Ухвала

від 07.09.2020 по справі 922/2485/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2485/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в межах підготовчого провадження, розглянувши клопотання Фермерського господарства "Агрофермер-Плюс" (вх. № 20297 від 03 вересня 2020 року) у справі

за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, місто Лозова,

до першого відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, місто Харків,

другого відповідача - Фермерського господарства "Агрофермер-Плюс", місто Барвінкове,

третього відповідача - Фермерського господарства "Подолянка", місто Барвінкове,

про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації та повернення земель,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/2485/19 за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства "Агрофермер-Плюс", Фермерського господарства "Подолянка" про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди землі, визнання недійсними договорів суборенди землі, зобов`язання повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки.

03 вересня 2020 року Фермерським господарством "Агрофермер-Плюс" скеровано на адресу суду клопотання (вх. № 20297) за змістом якого останній просить суд долучити до справи, у якості доказу, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області від 17 листопада 2016 року № 308.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)

За змістом частини 3 статті 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 зазначеної статті).

З огляду на зазначені норми процесуального права, які регламентують механізм надання доказів, зокрема відповідачем, суд констатує, що останній подав клопотання про долучення доказів з порушенням механізму на їх подання, тобто всупереч нормі статті 80 ГПК України.

Так, як свідчать матеріали справи, 12 березня 2020 року до канцелярії господарського суду Харківської області другим відповідачем, в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, було подано заяву по суті справи - відзив (вх. № 6441), в якому останній заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві. 13 серпня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив другого відповідача (а. с. 119-125, том 3).

Зміст статті 80 Господарського процесуального кодексу України, визначає певний алгоритм дії учасників справи на подання доказів на обґрунтування своєї позиції по справи.

Так, другий відповідач, реалізуючи можливості, які закладені в основ процесуального законодавства, скерував до суду відзив до якого додав, на його думку, необхідні докази на спростування позиції прокурора.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

Відповідач належними та допустимими доказами не обґрунтував неможливість подання, в порядку статті 80 ГПК України, доказу у встановлений строк та з причин, що не залежали від нього. Такі причини судом також не встановлені. Крім того, відповідачем не зазначено про поважність причин неподання доказу у визначений законом процесуальний строк (разом із поданням відзиву).

Суд вважає, що другий відповідач, з метою отримання процесуальної привілегії, намагається долучити поза межами обумовленого статтею 80 ГПК України доказ, який на його думку має значення для , що не узгоджуєтеся із процесуальними правами, які наділені сторони під час розгляду справи.

Європейського суду з прав людини у справі у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду.

Згідно частини 8 ст. 80 кодексу, докази, не подані у встановлений судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обгрунтуваля неможливість їх подання своєчасно від незалежних від неї причин.

Таким чином, дослідивши подані матеріали, суд визнав клопотання другого відповідача про долучення доказів необґрунтованим та оформленим з порушенням вказаних вимог статей, що унеможливлює його задоволення, доказ не приймається судом до розгляду.

Керуючись статтями 42, 80, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Фермерського господарства "Агрофермер-Плюс" (вх. № 20297 від 03 вересня 2020 року) про долучення доказу відмовити.

Доказ не приймається судом до розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 07 вересня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2485/19