Ухвала

від 23.09.2020 по справі 686/23687/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 686/23687/16-ц

провадження № 61-12130ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив виділити в натурі належну йому 1/3 частку майна, що перебуває у спільній частковій власності його та ОСОБА_2 , а саме житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки (присадибної), кадастровий номер 6810100000:03:002:0030, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що він є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 25 травня 2012 року державний нотаріус Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Хмельницької області видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 0,046 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Спочатку спірний будинок було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , проте в подальшому адресу було змінено на: АДРЕСА_1 реєстрації земельної ділянки для обслуговування цього житлового будинку залишилася незмінною - АДРЕСА_2 . На підставі зазначеного свідоцтва за ним було зареєстровано право власності на 1/3 частку вказаних об`єктів нерухомості. Співвласником інших 2/3 часток житлового будинку та земельної ділянки є дружина батька - ОСОБА_2 . З часу відкриття спадщини сторони не можуть дійти згоди щодо сумісного користування житловим будинком та присадибною ділянкою, які належать їм на праві спільної часткової власності.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року позов задоволено. Виділено в натурі ОСОБА_1 1/3 частку із майна, що є у спільній частковій власності, на житловий будинок АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права спільної часткової власності на нього, будівлі, споруди, що складають самостійний об`єкт нерухомого майна, без втрати цільового призначення згідно з варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи: кухню площею 11,30 кв. м, вбиральню площею 2,3 кв. м , коридор площею 9,0 кв. м , житлову кімнату площею 25,4 кв. м , всього по буднику - 48 кв. м. та по господарських будівлях - літню кухню літ. б площею 72 кв. м. Виділено ОСОБА_2 в натурі належні 2/3 частки із майна, що є у спільній частковій власності, на житловий будинок АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права спільної часткової власності на нього, будівлі, споруди, що складають самостійний об`єкт нерухомого майна, без втрати цільового призначення згідно з варіантом №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи, а саме: коридор площею 6,7 кв. м, прихожу-кухню площею 16,10 кв. м., коридор площею 10,50 кв. м, ванну площею 6,6 кв. м, житлову кімнату площею 18,2 кв. м, житлову кімнату площею 7,6 кв. м, коридор площею 6,7 кв. м, вітальню площею 20,3 кв. м., всього по буднику - 92,7 кв. м. та по господарських будівлях - літню кухню літ. Б площею 96 кв. м. Постановлено провести такі ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування квартирами: замурувати дверні прорізи між приміщеннями 2:3 та 2:4, влаштувати у приміщенні 5 (площею 34,4 кв. м) перегородку, розділивши його на приміщення 5.1 та 5.2. ОСОБА_1 для влаштування освітлення приміщення 5.1 з дверного прорізу (гаражні ворота) влаштувати віконний проріз. Для доступу до приміщення 3 влаштувати дверний проріз між приміщення 3:5.1. Для доступу до приміщення 4 влаштувати дверний проріз між приміщення 4:5.2. Для доступу до приміщення 5.2 влаштувати дверний проріз між приміщення 5.1: 5.2. Виділено ОСОБА_1 розмір земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:002:0030 площею 0,0074 га (0, 0153 - 0, 0079 = 0,0074 га) за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:002:0030 площею 0,0228 га (0, 0307 - 0, 0079 = 0,0228 га), яка складається з двох частин: 0,0179 га + 0,0049 га за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для обслуговування будинку земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:002:00300:0158 га (по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0079 га). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року (повний текст якої складено 13 липня 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість частини будинку і земельної ділянки, які він просив виділити собі) та надати докази на підтвердження цієї обставини. Також заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305242618, заявник отримав вказану ухвалу 14 вересня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 17 вересня 2020 року. Так, заявник подав до Верховного Суду копію висновку експертів за результатами проведених судово будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертиз від 16 вересня 2019 року № 7148-7152/17-26. Крім того, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначив, що згідно з указаним висновком експертів вартість належної йому частки домоволодіння становить 409 878,30 грн, вартість належної йому частки земельної ділянки становить 78 971,19 грн, а загалом - 488 849,49 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року - 2 102 грн.

Ціна позову в цій справі становить 488 849,49 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).

Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку ОСОБА_1 обґрунтував тим, що справа має для нього виняткове значення, яке полягає в тому, що спірна частина будинку є єдиним його житлом, іншого нерухомого майна у власності він не має. Постійні незгоди з відповідачем не дають можливості спокійно проживати та користуватися його власністю.

Наведені доводи не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, тому що це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Доводи ОСОБА_1 про те, що спірна частина будинку є єдиним його житлом, не заслуговують на увагу, оскільки відмова в задоволенні його позову про виділ в натурі частки нерухомого майна, не позбавляє його права володіння та користування таким майно, яке залишається у спільній часткові власності його та відповідача.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначення у постанові Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Враховуючи, що оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягаює касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов