Постанова

від 08.09.2020 по справі 420/2791/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2791/20

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.. Дата і місце ухвалення: 13.07.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра в особі ліквідатора Чекмарьової Лариси Юріївни до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2020 року комунальне виробничо-торгівельне підприємство Віра в особі ліквідатора Чекмарьової Лариси Юріївни звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 листопада 2017 року №0043481409, №0043501409, №0043511409 та №0043491409.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні позапланової перевірки податковий орган дійшов помилкового висновку про заниження у період з 01.01.2014р. по 01.09.2017р. КВТП Віра земельного податку на суму 1 219 485,45 грн., який підлягав сплаті за користування земельною ділянкою загальною площею 2,6 га, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20. Податковим органом не враховано, що 07.09.2005р. між КВТП Віра та ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу за вказаною адресою, за яким ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності строком на 49 років. Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016р. №911-VII припинено КВТП Віра право постійного користування земельною ділянкою площею 2,6 га за адресою: м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, а рішенням від 26.07.2017р. №2372-VII надано дозвіл ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Таким чином, позивач вважає, що у відповідності до вимог ПК України та Закону України Про оренду державного та комунального майна , платником податків та обов`язкових платежів до бюджету є ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 24.11.2017р. №0043481409, №0043501409, №0043511409 та №0043491409.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра сплачений судовий збір у розмірі 17027,72 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 13.07.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не надані платіжні документи, які б свідчили про сплату грошових зобов`язань із земельного податку КВТП Віра або його представниками. Банківські рахунки підприємства закрито з 2007, 2009 та 2011 роках. Також, вбачається сплату грошових зобов`язань із земельного податку від третіх осіб, однак підприємством не надано регістри бухгалтерського обліку, які б свідчили про наявність кредиторської заборгованості КВТП Віра перед третьою особою на суму погашеного боргу зі сплати земельного податку. Зазначене, за твердженнями податкового органу, свідчить про проведення оплати грошових зобов`язань із земельного податку третіми особами на умовах безповоротності та відсутності зобов`язань КВТП Віра відшкодувати сплачену суму грошових коштів, що дозволяє розглядати проведену операцію в контексті отримання підприємством безповоротної фінансової допомоги в сумі 102 157 грн. Вказана сума, відповідно до п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, є іншим доходом, з якого має бути сплачений податок на прибуток.

Також, апелянт посилається на те, що враховуючи встановлення за результатами перевірки наявності у КВТП Віра об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2015-2016 роки, в порушення п.49.1, п.49.2, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, позивачем не подано до контролюючого органу податкові декларації за наступні звітні (податкові) періоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, у період з 04.09.2017р. по 08.09.2017р. державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 01.09.2017р., у тому числі нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 01.09.2017р., за результатами якої складено акт перевірки №1269/15-32-14-09/05401962 від 15.09.2017р.

У висновках вказаного акту перевірки зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 25203 грн. за 2014-2016 роки;

- п.49.1, п.49.2, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині неподання до ДПІ декларації податку на прибуток за 2014-2016 роки;

- п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на 882434,45 грн. за 2015-2016 роки;

- п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ податкової декларації з плати за землю за 2016 рік.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся КВТП Віра володіло на правах постійного користування земельною ділянкою площею 2,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20. До перевірки надано рішення Одеської міської ради від 30.06.2016р. №911-VII Про припинення комунальному виробничо-торговельному підприємству Віра права постійного користування земельною ділянкою площею 2,6000 га, на якій розташований цілісний майновий комплекс за адресою: м. Одеса, вул.. Ільфа і Петрова, 20 , згідно якого припинено КВТП Віра право постійного користування земельною ділянкою за вказаною адресою та переведено земельну ділянку до земель запасу м. Одеси . На порушення п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України КВТП Віра не нарахований та не сплачений земельний податок по земельній ділянці площею 2,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, яка перебувала у постійному користування підприємства до 30.06.2016р., внаслідок чого КВТП Віра занижено земельний податок в сумі 1 219 485,45 грн. за 2014-2016р.р. Ставка земельного податку для КВТП Віра розраховується із розрахунку 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначено положеннями п.274.1 ст.274 ПК України. Також, в порушення п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, підприємством не подано до ДПІ податкові декларації з плати за землю за наступні звітні періоди: 2015р. та 2016р.

Перевіркою повноти декларування сум доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2014р. по 21.12.2014р. встановлено його заниження на 102 157 грн. Згідно наданих до перевірки документів КВТП Віра не здійснювало операційну діяльність і, відповідно, не мало доходів, вартість яких необхідно було б відображати по рядку 02 податкової декларації дохід від операційної діяльності . Перевіркою показників, необхідних для відображення у рядку 03 ІД податкової декларації інші доходи за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. встановлено невідображення у даному рядку декларації доходів на суму 102 157 грн. Зокрема, за результатами проведеної перевірки встановлено, що за даними особового рахунку підприємства по платежу 13050100 Податок на землю проведено наступні операції: станом на 01.01.2014р. рахувалася переплата в сумі 29 195,18 грн. На протязі 2014 року відбулося нарахування земельного податку в сумі 143 057,12 грн. та відбулася сплата зобов`язань із земельного податку в загальній сумі 102 157 грн. Однак, в ході проведення перевірки позивачем не надані платіжні документи, які б свідчили про сплату грошових зобов`язань із земельного податку КВТП Віра або його представниками. Банківські рахунки підприємства закрито з 2007, 2009 та 2011 роках. Вбачається сплата грошових зобов`язань із земельного податку від третіх осіб. До перевірки не надані регістри бухгалтерського обліку, які б свідчили про наявність кредиторської заборгованості КВТП Віра перед третьою особою на суму погашеного боргу зі сплати земельного податку. Зазначене свідчить про проведення оплати грошових зобов`язань із земельного податку третіми особами на умовах безповоротності та відсутності зобов`язань КВТП Віра відшкодувати сплачену суму грошових коштів, що дозволяє розглядати проведене операцію в контексті отримання підприємством безповоротної фінансової допомоги в сумі 102 157 грн. На порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України КВТП Віра не задекларувало дохід за 2014 рік в сумі 102 157 грн. від операції з оплати грошового зобов`язання підприємства із земельного податку, проведеної третьою особою на умовах безповоротності (відсутності зобов`язання КВТП Віра повернути грошові кошти). За період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. КВТП Віра не декларувало податок на прибуток та не подавало до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток.

24.11.2017р., на підставі акту перевірки №1269/15-32-14-09/05401962 від 15.09.2017р., ГУ ДФС в Одеській області року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0043481409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в розмірі 1 103 043,06 грн. (з яких: сума податкового зобов`язання - 882434,45 грн., штрафні (фінансові) санкції - 220608,61 грн.);

- №0043501409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності, в розмірі 30608 грн. (з яких: сума податкового зобов`язання - 25203 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5405 грн.);

- №0043511409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн. за неподання звітності з податку на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності;

- №0043491409, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн. за неподання звітності з земельного податку з юридичних осіб.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень КВТП Віра оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, дійшов висновку, що позивач, після передачі цілісного майнового комплексу в оренду ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер за актом приймання-передачі, не є фактичним користувачем земельної ділянки, яка розташована під нежитловими приміщеннями, які входять до складу цілісного майнового комплексу, а тому не має сплачувати земельний податок та не має подавати звітність з цього податку. Щодо тверджень податкового органу про те, що позивачем отримано інший дохід від третіх осіб у вигляді сплати земельного податку в сумі 102 157 грн., то суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що податковим органом взагалі не доведена ця обставина, в той час як позивач зазначає, що не сплачував земельний податок та не уповноважував будь-кого на його сплату саме від імені КВТП Віра .

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Як зазначається в акті перевірки у період, що підлягав перевірці, КВТП Віра володіло на правах постійного користування на підставі державного акту від 30.10.1998р. серії ІІ-ОД №002669 земельною ділянкою загальною площею 2,6 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 20.

У зв`язку з цим, за висновками податкового органу, КВТП Віра мало подавати звітність з цього податку та сплачувати його, однак перевіркою встановлена наявна заборгованість з цього податку.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27.09.2005р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як Орендодавцем, та ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер , як Орендарем, укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20 . (а.с.32-37)

За умовами вказаного договору ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер передано у строкове платне користування цілісний майновий комплекс КВТП Віра , який знаходиться в управлінні Орендодавця згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.08.2005р. №395 Про передачу Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради цілісного майнового комплексу комунального виробничо-торгівельного підприємства Віра в управління .

Пунктом 1.3 Договору оренди визначено, що після укладання Договору оренди Орендар приєднує до свого майна підприємство - комунальне виробниче-торгівельне підприємство ВІРА , а відповідно до пункту 1.4 - він виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства.

Відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 27.09.2005р. ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер прийняло у користування на умовах договору оренди цілісний майновий комплекс КВТП Віра . (а.с.39)

У зв`язку із реорганізацією ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер на ТОВ Торгова компанія Грегорі Арбер , 25.01.2013р. Договором до договору оренди за взаємною згодою було передано право оренди цілісного майнового комплексу КВТП Віра , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, до ТОВ ТК Грегорі Арбер . (а.с.40)

Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016р. №911-VII Про припинення комунальному виробничо-торгівельному підприємству Віра права постійного користування земельною ділянкою площею 2,6000 га, на якій розташовано цілісний майновий комплекс за адресою: м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20 було вирішено припинити КПТП ВІРА право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,600 га, за адресою:м Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, яка знаходилася в постійному користуванні КПТП ВІРА на підставі державного акта від 30.10.1998р. серії ІІ-ОД №002669, та перевести зазначену земельну ділянку до земель запасу м. Одеси. (а.с.44)

Рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017р №2372-VII надано дозвіл ТОВ ТК Грегорі Арбер на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,600 га, за адресою: м Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, цільове призначення - 1.11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вид використання - для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд. (а.с.45-46)

Відповідно до положень ч.1 ст.4, ст.15 Закону України Про оренду державного так комунального майна (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Орендар стає правонаступником прав та обов`язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов`язків підприємства, пов`язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Пунктом 98.2.4 статті 98 ПК України передбачено, що у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків - орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що позивач, після передачі в 2005 році цілісного майнового комплексу в оренду ТОВ Торговий дім Грегорі Арбер за актом приймання-передачі, не є фактичним користувачем земельної ділянки площею 2,600 га, яка розташована під нежитловими приміщеннями, які входять до складу цілісного майнового комплексу за адресою: м Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20, а тому не має сплачувати земельний податок та не має подавати звітність з цього податку.

Що ж до висновків акту перевірки №1269/15-32-14-09/05401962 від 15.09.2017р., що КВТП Віра отримало інший дохід від третіх осіб у вигляді сплати за нього земельного податку в загальній сумі 102 157 грн. на умовах безповоротності, то при зверненні з даним позовом до суду позивач зазначає, що не сплачував земельний податок та не уповноважував будь-кого на його сплату.

Відповідач же, у свою чергу, не надає будь-яких доказів чи обґрунтувань яка третя особа здійснила оплату земельного податку. Більше того, у зв`язку з встановленням судом відсутності у КВТП Віра обов`язку щодо сплати земельного податку за перевірений період, відсутні підстави для висновку, що іншою особою такий податок сплачено саме за позивача.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частина 2 статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено допущення порушень КВТП Віра , про які йдеться в акті перевірки №1269/15-32-14-09/05401962 від 15.09.2017р.

А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року №0043481409, №0043501409, №0043511409 та №0043491409.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, фактично відображають змісту акту перевірки, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції від 13 липня 2020 року не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 вересня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук