Ухвала

від 27.10.2020 по справі 400/2597/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

Київ

справа №400/2597/18

адміністративне провадження №К/9901/26272/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Яковенко М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року у справі №400/2597/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бандурський олійноекстраційний завод до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

7 жовтня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року у справі №400/2597/18 та заявив клопотання про поновлення строку. На обґрунтування останнього скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, проте вони були повернуті через невідповідність статті 330 КАС України.

Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на те, що оскаржувані судові рішення прийнятті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №810/7195/14, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 16 січня 2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2070, від 28 лютого 2019 року у справі №826/10838/15, від 20 грудня 2018 року у справі №823/1688/16. Разом із тим, він не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постанові Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

При цьому варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, Офісом великих платників податків ДПС не зазначено належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у справі №400/2597/18, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.

Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтею 332 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року у справі №400/2597/18 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписМ .М. Яковенко