Рішення

від 27.08.2020 по справі 520/3248/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 серпня 2020 р. Справа № 520/3248/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Фоміна Р.Б.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" (вул. Сумська, буд. 13, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 14065138) до Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 4 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" (надалі за текстом - ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (надалі за текстом - Управління культури і туризму ХОДА, відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27.09.2019 року №02-23/98;

- зобов`язати Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17.09.2019 року та видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального провадження та призначено у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 02.04.2020 від Управління культури і туризму ХОДА надійшов відзив на позовну заяву згідно зі змістом якої відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача 12.06.2020 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 19.06.2020 надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 ухвалено прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову від 19.06.2020 року за вх.№01-26/46186 у адміністративній справі № 520/3248/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" до Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позовні вимоги викладені у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27.09.2019 року №02-23/98;

- зобов`язати Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17.09.2019 року та видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків.

Серед іншого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати до суду відзив на позов (уточнений), а також всі письмові та електронні докази, роз`яснивши, при цьому, про необхідність дотримання вимог ст. 162 КАС України та відкладено підготовче засідання у справі.

Своїм правом надання у відповідності до ст. 175 КАС України для подання відзиву на уточнений позов відповідач не скористався, свою позицію стосовно нових заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

В судове засідання представник Управління культури і туризму ХОДА не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності Управління культури і туризму ХОДА.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" є власником нежитлових приміщень загальною площею 1322,2 кв.м., які розташовані по вул. Сумській, 13 літ. "А-3" у м. Харкові, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2013 № 12846537.

Згідно з витягом з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2013 № 12843182 ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" є власником нежитлових приміщень загальною площею 1705,8 кв.м. , які розташовані по вул. Сумській, 13 літ. "Г-3" у м. Харкові.

Згідно із рішенням Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 739/17 ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 0.2145 га. у т.ч. ділянка для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна).

Відповідно до графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки від 11.09.2017 та висновком Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 28.09.2018 №7383/0/27-18 визначено:

- згідно із генеральним планом м. Харкова затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04 земельна ділянка розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови та в межах історичного ареалу.

- згідно із планом зонування території (зонінгом) м.Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13, земельна ділянка розташована в громадській зоні, підзоні Г-1: торгово-діловій зоні; в межах історичного ареалу; в охоронній зоні пам`яток історії та мистецтв; в межах пам`яток та щойно виявлених об`єктів археології. Нежитлова будівля літ. А-3 є пам`яткою історії місцевого значення.

- визначено вид використання земельної ділянки - експлуатація та обслуговування об`єкту.

Згідно із довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями виданої відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.12.2018 № 1955/176-18 земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення.

Проектом відведення який виконаний ДП "Центр державного земельного кадастру" Харківська регіональна філія, передбачено, що земельна ділянка відводиться з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ-В.03.07).

Під час погодження проекту відведення в Управлінні культури і туризму ХОДА, було отримано негативний висновок від 05.02.2019 № 02-23/22, в якому зазначено, що код (КВЦПЗ-В.03.07) земельної ділянки не відповідає класифікаціям цільового призначення категорії земель історико-культурного призначення, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 53 ЗК України та ст. 34 ЗУ "Про охорону культурної спадщини".

Згідно із листом Департаменту Містобудування та архітектури Харківської міської ради від 09.09.2019 № 4561/0/605-19 зазначено, що відповідно до існуючого Генерального плану м. Харкова затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04 зі змінами затвердженими рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1023/13. земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, в межах історико-культурної зони.

Відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13 зі змінами затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 № 396/16 земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до зони Г-1-торгово-ділова зона виділена для забезпечення правових умов використання земельних ділянок і будівництва нерухомості з широким спектром ділових, торговельних, громадських, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання, в межах охоронної зони пам`яток історії та мистецтва.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини".

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (п.п. 14, 17 ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про охорону культурної спадщини").

До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок (п.п. 9, 13 ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про охорону культурної спадщини").

В той же час, перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

До переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого додатком до Закону України від 19 травня 2011 року

№ 3392-VI, зокрема включено дозвіл на переміщення (перенесення) пам`яток місцевого значення; погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Приймаючи оскаржуване рішення, оформлене висновком від 27.09.2019 № 02-23/98 Управління культури і туризму ХОДА посилалося на те, що згідно з наданими матеріалами, проектом землеустрою передбачається присвоєння земельній ділянці коду КВЦПЗ 03.07, що не відповідає видам цільового призначення земель історико-культурного призначення.

Згідно з ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

розташованої на території пам`яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;

водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України зазначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Положеннями ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України зазначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з ст. 38 Земельного кодексу України зазначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України зазначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

В свою чергу положення ст. 53 Земельного кодексу України зазначено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники. історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 54 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України від 08.06.2000 № 1805-111 Про охорону культурної спадщини визначено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України від 08.06.2000 № 1805-ІІІ, Про охорону культурної спадщини встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

Імперативних норм щодо порядку і умов використання земельних ділянок земель історико-культурного призначення Закон України Про охорону культурної спадщини не містить.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Визначено:

- Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування), для яких визначено КВЦПЗ коди 03.01-03.17, в тому числі: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

- Землі історико-культурного призначення (землі, на яких розташовані: пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби), для яких визначено КВЦПЗ коди 08.01-08.04. а саме: 08.01 Для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини; 08.02 Для розміщення та обслуговування музейних закладів; 08.03 Для іншого історико-культурного призначення; 08.04 Для цілей підрозділів 08.01 - 08.03 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Згідно із ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потребу межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Згідно із листом Департаменту Містобудування та архітектури Харківської міської ради від 09.09.2019 № 4561/0/605-19 зазначено, що відповідно до існуючого Генерального плану м. Харкова затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04 зі змінами затвердженими рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1023/13. земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, в межах історико-культурної зони.

Відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13 зі змінами затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 № 396/16 земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до зони Г-1-торгово-ділова зона виділена для забезпечення правових умов використання земельних ділянок і будівництва нерухомості з широким спектром ділових, торговельних, громадських, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання, в межах охоронної зони пам`яток історії та мистецтва.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що земельна ділянка, яка відводиться ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" відноситься до земель житлової та громадської забудови на підставі ст. 38 ЗК України та Генерального плану м. Харкова і зонінгу з огляду на функціональне призначення існуючих об`єктів нерухомого майна, за рахунок земель історико-культурного призначення згідно із ст. 34 Законом України "Про охорону культурної спадщини".

При цьому порядок використання земель історико-культурного призначення в Законі України Про охорону культурної спадщини не міститься, за виключенням ст. 34 цього закону, яка лише дає визначення земель історико-культурного призначення, та не визначає ніяких правил, умов і видів їх використання.

Одночасно, підзаконні акти, що регулюють діяльність в історичних ареалах населених міст, дозволяють здійснювати діяльність на землях історико-культурного призначення, що виходить за межі кодів КВЦПЗ 08.01-08.04.

Відповідно до п. 8 постанови КМ України від 13.03.2002 № 318 Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

Відповідно до п. 14 цієї постанови визначено, що в охоронних зонах здійснюється реставрація та реабілітація пам`яток, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, усунення споруд і насаджень, які порушують традиційний характер середовища, відтворення втрачених цінних об`єктів. Нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством .

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що наведеним передбачене право на нове будівництво та реконструкцію об`єктів на землях історико-культурного призначення, що не корелюється із кодами КВЦПЗ 08.01-08.04, які не надають можливості здійснювати будівництво.

Наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643 затверджений до Класифікатор обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок , яким передбачений код обмеження у використанні земельної ділянки: 01.01.02 - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України зазначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зазначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України зазначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України № 2806-ІV. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону України № 2806-ІV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , унормовано, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Підставою для відмови погодження проекту землеустрою, визначеної у оскаржуваному висновку від 27.09.2019 № 02-23/91 зазначено наступне: згідно з наданими матеріалами, проектом землеустрою передбачається присвоєння земельній ділянці коду КВЦПЗ 03.07, що не відповідає видам цільового призначення земель історико-культурного призначення.

Суд зазначає, що повноважень щодо визначення кодів видів використання земельних ділянок відповідачу як органу охорони пам`яток діючим законодавством, зокрема Законом України Про охорону культурної спадщини та Земельним кодексом України не надано.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27.09.2019 № 02-23/98 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача, викладених в заяві про уточнення позовних вимог про зобов`язання Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17.09.2019 року та видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуваний висновок від 27.09.2019 року №02-23/98 відповідач не надав належної оцінки правовій позиції позивача та положенням законодавства.

З приводу заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків, суд зазначає наступне.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за №13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, серед іншого, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування» .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах « Beyeler v. Italy» № 33202/96, « Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, « Moskal v. Poland» № 10373/05).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що питання з приводу зобов`язання видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків є саме дискреційними повноваженнями відповідача.

Таким чином, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято суб`єктом владних повноважень за результатом розгляду заяви, за умови, що передбаченого законом рішення такий суб`єкт ще не приймав, є передчасним і не буде відповідати засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Управління культури і туризму ХОДА повторно розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17.09.2019 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" (вул. Сумська, буд. 13, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 14065138) до Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 4 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27.09.2019 року №02-23/98.

Зобов`язати Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17.09.2019 року щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У встановлення контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" (вул. Сумська, буд. 13, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 14065138) сплачену суму судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02230856, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 4 пов., м. Харків, 61022).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 вересня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун