Постанова

від 10.02.2021 по справі 927/422/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. Справа№ 927/422/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Іоннікової І.А.

Розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тарасюк Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі № 927/422/20 (суддя Фесюра М.В., м. Чернігів, повний текст рішення складено 08.09.2020)

за позовом Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернігів

до Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни, м. Чернігів

про стягнення 68 000,00 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (дані - позивач/Чернігівське ОТВ АМК) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни (далі - відповідач/ФОП Тарасюк М.О.) про стягнення 34 000,00 грн штрафу та 34 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних Чернігівське ОТВ АМК вимог посилається на порушення відповідачем, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та встановленого п. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для сплати штрафу, нарахованого за вчинення відповідного правопорушення. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача в сукупному розмірі: 34 000,00 грн штрафу та 34 000,00 грн пені.

Короткий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на норми п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч.2 статті 7, ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", зазначає, що як вбачається з пункту 55 Рішення адміністративної колегії, Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019р. за №75/17/10-р/к "наслідки у вигляді спотворення результатів тендеру не настали". Таким чином, вказує відповідач, як вбачається зі змісту п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними діями можуть визнаватись саме дії, які стосуються спотворення результатів тендерів. З п.60 розділу 4 Рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019 за №75/17/10-р/к вбачається, що створення ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Гсшубенко Т.А. файлів для участі у тендері за допомогою одного і того ж програмного забезпечення, створення файлів в один проміжок часу, розміщення ними пропозицій з однієї ЕР-адреси в один день, подача документів у довільній формі з однаковими за змістом та помилками не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження вказаними особами своєї поведінки при підготовці до участі та участі у тендері. На підставі зазначеного у рішенні вказано висновок про те, що ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Голубенко Т.А. узгодивши свою поведінку спотворили результати проведення замовником торгів. Отже, вказує відповідач, саме рішення містить у собі суперечливі висновки, при цьому висновки про наявність у діях Відповідача порушення не мають під собою належного обґрунтування з огляду на те, що у відповідності до п. 8.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26.12.2011 №15, антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. Отже, вказує відповідач, висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Також відповідач зазначає, що всупереч ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розділу 3 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства Українип. 2.7 Порядку подання заяв до Антимонопольного комітету України про звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.06.2012 №399-р, відділення при прийнятті рішення не провело збору та аналізу будь-яких доказів, що могли б підтверджувати вчинення відповідачем дій на порушення, передбаченого п. 1 ст.50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; відділенням не зазначено доказів обмеження конкуренції внаслідок дій ФОП Тарасюк М. О. та ФОП Голубенко Т.А. а саме- відділення діяло не у межах та не у спосіб, визначений антимонопольним законодавством. Таким чином, зазначає відповідач, рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.11.2019 за №75/17/10-р/к по справі №02-05/10-2019 є безпідставним та необґрунтованим; позивачем не доведено вчинення порушення відповідачем Закону України "Про захист економічної конкуренції"; застосування міри відповідальності до відповідача призведе до порушення балансу інтересів, оскільки відповідач, не вчиняючи протиправних дій, висновок про що міститься у частині рішення, яке покладено в основу позовної заяви, призведе до значних майнових втрат Відповідача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі № 927/422/20 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ФОП Тарасюк М.О. в дохід Державного бюджету України 34 000,00грн штрафу та 34 000,00 грн пені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши факт несплати відповідачем накладеного штрафу у встановлений строк згідно з рішенням позивача, посилаючись на приписи ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 34 000,00 грн. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано доказів оскарження рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 в установлений законом строк.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ФОП Тарасюк М.О. (далі -скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга ФОП Тарасюк М.О. обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст. 6, 41, 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , ст.ст. 7, 12, 19 Закону України Про Антимонопольний комітет України та норм процесуального права, що виражено у неповному з`ясуванні обставин справи; неправильному та неповному дослідженні доказів наданих учасниками справи.

Фізична особа-підприємець Тарасюк М.О. зазначає, що місцевим господарським судом не було досліджено та надано оцінку рішенню Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги ФОП Тарасюк М.О. є аналогічним доводам відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

07.12.2020 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20 - без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача указував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Крім того, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 апеляційну скаргу ФОП Тарасюк М.О. у справі №927/422/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 апеляційну скаргу ФОП Тарасюк М.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20 - залишено без руху.

13.11.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ФОП Тарасюк М.О. надійшло клопотання про усунення недоліків.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному справу №927/422/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №927/422/20 задоволено клопотання ФОП Тарасюк М.О. та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20; відкрито провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ФОП Тарасюк М.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі № 927/422/20 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 12.11.2019 рішенням Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019 визнано, що ФОП Тарасюк М.О. вчинено порушення, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч. 2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендеру на закупівлю "ДК 021:2015 код 15110000-2. М`ясо.Лот 1: Яловичина", проведену Академією Державної пенітенціарної служби за допомогою електронної системи закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі - UA-2018-01-30-003242-с).

За вчинення вказаного порушення відповідно до вказаного рішення на ФОП Тарасюк М.О. накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн, який підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення.

15.11.19 супровідним листом №75-02/1895/1975 копію рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019 направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом, та, згідно з наявними в матеріалах справи копіями конверту та довідки поштового відділення зв`язку, зазначене відправлення було повернуто без вручення на адресу відправника з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Оскільки, позивач не мав можливості вручити рішення №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019, інформацію про таке рішення було опубліковано останнім в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур`єр" №250 (6613) від 28.12.2019. Відтак, рішення №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 вважається врученим ФОП Тарасюк М.О. - 08.01.2020.

Позивач вважає, що останнім днем строку сплати штрафу ФОП Тарасюк М.О., відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якого особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, є .10.03.2020.

Станом на день подачі позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджували б сплату штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019 та нарахованої пені, у зв`язку з чим звернувся до суду з метою стягнення штрафу та пені в судовому порядку.

Позивачем зазначалося, що ним за прострочення сплати відповідачем штрафу в сумі 34 000,00 грн нарахована пеня за період з 11.03.2020 по 21.05.2020 у сумі 36 720,00 грн, однак, з урахуванням ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пеня підлягає стягненню в сумі 34 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Причиною виникнення спору в справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ФОП Тарасюк М.О. штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з рішенням Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 25 зазначеного Закону визначено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання, зокрема, Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу (абз. 2 та абз. 7 ч. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Положеннями ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов`язує початок перебігу строку для сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.

Як убачається з матеріалів справи, 15.11.19 позивач супровідним листом №75-02/1895/1975 направив відповідачу копію рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019 на його юридичну адресу рекомендованим листом та, згідно з наявними в матеріалах справи копіями конверту та довідки поштового відділення зв`язку, зазначене відправлення було повернуто без вручення на адресу відправника з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції`У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Оскільки, позивач не мав можливості вручити рішення №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019, інформацію про таке рішення було опубліковано в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр №250 (6613) від 28.12.2019.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення №75/17/10-р/к від 12.11.2019 у справі №02-05/10-2019 вважається врученим ФОП Тарасюк М.О.- 08.01.2020.

Частиною 2 ст. 62 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

З урахуванням вище наведених положень законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що строк для сплати штрафу, накладеного рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019, розпочався 09.01.2020 та закінчився 10.03.2020, та, відповідно, пеня повинна була нараховуватись відповідачу з 11.03.2020.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріали справи свідчать, що відповідач не скористався наданим законом правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

За таких обставин, рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 є чинним та підлягає виконанню; з відповідача належить до стягнення штраф за даним рішенням у сумі 34 000,00 грн.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Чернігівському ОТВ АМК документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, штраф відповідачем не сплачено. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Враховуюче викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 800,00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 11.03.2020 по 21.05.2020.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як установлено вище, кінцевим терміном для добровільної сплати штрафу за вказаним рішенням Чергінівського ОТВ АМК є 10.03.2020.

За розрахунками суду апеляційної інстанції:

- кількість днів прострочення відповідачем з оплати штрафу складає 72 (період нарахування пені з 11.10.2020 по 21.05.2020);

- розмір пені за один день складає 510,00 грн (34 000,00 грн х 1.5% = 510,00 грн), де 34 000,00 грн - розмір штрафу, накладеного Адміністративною колегіє. Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019, 1,5% - відсоток від суми несплаченої частини штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- за 72 днів прострочення сплати штрафу сума пені складає: 510,00 грн х 72 = 36 720,00 грн.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 56 України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК України.

Відтак, суд апеляційної інстанції перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення, з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, визначеного ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та періоду її нарахування (період з 11.03.2020 по 21.05.2020) дійшов висновку, що пеня за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з рішенням Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.2019 за період з 11.03.2020 по 21.05.2020 становить 34 000,00 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 34 000,00 грн є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Чернігівського ОТВ АМК до ФОП Тарасюк М.О. про стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн та пені у розмірі 34 000,00 грн є доведеними та обґрунтованими.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи заявника апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019 судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач не скористався наданим Законом України Про захист економічної конкуренції правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №75/17/10-р/к від 12.11.19 у справі №02-05/10-2019.

Відтак, на час вирішення спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України "Про захист економічної конкуренції", не зупинене, а строк на його оскарження до господарського суду є таким, що сплинув.

Поряд з тим судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції , оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №916/2335/17 та постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №922/327/18.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20та, відповідно, апеляційна скарга ФОП Тарасюк М.О. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 8, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Тарасюк Марини Олександрівни залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2020 у справі №927/422/20.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Є.Ю. Шаптала

І.А. Іоннікова