Постанова

від 07.09.2020 по справі 908/389/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 Справа № 908/389/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Чус О.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Близнюк А.В. адвокат, довіреність №20552 від 20.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 у справі №908/389/20 (суддя Левкут В.В., рішення ухвалене без повідомлення (участі) представників учасників справи повне рішення складено 21.05.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя

про стягнення 327849,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення 288000,00 грн. основного боргу за договором №20/2019/2467 від 10.06.2019, 32051,63 грн. пені, 4044,87 грн. 3% річних і 3753,48 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати переданого обладнання.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.05.2020 про виправлення описок) у справі №908/389/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА" 238000,00 грн. основного боргу, 34570,77 грн. пені, 4928,67 грн. 3% річних, 3459,98 грн. інфляційних втрат та 4214,39 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено наявними у справі документами неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань. Під час розгляду справи оплата основної заборгованості проведена відповідачем частково. Перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат і 3% річних, суд встановив помилковість нарахування пені і 3% річних, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги в цій частині частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 по справі №908/389/20 за позовною заявою ТОВ "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА" до ПАТ "Запоріжсталь" про стягнення 238000,00 грн. основного боргу, 34570,77 грн. пені, 4928,67 грн. три процента річних, 3459,98 грн. інфляційних втрат та 4214,39 грн. судового збору скасувати і ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Відповідач просить скасувати рішення першої інстанції з підстав неповного з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, недотримання норм матеріального і процесуального права.

Скаржник вказує на порушення позивачем умов п. 6.3. договору щодо передачі відповідачеві повного пакету товаросупровідних документів і вважає, що перебіг строку виконання грошового зобов`язання повинен починатись з моменту отримання таких документів відповідачем.

На думку відповідача вказані обставини виключають правові підстави для стягнення з нього пені, інфляційних збитків і трьох процентів річних.

Зокрема, зазначає скаржник, інфляційні збитки не підлягають нарахуванню за договором на підставі наступного: згідно абз.2 п.5 Специфікації №1 від 10.06.2019 до договору ціна вказана в гривнях за курсом НБУ на 07.06.2019 (26,7950 грн. за 1 долар). У разі зміни курсу НБУ як в сторону збільшення, так і зменшення більш ніж на 3 відсотки, вартість обладнання в гривнях підлягає пропорційному перерахунку виходячи з фактичного курсу НБУ гривня/долар на дату оплати обладнання згідно нижче приведеній формулі: зміну вартості постачальник оформляє коректувальним первинним документом і розрахунком коригування до податкової накладної С=(Вх(К/Б)…

За твердженням відповідача норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. При цьому відповідач послався на правовий висновок, який викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі №905/192/18.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

Позивач (ТОВ "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА") у відзиві на апеляційну скаргу заперечує на її задоволенні. Вказує, що повний аналіз доводів відповідача та їх спростування вже надані ним у відповіді на відзив (№30-03/20 від 30.03.2020), яка міститься в матеріалах цієї справи, тому оскільки відповідач не надав жодних нових доказів чи доводів на підтвердження своєї правової позиції, позивач заперечує на її задоволенні з підстав, наведених у вказаній відповіді на відзив. Вважає, що Господарський суд Запорізької області у своєму рішенні від 21.05.2020 у справі №908/389/20 повно та всебічно дослідив всі надані сторонами докази та прийняв законне і справедливе рішення щодо задоволення позовних вимог. Тому просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 у справі №908/389/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.09.2020 о 15:30 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П., автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та подальшого розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Чус О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 у справі №908/389/20 до свого провадження; задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та ухвалено провести судове засідання призначене на 07.09.2020 о 15:30 год. у режимі відеоконференції між Центральним апеляційним господарським судом та Господарським судом Запорізької області.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Від позивача в матеріали справи надійшло клопотання здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА".

Колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

10.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА" (Постачальник) і Публічним акціонерним товариством "Запоріжсталь" (Покупець) був укладений договір №20/2019/2467, за яким Постачальник зобов`язався передати, а Покупець - прийняти і оплатити обладнання на умовах, передбачених цим договором .

Кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору Постачальник зобов`язаний поставити обладнання на умовах поставки, визначених у специфікації у відповідності із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Строки поставки обладнання вказуються в Специфікаціях.

Пунктами 4.1, 4.3 договору встановлено, що поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, визначеними у специфікації, та включає в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою обладнання. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно доданих до нього специфікацій.

Сторонами в пунктах 5.1-5.3 договору погоджено, що оплата Покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в договорі. Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в п. 6.3 цього договору. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до пункту 10.5 договір діє до 05.03.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

Згідно підписаної сторонами Специфікації №1 від 10.06.2019 (додатку до договору) поставці підлягала система мікрохвильова "Минотавр-2" на загальну суму 288000,00 грн. з ПДВ.

За пунктом. 2 Специфікації №1 обладнання постачається на умовах поставки DAP - склад ПАТ "Запоріжсталь", у відповідності із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Пунктом 5 Специфікації №1 погоджено строк оплати поставленого обладнання: протягом 10 календарних днів з моменту поставки обладнання та надання повного пакету документів згідно п. 6.3 договору.

На виконання умов договору постачальником поставлено покупцю систему мікрохвильова "Минотавр-2", що підтверджується копією видаткової накладної №32 від 19.08.2019.

Зі сторони покупця накладна без зауважень і заперечень підписана уповноваженим представником Кононихиною Н.А., яка діяла на підставі довіреності №97216707 від 19.08.2019.

На оплату обладнання на суму 288000,00 грн. з ПДВ постачальником був виставлений рахунок №55 від 19.08.2019.

У зв`язку з відсутністю оплати за поставлене обладнання постачальником на адресу покупця була направлена претензія №08/10-2019 від 08.10.2019.

Отримання 15.10.2019 претензії покупцем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303 7100064469.

18.11.2019 постачальником на адресу покупця була направлена претензія №2 з вимогою оплатити отримане обладнання у сумі 288000,00 грн.,12885,04 грн. пені, 4046,11 грн. інфляційних втрат та 1941,04 грн. 3% річних.

Вказана претензія отримана представником покупця 20.11.2019, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303712813540.

03.12.2019 на електронну адресу постачальника від покупця надійшов лист з проханням відкликати претензію у зв`язку з тяжким фінансовим станом підприємства.

У відповідь постачальник направив покупцю претензію №3 від 06.12.2019, в якій повідомлялось про утворення у ТОВ "АНАЛІТ СИСТЕМС УКРАЇНА" у зв`язку з неоплатою обладнання, боргу перед іноземним постачальником, для погашення якого, постачальник вимушений розглядати питання отримання банківського кредиту.

Отримавши 09.12.2019 претензію, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303710186378, покупець не здійснив погашення заборгованості.

Бездіяльність покупця спричинила звернення постачальника з відповідним позовом до господарського суду.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (частина перша статті 68 Господарського кодексу України).

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та частини другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина перша статті 664 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 3.6. договору право власності на обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки обладнання.

Відповідно до пункту 8 Специфікації №1 датою поставки вважається дата поставки на склад ПАТ "Запоріжсталь" з відміткою представника Покупця у видатковій накладній Постачальника .

Як правильно встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи поставка обладнання підтверджена підписом представника покупця на видатковій накладній №32 від 19.08.2019, яка відповідає вимогам первинного документу, визначених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Конклюдентні дії покупця з отримання обладнання свідчать про прийняття договору до виконання.

Не зважаючи на відсутність зауважень і заперечень щодо поставки товару відповідач заперечує настання строку оплати товару, посилаючись на порушення позивачем пункту 6.3. договору щодо передачі, визначених у пункті документів.

Так, згідно з пунктом 6.3. договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів: рахунок на оплату обладнання; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника чи виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках). Постачальник зобов`язаний надати Покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, що виникають у Постачальника, у день виникнення податкових зобов`язань по ПДВ.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що покупець вправі відмовитися від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних в п. 6.3 даного договору.

За пунктом 6.5 договору у випадку поставки обладнання, що не відповідає умовам договору (по якості, комплектності, номенклатурі, упаковці) або супровідним документам…, обладнання приймається Покупцем на зберігання.

Проте, як встановлено судом першої інстанції відповідач не звертався до позивача з вимогою надати будь-які відсутні документи, не скористався наданим законом і умовами договору правом відмовитися від приймання обладнання або від договору.

Враховуючи часткову оплату відповідачем до прийняття рішення заборгованості у сумі 50000,00 грн. платіжним дорученням №250367 від 28.02.2020, Господарський суд Запорізької області обґрунтовано дійшов висновку про стягнення 238000,00 грн. основного боргу.

Предметом спору є також стягнення з відповідача у зв`язку з порушенням зобов`язання з оплати пені в сумі 38645,95 грн., 3% річних у сумі 4976,02 грн. і інфляційних втрат у сумі 3459,98 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.03.2020).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства (частина третя статті 14 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 Господарського кодексу України)

Згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

За статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами в пункті 7.2. договору погоджено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Позивачем пеня була нарахована за період з 28.09.2019 по 30.03.2020.

Перевіривши нарахування суми пені місцевий господарський суд правильно дійшов висновку про необхідність її перерахування, оскільки позивачем неправильно було визначено початок періоду, за який у позивача виникло право на нарахування пені та не враховано обмежений строк нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи з дня поставки обладнання -19.08.2019 і умов строку оплати (протягом 10 календарних днів з моменту поставки) правильним є період нарахування з 30.08.2019 по 28.02.2020.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені попереднього суду, який з урахуванням меж заявлених позовних вимог здійснений за період з 28.09.2019 по 28.02.2020 та склав 34284,65 грн. на суму заборгованості 288000,00 грн. і 143,06 грн. на суму заборгованості 238000,00 грн. Загальна сума пені задоволена судом 34427,71 грн., в решті заявлених вимог про стягнення 4218,24 грн. пені обґрунтовано відмовлено судом.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми пені на 90%. Оскільки скаржник в апеляційній скарзі не оскаржує рішення в цій частині, суд апеляційної інстанції не розглядає це питання з огляду на приписи частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України зобов`язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції був проведений позивачем за період з 28.08.2019 по 27.02.2020 і склав 3459,98 грн.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, або відмовитися від нього.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розрахунок інфляційних втрат складений арифметично правильно, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з його стягненням у визначеному розмірі.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4976,02 грн. за період з 28.08.2019 по 30.03.2020

Встановивши правильність початку прострочення грошового зобов`язання (яке починається не з 28.08.2019 за підрахунками позивача, а з 30.08.2019, враховуючи останній день виконання грошового зобов`язання), суд першої інстанції перерахував 3% річних з 30.08.2019 по 30.03.2020 і правильно визначив, що задоволенню підлягають лише 3% річних у сумі 4928,67 грн.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача про неможливість застосування до стягнення інфляційних втрат і 3% річних норм частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача мотивована тим, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції встановлені еквівалентом іноземної валюти.

Колегія суддів визнає помилковість позиції відповідача з огляду на те, що за умовами пункту 5.1.договору оплата Покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України. Вартість системи мікрохвильової "Минотавр-2" зазначена у гривнях. Відповідачем не доведено проведення позивачем корегувань (курсової різниці).

У чому полягає неправильність нарахування 3% річних відповідачем не наведено.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на неврахування правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11.10.2018 у справі №905/192/18 колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено вище ціна Обладнання була визначена в специфікації №1 від 10.06.20-19 до Договору поставки №20/2019/2467 від 10.06.2019 у грошових одиницях України в гривнях по курсу НБУ на 07.062019 (26,7950 грн. за 1 долар) та її перерахунок в порядку, визначеному в пункті 5 цієї специфікації за формулою С=(Вх(К/Б), яка враховує зміни курсу НБУ гривня/долар не здійснювалось. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі не є тотожними правовідносинам щодо яких висловлено правову позицію Верховним Судом в згаданій вище постанові у справі №905/192/18.

Таким чином, доводи відповідача в обґрунтування заперечень позовних вимог були розглянуті судом першої інстанції у повному обсязі. Інших обґрунтованих доводів апеляційна скарга не містить, що виключає її задоволення і скасування рішення суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у цій справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 у справі №908/389/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 08.09.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус