Ухвала

від 07.09.2020 по справі 910/7379/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 910/7379/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Музею історії міста Києва

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019, у справі

за позовом Музею історії міста Києва

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт",

про визнання незаконним та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Музею історії міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (повний текст складено 24.07.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/7379/19, подана 18.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Музею історії міста Києва, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

У статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначені вимоги до форми та змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються.

У касаційній скарзі Музей історії міста Києва просить скасувати судові рішення Північного апеляційного господарського суду та Господарського суду міста Києва у справі № 910/7379/19 повністю та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Однак касаційна скарга не містить відомостей про дати ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Отже, подана Музеєм історії міста Києва касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, а саме скаржником не зазначено, які саме рішення судів оскаржуються.

Також відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

У касаційній скарзі Музею історії міста Києва викладено обставини справи № 910/7379/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Касаційну скаргу підписано Дмитренко В. І. як представником Музею історії міста Києва з приміткою "представник за довіреністю". Однак серед додатків касаційної скарги відсутні документи на підтвердження повноважень представника.

Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у колегії суддів відсутня можливість перевірити наявність наведених документів у матеріалах страви.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, Верховний Суд установив, що останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (повний текст складено 24.07.2020), відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 13.08.2020.

Проте Музей історії міста Києва подав касаційну скаргу 18.08.2020, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Скаржник у клопотанні просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримав 31.07.2020, однак на підтвердження цього не надав жодних доказів.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв`язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.

Розглянувши клопотання Музею історії міста Києва про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю доказів на їх підтвердження.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 зазначеного Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що для усунення недоліків касаційної скарги Музею історії міста Києва необхідно:

- подати уточнену касаційну скаргу із зазначенням дати ухвалення оскаржуваних судових рішень;

- подати уточнену касаційну скаргу із зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги;

- подати документ, що посвідчує повноваження Дмитренко В. І. для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою;

- подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Музею історії міста Києва буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7379/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Музею історії міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/7379/19 залишити без руху до 02.10.2019 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв