Постанова

від 03.09.2020 по справі 388/1136/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2020 року м. Кропивницький

справа № 388/1136/18

провадження № 22-ц/4809/1048/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Дьомич Л.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи :

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представник ПСП Степ - Чепула І.В.

розгянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2020 року, суддя Степанов С.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Степ , третя особа відділ з питань Державної реєстрації Долинської міської ради Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Степ , третя особа відділ з питань Державної реєстрації Долинської міської ради Кіровоградської області про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що в її приватній власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є земельна ділянка кадастровий номер 3521987400:02:000:0319, площею 5.7410, яка розташована на території Петршотравневої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується виданим 02.07.2018 свідоцтвом про право на спадщину за законом .

З інформації про державну реєстрацію іншого речового права позивачу стало відомо, що за життя її мати ОСОБА_3 15.04.2014 уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Орендна плата складає 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач зазначив, що протягом всього часу дії договору оренди, відповідач в порушення умов договору систематично не виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Борг по орендній платі за 2015-2017 складає 17657, 46 грн. Розрахунок 3% річних за несплату орендної плати з 01.01.2016 по 15.08.2018 складає 1389 грн.

Розрахунок розміру інфляційних втрат за несплату орендної плати з 01.01.2016 по 15.08.2018 складає 5879,63 грн.

Просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 15.04.2014 між ОСОБА_3 та ПСП Степ , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2014.

Стягнути з ПСП Степ на користь позивача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2015-2017 роки в сумі 17657,46 грн., 3% річних в сумі 1389 грн., індекс інфляції в сумі 5879,63 грн., а всього 24 926,09 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи позивач подала суду заяву в порядку ст.. 49 ЦПК України, в якій зазначила, що 04.01.2019 року звернулася, як спадкоємець з письмовою заявою до відповідача про внесення змін до договору оренди землі укладеного 15.04.2014 року між матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та сільськогосподарським підприємством Степ , який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2014 року, за номером 542287, оскільки договір не відповідає вимогам ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Зазначила, що у вказаному договорі відсутні такі істотні умови, як кадастровий номер земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Листом ПСП Степ від 24.01.2019 року їй було відмовлено, оскільки відсутні підстави внесення змін до вищевказаного договору оренди землі.

Просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 15.04.2014 між ОСОБА_3 та ПСП Степ , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2014, номер запису про інше речове право 542287.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2020 року в задоволенні відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПСП Степ понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається зокрема, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини які свідчать про відсутність у договорі оренди земельної ділянки кадастрового номер земельної ділянки. Крім того відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та визначено строк внесення орендної плати як до 31.12 поточного року, що протирічать п.13 Договору.

У договорі відсутня істотна умова, щодо орендної плати, що суттєво порушує її права, як власника земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що на час підписання договору у встановленому законом порядку була проведена нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки.

Крім того, стягнуті з неї витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є не співмірними із складністю справи, часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.06.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.

До суду не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.07.2020 справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що згідно копії договору оренди землі від 15.04.2014 ОСОБА_3 передала належну їй ділянку в оренду ПСП Степ на визначених договором умовах. До договору додані акти про передачу та прийом земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, а також державний акт на право приватної власності на землю.

Копіями витягів з технічної документації № 389/01-11 від 09.02.2014, №0581/01/11 від 31.01.2018 від 20.01.2015 та №27-1111-03-586/2-16 від 04.02.2016 підтверджується нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки розміщеної у межах Першотравневої сільської ради, відповідно: 2014 році - 22089,08 грн. ; 2015 році - 27589,25 грн. ; 2016 році - 33107,10 грн.

Копіями свідоцтва про право на спадщину від 2.07.2018 та витягу з державного реєстру речових прав № 129442717 від 02.07.2018 підтверджується перехід права власності на ділянку до ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача проте, що оскільки у спірному договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки та не визначена нормативна оцінка земельної ділянки то зазначені обставини є підставою для визнання договору недійсним є безпідставними так як в матеріалах справи відсутні будь які дані про порушення прав позивача.

Суд першої інстанції зазначив, що до договору оренди землі додано акт про передачу та прийом земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, а також державний акт на право приватної власності на землю та кадастровий план земельної ділянки в якому вказані опис меж земельної ділянки та місце її розташування, а од же має місце визначення такої істотної умови договору, як об`єкт оренди.

Кадастровий номер є однією з складових частин об`єкту оренди, а тому його не зазначення в договорі оренди не може розцінюватися, як відсутність істотної умови договору.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи відповідача щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.11 вказаного договору орендна плата вноситься у строки до 31.12. поточного року.

Відповідно до п.13 цього договору, розмір орендної плати переглядається щороку.

Суд першої інстанції зазначив, що зміст вказаних пунктів договору оренди дає підстави зробити висновок, що орендна плата вноситься щорічно до 31.12. поточного року, тобто кожного нового року в межах строку договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки сторони при укладенні договору оренди землі дійшли згоди щодо розміру, строків та порядку виплати орендної плати то відповідно не знайшли свого підтвердження доводи викладені в позовній заяві, і як наслідок позовні вимоги підлягають відхиленню.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є визнання договору оренди землі недійсним. Питання про розірвання договору оренди не є предметом судового розгляду .

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії договору оренди землі від 15.04.2014 ОСОБА_3 передала належну їй ділянку в оренду ПСП Степ на визначених договором умовах. До договору додані акти про передачу та прийом земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, а також державний акт на право приватної власності на землю.

Копіями витягів з технічної документації № 389/01-11 від 09.02.2014, №0581/01/11 від 31.01.2018 від 20.01.2015 та №27-1111-03-586/2-16 від 04.02.2016 підтверджується нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки розміщеної у межах Першотравневої сільської ради, відповідно: 2014 році - 22089,08 грн. ; 2015 році - 27589,25 грн. ; 2016 році - 33107,10 грн.

Копіями свідоцтва про право на спадщину від 02.07.2018 та витягу з державного реєстру речових прав № 129442717 від 02.07.2018 підтверджується перехід права власності на ділянку до ОСОБА_1 .

За змістом ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням ї індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження тощо.

Матеріали справи свідчать, що в апеляційній скарзі відсутні належні та допустимі докази відповідно до глави 5 ЦПК України на спростування висновків суду першої інстанції та на підтвердження доводів викладених в позовній заяві.

Матеріали справи містять докази на підтвердження, що при нарахуванні орендної плати застосовувалась нормативна грошова оцінка виходячи із кількісної характеристики земельних ділянок.(а.с. 27-29).

Докази на підтвердження, що відповідачем неправильно застосовувалась нормативна грошова оцінка виходячи із кількісної характеристики земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, однак суд необґрунтовано стягнув із позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12 , 46 , 56 ЦПК України ). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України , Заїченко проти України ).

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З матеріалів справи видно, що між ПСП Степ та адвокатом Чепулою І.В. 01.11.2019 року укладено договір про надання правничої допомоги. Згідно акту про обсяг наданої правничої допомоги від 30.04.2020 підготовка до розгляду справи в суді: консультації 500 грн., збір доказів 1000 грн., складання відзиву на позовну заяву 1500 грн., гонорар адвоката за представництво в суді (участь у підготовчому судовому засіданні та у судових засіданнях при розгляді справи по суті 7000 грн.) Всього 10 000 грн.

Згідно квитанції №005731 від 30.04.2020 року ПСП Степ оплатило адвокату грошові кошти в сумі 10 000 грн. за надання правничої допомоги в справі. (а.с. 96).

Перевіряючи види правової допомоги, та час, що був затрачений адвокатом Чепулою І.В. при наданні правової допомоги ПСП Степ , колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, доведеності та обґрунтованості, вважає, що правова допомога була надана на загальну суму 3000 грн., що складається з: отримання інформації по справі, підготовка правової позиції, підготовки процесуального документа - відзиву на позовну заяву та безпосередню участь адвоката у п`яти судових засіданнях в судовому засіданні загальною тривалістю приблизно 2 год.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає розмір витрат ПСП Степ в сумі 10 000 грн., на правову допомогу не доведений належними та допустимим доказами, наявні в матеріалах справи витрати є співмірними із заявленими позовними вимогами в сумі 3 000 грн., тому підлягають стягненню з позивача на підставі положення ст.141 ЦПК України .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2020 року , скасувати в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПСП Степ понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ПСП Степ понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Повний текст постановлено виготовлено 08.09.2020.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: