Рішення

від 07.09.2020 по справі 909/355/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/355/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/355/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального підприємства "Теплосервіс" Калуської районної ради Івано-Франківської області 15 406, 91 гривень.

І. СУТЬ СПОРУ

1. У квітні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"; позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Комунального підприємства "Теплосервіс" Калуської районної ради Івано-Франківської області (далі - КП "Теплосервіс"; відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15 406, 91 гривень, з яких: 14 175, 14 гривень - пеня, 1 092, 96 гривень - 3 % річних, 138, 81 гривень - інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2. 12.05.2020 суд відкрив провадження у справі № 909/355/20, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

3. Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу. Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

4. Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 надіслана КП "Теплосервіс" за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві (вул. Івасюка, 13, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330), що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 12.05.2020 № 1006623027), повернулася до суду 26.05.2020 з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній".

5. Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

6. Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

7. Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та встановлений строк для подання відзиву. При цьому суд врахував те, що копія позовної заяви, яка направлялась позивачем на означену адресу відповідача, була вручена останньому (накладна Укрпошти за № 0100175488930).

8. Водночас суд вказує на те, що відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Згідно із приписами пункту 4 Розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, чинними на момент винесення ухвали про відкриття провадження у цій справі (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.

9. Відтак строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву був продовженим в силу прямої норми закону на строк дії карантину.

10. Разом із тим, 17.07.2020, набрав чинності Закон України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України і, зокрема, пункт 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" викладено в іншій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Крім того, за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

11. З огляду на наведене, продовжений в силу закону строк на подання відзиву закінчився 06.08.2020, заяву про його продовження відповідач не надав, відзив на позов не подав.

12. Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом із тим, як визначено в частині 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

14. Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі договору постачання природного газу від 15.12.2015 № 4021/16-БО-15, у частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого, на підставі пункту 8.2. договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 15, 16, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України та 20, 193, 230 - 232 Господарського кодексу України.

16. Позиція відповідача. Відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

IV.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. 15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", правонаступником якого є АТ "НАК "Нафтогаз України", (згідно з договором - постачальник, у справі - позивач) та Комунальним підприємством "Теплосервіс" Калуської районної ради Івано-Франківської області (згідно з договором - споживач; у справі - відповідач) укладено договір постачання природного газу № 4021/16-БО-15 (далі договір). Умови договору такі.

18. Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти газ на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

19. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншими споживачами (п. 1.2. договору).

20. Постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року газ обсягом до 104 тис. м 3 (п. 2.1. договору).

21. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначений на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4. договору).

22. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.5. договору).

23. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).

24. Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним договором (п. 7.2. договору).

25. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 8.1. договору).

26. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 8.2. договору).

27. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 п`ять років (п. 10.3. договору).

28. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (стаття 12 договору).

29. В подальшому сторони уклали ряд додаткових угод, якими внесли зміни до договору, зокрема, змінили ціну газу, порядок і умови проведення розрахунків, строк дії договору. Так, 28.03.2016 підписано Додаткову угоду № 4, відповідно до якої сторони погодили пункт 6.1. статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" та виклали його у такій редакції - "Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу", а статтю 12 "Строк дії договору" виклали так - "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

30 . На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 520 465, 94 гривень (з січня 2016 року по квітень 2016 року), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема, від 31.01.2016 на суму 221 089, 84 гривень, від 29.02.2016 на суму 151 000, 55 гривень, від 31.03.2016 на суму 143 594, 22 гривень, від 30.04.2016 на суму 4 781, 33 гривень.

31. Відповідно до виписки по операціях щодо КП "Теплосервіс" за поставлений газ відповідач розраховувався із порушенням строків, встановлених п. 6.1. договору. Вартість природного газу на загальну суму 520 465, 94 гривень сплачена у повному обсязі станом на 30.06.2016.

32. За порушення строків здійснення розрахунку за газ позивач заявив до стягнення на підставі п. 8.2. договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України такі суми:

за зобов`язаннями лютого 2016 року - 4 901, 33 гривень пені, 334, 18 гривень 3 % річних за період з 15.03.2016 по 10.04.2016;

за зобов`язаннями березня 2016 року - 9 111, 30 гривень пені, 745,07 гривень 3 % річних за період з 26.04.2016 по 29.06.2016 та 138, 81 гривень інфляційних втрат нарахованих за травень 2016 року;

за зобов`язаннями квітня 2016 року - 162, 51 гривень пені, 13, 71 гривень 3 % річних за період з 26.05.2016 по 29.06.2016.

33. Згідно із витягом з ЄДРЮОФОПГФ від 12.05.2020 № 1006623027 відповідач є комунальним підприємством, одним із виду діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

34. Відповідач не включений до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

35. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

36. Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

37. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання відповідно до статті 174 Господарського кодексу Україну є господарський договір.

38. Згідно із статтею 193 Господарського процесуального кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

39. Водночас, з огляду на предмет укладеного між сторонами господарського договору, правовідносини, що склалися між сторонами зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка забезпечує гарантоване статтею 46 Конституції України право громадян на соціальний захист.

40. Згідно із статтею 12 Господарського кодексу України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

41. Предметом судового розгляду у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про застосування до відповідача відповідальності за порушення строку оплати поставленого природного газу обумовленої пунктом 8.2. договору у вигляді пені - 14 175, 14 гривень та наслідків порушення грошового зобов`язання, обумовлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 3 % річних - 1 092, 96 гривень, інфляційних втрат - 138, 81 гривень.

42. Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов`язання позивач передав у власність відповідача природний газ, який останній оплатив із порушенням, визначених в укладеному між сторонами договорі строків.

43. 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII. Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

44. Метою вказаного Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

45. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

46. Водночас, частиною 3 статті 7 означеного Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

47. Вказаною нормою передбачена законна можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері виробництва теплової та електричної енергії у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості.

48. Частина 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій, в т.ч. включення до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

49. Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 910/5501/19, від 27.05.2020 у справі № 910/17428/18, від 29.05.2020 у справі № 920/706/19, від 06.08.2020 у справі № 904/4721/19.

50. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

51. Враховуючи, що у пункті 1.2. договору сторони погодили, що газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам, до цих правовідносин застосовується норма частини 3 статті 7 Закону України № 1730-VIII.

Висновок суду.

52. Оскільки позивач нарахував пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на заборгованість за поставлений природний газ у лютому - квітні 2016 року, яку було погашено відповідачем до набрання чинності Законом № 1730-VIII, з урахуванням частини 3 статті 7 означеного Закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати.

53. За правилами, встановленими пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у позові Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код: 20077720) до Комунального підприємства "Теплосервіс" Калуської районної ради Івано-Франківської області (вул. Івасюка, 13, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, ідентифікаційний код: 34160263) про стягнення заборгованості в сумі 15 406, 91 гривень.

2. Судовий збір покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне рішення складено 07.09.2020.

Суддя В. В. Михайлишин