Рішення

від 07.09.2020 по справі 927/422/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/422/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В секретар судового засідання Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, проспект Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21404813

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1

про стягнення 68 000,00 грн

За участю представників сторін:

позивача: не з`явився; відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

22 травня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни про стягнення 34 000 грн штрафу та 34 000 грн пені за прострочення сплати штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, передбачене п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та встановленого п. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції двомісячного строку для сплати штрафу, нарахованого за вчинення відповідного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.20 справа №927/422/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 25.05.20 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк, протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви - шляхом подання до суду доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 75 грн за розгляд справи Господарським судом Чернігівської області.

05.06.20 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, датована від 04.06.20 за №75-02/835/964. До заяви додано платіжне доручення №119 від 04.06.20 в якості доказів доплати судового збору у розмірі 75 грн, копію наказу від 29.05.20 №49-0Д. Отже, позивачем усунуто недоліки позовної заяви №75-02/743/839 від 21.05.20.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.20 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.20, встановлено позивачу та відповідачу строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, додаткових документів тощо.

Ухвала суду від 09.06.20 отримана сторонами, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №1400048443640, №1400048443658.

До початку підготовчого засідання на адресу суду надійшов відзив на позов з додатком (б/н від 25.06.20), відповідно до якого відповідач проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Так, відповідач, посилаючись на норми п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч.2 статті 7, ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", зазначає, що як вбачається з пункту 55 Рішення адміністративної колегії, Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019р. за №75/17/10-р/к "наслідки у вигляді спотворення результатів тендеру не настали". Таким чином, вказує відповідач, як вбачається зі змісту п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними діями можуть визнаватись саме дії, які стосуються спотворення результатів тендерів. З п.60 розділу 4 Рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019р. за №75/17/10-р/к вбачається, що створення ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Гсшубенко Т.А. файлів для участі у тендері за допомогою одного і того ж програмного забезпечення, створення файлів в один проміжок часу, розміщення ними пропозицій з однієї ЕР-адреси в один день, подача документів у довільній формі з однаковими за змістом та помилками не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження вказаними особами своєї поведінки при підготовці до участі та участі у тендері. На підставі зазначеного у рішенні вказано висновок про те, що ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Голубенко Т.А. узгодивши свою поведінку спотворили результати проведення замовником торгів. Отже, вказує відповідач, саме рішення містить у собі суперечливі висновки, при цьому висновки про наявність у діях Відповідача порушення не мають під собою належного обґрунтування з огляду на те, що у відповідності до п. 8.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26.12.2011 №15, антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. Отже, вказує відповідач, висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Також відповідач зазначає, що всупереч ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розділу 3 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства Українип. 2.7 Порядку подання заяв до Антимонопольного комітету України про звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.06.2012 №399-р, відділення при прийнятті рішення не провело збору та аналізу будь-яких доказів, що могли б підтверджувати вчинення відповідачем дій на порушення, передбаченого п. 1 ст.50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; відділенням не зазначено доказів обмеження конкуренції внаслідок дій ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Голубенко Т.А. а саме відділення діяло не у межах та не у спосіб, визначений антимонопольним законодавством. Таким чином, зазначає відповідач, рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019р. за №75/17/10-р/к по справі №02-05/10-2019 є безпідставним та необґрунтованим; позивачем не доведено вчинення порушення відповідачем Закону України "Про захист економічної конкуренції"; застосування міри відповідальності до відповідача призведе до порушення балансу інтересів, оскільки відповідач, не вчиняючи протиправних дій, висновок про що міститься у частині рішення, яке покладено в основу позовної заяви, призведе до значних майнових втрат Відповідача. Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд відзив з доказами направлення відзиву на адресу позивача залучив до матеріалів справи.

01.07.20 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача на позов (від 30.06.20 №75-02/1043), в якій позивач зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.19 №75/17/10-р/к, за результатами розгляду справи №02-05/10-2019 у строк встановлений ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", наголошував, що спірне рішення є законним та обґрунтованим. Суд відповідь з додатком залучив до матеріалів справи.

08.07.20 за наслідками розгляду справи в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу від 08.07.20, із занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 10.08.20.

У відповідності до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, на адресу сторін було направлено ухвалу від 08.07.20 з повідомленням про відкладення підготовчого засідання з зазначенням дати часу та місця його проведення.

Сторони в підготовче засідання 10.08.20 не з`явились. Ухвала від 08.07.20 з повідомленням про відкладення підготовчого засідання на 10.08.20, надіслана на адресу позивача, останнім отримана 09.07.20 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 1400048526626; надіслана на адресу відповідача, повернута відправнику відділом поштового зв`язку без вручення адресату з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою . Позивачем до початку судового засідання заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності представника останнього. Суд клопотання задовольнив.

За наслідками підготовчого засідання 10.08.20 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання від 10.08.20 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.09.20.

У відповідності до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, на адресу сторін було направлено ухвалу від 10.08.20 з повідомленням про дату та час розгляду справи по суті.

В судове засідання 07.09.20 представники сторін не з`явились. Позивач належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400049077736 від 11.08.2020. Позивачем до початку судового засідання подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника останнього. Суд клопотання задовольнив.

Ухвала суду від 10.08.20, адресована відповідачу з повідомленням про дату та час розгляду справи по суті, була повернута без вручення адресату відділом поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ), тому відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд зауважує, ухвала про відкриття провадження у справі від 09.06.20, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №1400048443640, була отримана відповідачем - 10.06.20, крім того, відповідач надав відзив на позов, таким чином останній був обізнаний про розгляд справи і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштових відправлень, відповідач не отримав ухвал суду від 08.07.20, 10.08.20, а отже не скористався своїми процесуальними правами.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи, оскільки такі обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.19 рішенням Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 визнано, що фізичною особою-підприємцем Тарасюк Мариною Олександрівною вчинено порушення, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч. 2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендеру на закупівлю "ДК 021:2015 код 15110000-2. М`ясо.Лот 1: Яловичина", проведену Академією Державної пенітенціарної служби за допомогою електронної системи закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі - UA-2018-01-30-003242-с).

За вчинення вказаного порушення відповідно до вказаного рішення на фізичну особу-підприємця Тарасюк Марину Олександрівну накладено штраф у розмірі 34000,00 грн., який підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення.

15.11.19 супровідним листом №75-02/1895/1975 (а.с.22-23) копію рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом та, згідно з наявними в матеріалах справи копіями конверту та довідки поштового відділення зв`язку, зазначене відправлення було повернуто без вручення на адресу відправника з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 11, 28).

Відповідно до абз. 2-5 ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити рішення №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019, інформацію про таке рішення було опубліковано в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр №250 (6613) від 28.12.19 (а.с. 29-30).

Враховуючи положення частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 вважається врученим фізичній особі-підприємцю Тарасюк Марині Олександрівні - 08.01.19.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався наданим законом правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019, у зв`язку з чим, господарський суд доходить висновку, що на час вирішення спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України Про захист економічної конкуренції , не зупинене, а строк на його оскарження до господарського суду є таким, що сплинув.

Доказів іншого сторонами суду не надано.

Поряд з тим судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.60 Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 916/2335/17 та постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 922/327/18.

Таким чином, доводи відповідача стосовно безпідставності та необґрунтованості рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк добровільної сплати фізичною особою-підприємцем Тарасюк Мариною Олександрівною суми штрафу скінчився 10.03.20.

Згідно з ч.8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Фізична особа-підприємець Тарасюк Марина Олександрівна штраф у добровільному порядку на час розгляду справи не сплатила, документів що підтверджують сплату штрафу у встановлений строк до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надіслало. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34 000,00 грн штрафу, накладеного рішенням Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих штрафних санкцій, даний факт відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Тарасюк Марини Олександрівни пені у сумі 34 000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем у справі доказів щодо сплати штрафу та пені до суду не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 165, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни, ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081100, код одержувача 38054398, банк одержувача: Казначейство України, р/р UA138999980000031112106025002, код платежу (КБКД) 21081100) 34000,00грн штрафу та 34000,00грн пені.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни, ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (проспект Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21404813, р/р UA348201720343150001000013379, банк одержувача: ДКСУ, м.Київ, МФО820172) 2102,00 грн судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/