Ухвала

від 04.09.2020 по справі 686/23687/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 686/23687/16-ц

провадження № 61-12130ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив виділити в натурі належну йому 1/3 частку майна, що перебуває у спільній частковій власності його та ОСОБА_2 , а саме житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки (присадибної), кадастровий номер 6810100000:03:002:0030, для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року позов задоволено. Виділено в натурі ОСОБА_1 1/3 частку із майна, що є у спільній частковій власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права спільної часткової власності на нього, будівлі, споруди, що складають самостійний об`єкт нерухомого майна, без втрати цільового призначення згідно з варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи: кухню площею 11,30 кв. м, вбиральню площею 2,3 кв. м , коридор площею 9,0 кв. м , житлову кімнату площею 25,4 кв. м , всього по буднику - 48 кв. м. та по господарських будівлях - літню кухню літ. б площею 72 кв. м. Виділено ОСОБА_2 в натурі належні 2/3 частки із майна, що є у спільній частковій власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права спільної часткової власності на нього, будівлі, споруди, що складають самостійний об`єкт нерухомого майна, без втрати цільового призначення згідно з варіантом №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи, а саме: коридор площею 6,7 кв. м, прихожу-кухню площею 16,10 кв. м., коридор площею 10,50 кв. м, ванну площею 6,6 кв. м, житлову кімнату площею 18,2 кв. м, житлову кімнату площею 7,6 кв. м, коридор площею 6,7 кв. м, вітальню площею 20,3 кв. м., всього по буднику - 92,7 кв. м. та по господарських будівлях - літню кухню літ. Б площею 96 кв. м. Постановлено провести такі ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування квартирами: замурувати дверні прорізи між приміщеннями 2:3 та 2:4, влаштувати у приміщенні 5 (площею 34,4 кв. м) перегородку, розділивши його на приміщення 5.1 та 5.2. ОСОБА_1 для влаштування освітлення приміщення 5.1 з дверного прорізу (гаражні ворота) влаштувати віконний проріз. Для доступу до приміщення 3 влаштувати дверний проріз між приміщення 3:5.1. Для доступу до приміщення 4 влаштувати дверний проріз між приміщення 4:5.2. Для доступу до приміщення 5.2 влаштувати дверний проріз між приміщення 5.1: 5.2. Виділено ОСОБА_1 розмір земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:002:0030, площею 0,0074 га (0, 0153 - 0, 0079 = 0,0074 га) за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:002:0030, площею 0,0228 га (0, 0307 - 0, 0079 = 0,0228 га), яка складається з двох частин: 0,0179 га + 0,0049 га за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для обслуговування будинку земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:002:00300:0158 га (по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0079 га). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року (повний текст якої складено 13 липня 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

З огляду на те, що ОСОБА_1 було заявлено позов майнового характеру, а касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість частки нерухомого майна, яку просив виділити позивач), касаційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити, чи відноситься справа до категорії малозначних в силу вимог закону.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена статтею 4 Закону України Про судовий збір та визначена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позовну заяву подано у листопаді 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року - 1 378 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час подання позову).

Для встановлення судом, чи був судовий збір сплачений у встановлених порядку і розмірі, у майновому спорі заявнику необхідно надати докази на підтвердження ціни позову.

Відтак, заявнику необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість частини будинку та земельної ділянки, які він просив виділити собі) і надати докази на підтвердження цієї обставини.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук