сплаті боргу за договором, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом її прав. При цьому, суд констатує, що вказаний договір у судовому порядку не визнавався недійсним та оцінюється у сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами у справі.

За оцінкою суду наявні у матеріалах справи докази переконливо і в достатній мірі свідчить про допущені ОСОБА_2 порушення вимог п.2.3. б), 10.4., 10.6., 13.1 Правил дорожнього руху, які призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження належного позивачу транспортного засобу.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Шведське підприємство ЯМАК клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявив, залучити до справи висновок експерта щодо вартості пошкоджень автомобіля позивача не просив, як не надав доказів існування непереборних перешкод у виконанні покладених ст. ст. 43, 81 ЦПК України обов`язків доведення обставин, на які відповідач посилається як на підставу заперечень на позов.

Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі №369/2403/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого заперечуючи проти висновків, викладених у звіті про оцінку вартості збитку, відповідач не надав суду доказів на спростування наведеного висновку, не заявляв клопотань про проведення судової експертизи, а отже, несе ризики настання для нього негативних наслідків не реалізації його процесуальних прав.

Відповідач ПрАТ УПСК заперечень щодо розміру заявлених до нього позовних вимог не висловлював, доказів на підтвердження іншого розміру заподіяної позивачу шкоди чи іншого розміру страхового відшкодування не надав.

Згідно з п.36.1. ст. 36 Закону №1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Отже, з огляду на те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована страховою компанією ПрАТ УПСК , останнє, відповідно до положень ст.ст.3, 6, 22, 29, 36 Закону №1961-IV та, зобов`язане сплатити на користь позивача страхове відшкодування у межах страхової суми, передбаченої полісом №АІ/6816982 від 29 квітня 2015 року.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України (ст.11 ЦПК України 2004 року), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються її заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачами обставин, на які вони посилались як на підставу своїх заперечень проти позову.

З урахуванням наданих сторонами доказів та наведених доводів, на підставі аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та оцінки доказів у справі, суд вважає позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачів пропорційно підлягає також сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору в розмірі 1658,12 грн., а саме по 829,06 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 81, 86, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.979, 980, 1166, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно - страхова компанія , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно - страхова компанія (код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 50 000 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.07.2015 року у м.Херсоні при виїзді з площі Чорновола на вулицю Херсонська, з вини ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак (код ЄДРПОУ 24960822) на користь ОСОБА_1 115 176,11 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Audi A4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.07.2015 року у м.Херсоні при виїзді з площі Чорновола на вулицю Херсонська, з вини ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак (код ЄДРПОУ 24960822) на користь ОСОБА_1 636 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Шведське підприємство Ярмак , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно - страхова компанія на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1658,12 грн., а саме по 829,06 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Майдан