Постанова

від 07.09.2020 по справі 480/693/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р. Справа № 480/693/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №480/693/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Сумській області № СМ 1912/183/АВ/П/ТД-ФС від 26.12.2019.

01.09.2020 року представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, мотивовану тим, що судом, при винесенні рішення не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" про ухвалення додаткового рішення та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи №480/693/20, позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду з позовними вимогами до Управління Держпраці у Сумській області сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №536 від 21.01.2020 (а.с.7).

Крім того, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Сумській області № СМ 1912/183/АВ/П/ТД-ФС від 26.12.2019.

При поданні заяви про забезпечення позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 630,60 грн., що підтверджується квитанцією №537 від 21.01.2020.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову, враховуючи приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що заява позивача в цій частині підлягає задоволенню, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову в розмірі 2 732,60 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено:

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді в сумі 15200,00 грн. представником позивача до суду надані: договір про надання правничої (правової) допомоги від 31.10.2019 (а.с.31-32), додаток до договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.10.2019 (а.с.33), акти виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок витрат на правову допомогу згідно з договором б/н про надання правової допомоги від 03.02.2019 (а.с.34) та від 30.03.2020, платіжне доручення №602 від 30.03.2020.

Термін "адвокатська діяльність" - означає комплекс усіх видів роботи адвоката з надання правової допомоги. Питання укладення договору щодо надання правової допомоги регулюється ст. 26 Закону. Ця норма Закону встановлює, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено форму та зміст договору про надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі; договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п.3 договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.10.2019, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема". в особі директора Сидоренка С.В. та Адвокатським бюро "Баулін і партнери", в особі керуючого бюро - адвоката Бауліна О.І. за надання Адвокатським бюро правничої допомоги за цим Договором, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокатському бюро гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених в Додатку до договору.

Відповідно до п.1 Додатку до договору від 31.10.2019 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, визначеної в Договорі, у розмірі визначеною у акті виконаних робіт.....

В той же час, суд зазначає, що в актах виконаних робіт від 03.02.2020 та від 30.03.2020 не визначено фіксовану суму гонорару, а лише зазначені загальна назва робіт/послуг, витрачений на її виконання/надання час та вартість. При цьому, інформація щодо того яка саме консультація надавалась адвокатом, з яких питань, кого саме та де опитував адвокат як потенційного свідка, які саме рішення вивчались та аналізувалась як судова практика, в чому полягав аналіз та вивчення зібраних доказів та яких саме доказів, а також докази на її підтвендження суду не надані.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом актів, в одному випадку за виконання робіт / надання послуг вартість правничої допомоги обрахована з огляду на витрачений час, а в іншому - за виконання конкретної роботи / надання конкретної послуги, а також приймає до уваги те, що справа є нескладною, а спірні правовідносини врегульовані зрозумілими правовими нормами, висновки щодо застсоування яких неодноразово формувались у постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява позивача про винесення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №480/693/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28Б, код ЄДРПОУ 39857622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосистема" (40004, м. Суми, площа Привокзальна, 9, оф. 426, код ЄДРПОУ 38867747) витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та заяви про забезпечення позову в сумі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик