Ухвала

від 07.09.2020 по справі 340/2202/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 340/2202/19

адміністративне провадження № К/9901/21136/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №340/2202/19 за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми КІТ до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

19.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №340/2202/19 за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми КІТ до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 № 00000221404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на суму 4 988 041,00 грн, №00000211404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 4 433 500,00 грн, № 00000201404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 192 227,00 грн, усього на суму 9 613 768,00 грн.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Вперше касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №340/2202/19 надійшла до Верховного Суду 27.07.2020. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки касаційна скарга не містила належного викладення підстав касаційного оскарження.

Копію вказаної ухвали скаржником отримано 07.08.2020.

Вдруге касаційну скаргу подано 19.08.2020, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначено, що касаційну скаргу вдруге подано у розумні строки, без невиправданих зволікань.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржником не вказано, чому на його переконання судові рішення у цій справі не відповідають висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, на які він посилався. Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання скаржника як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим, оскільки зазначена підстава регламентує її прийнятність у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 2 статті 353 цього Кодексу.

Текст касаційної скарги фактично дублює зміст попередньої касаційної скарги, складається з опису фактичних обставин справи та цитувань положень податкового законодавства і не містить обґрунтованих доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Доводи касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, але в розрізі вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області не враховано вимоги до касаційної скарги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 04.08.2020.

Аналіз положень статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд приходить до висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №340/2202/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва