Ухвала

від 07.09.2020 по справі 400/2597/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 400/2597/18

адміністративне провадження № К/9901/21155/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №400/2597/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бандурський олійноекстракційний завод до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

18.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Офіс великих платників податків вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №400/2597/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бандурський олійноекстракційний завод до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2018 №0002914914, яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 38 810,00 грн, №0002924914, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 728 433,00 грн, №0002934914, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21 510 087,50 грн, загалом на суму 22 277 330,50 грн.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Вперше касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №400/2597/18 надійшла до Верховного Суду 27.07.2020. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки касаційна скарга не містила належного викладення підстав касаційного оскарження.

Копію вказаної ухвали скаржником отримано 11.08.2020.

Вдруге касаційну скаргу подано 18.08.2020, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що оскільки скаржник вдруге зверенувся з касаційною скаргою у розумні строки, без надмірного зволікання, вказане клопотання підлягає задоволенню.

Верховний Суд зауважує, що Офісом великих платників податків ДПС не враховано вимоги до касаційної скарги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 04.08.2020.

Скаржником не зазначено, чому на його переконання судові рішення у цій справі не відповідають висновкам Верховного Суду, враховуючи ту обставину, що саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним первинним документам у сукупності зі встановленими обставинами справи, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що текст вдруге поданої касаційної скарги фактично дублює зміст попередньої касаційної скарги, складається з опису фактичних обставин справи та цитувань положень податкового законодавства і не містить обґрунтованих доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Скаржником повторно зазначено, що підставою подання касаційної скарги є пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судами не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/10838/15, від 20.12.2018 у справі №823/1688/16, від 26.06.2018 у справі №816/1422/17.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Доводи касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, але в розрізі вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Таким чином, наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №400/2597/18 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва