Постанова

від 02.09.2020 по справі 601/1399/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 601/1399/18

провадження № 61-9225св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю АП Трейд ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АП Трейд на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року у складі судді Коротича І. А. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (далі - ПрАТ СК ПЗУ Україна ), Товариства з обмеженою відповідальністю АП Трейд (далі - ТОВ АП Трейд ), третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 31 травня 2017 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Renault Duster , що належить на праві власності ТОВ АП Трейд , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ СК ПЗУ Україна , та рухаючись по автодорозі в напрямку від міста Дубно Дубенського району Рівненської області до міста Кременець Тернопільської області, у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області здійснив на нього наїзд, унаслідок чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку з чим тривалий час перебував на лікуванні у Тернопільській університетській лікарні, на яке витратив 28 953,93 грн.

Тривалість лікування обмежила можливість його пересування та позбавила можливості вільного спілкування з рідними, близькими, порушила звичні стосунки, обмежила його фізичні можливості, що призвело до втрати душевного спокою та психічних переживань, та спричинило моральну шкоду.

З метою відшкодування завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової та моральної шкоди, він звернувся з відповідними заявами до ПрАТ СК ПЗУ Україна та ТОВ АП Трейд , які відповідачами не виконані, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ СК ПЗУ Україна на свою користь страхову виплату за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 86 553,93 грн, з яких: 28 953,93 грн витрати пов`язані з лікуванням, 57 600 грн шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності, та 4 327,70 грн на відшкодування моральної шкоди, а з ТОВ АП Трейд , як власника транспортного засобу, 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ СК ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 28 953,93 грн витрат пов`язаних з лікуванням, 57 600 грн на відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, та 4 327,70 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Стягнуто з ТОВ АП Трейд на користь ОСОБА_1 65 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майнова та моральна шкода позивачу має бути відшкодована страховиком у межах суми страхового відшкодування, а власник транспортного засобу має відшкодувати потерпілому моральну шкоду незалежно від своєї вини, з урахуванням характеру завданої шкоди, її тривалості та наслідків. При цьому судом враховано, що внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 не міг певний час пересуватися самостійно, переніс декілька оперативних втручань, отримав інвалідність 2 групи, позбавлений можливості певний час продовжувати навчання, що викликає в нього сильні душевні страждання та фізичну біль, яка також була йому завдана внаслідок медичного втручання, необхідності лікування в медичних закладах, обмеження фізичних можливостей. Зазначені обставини зумовили втрату душевного спокою, нормальних життєвих зав`язків і потребують від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, все вищевказане призвело до зниження працездатності та обмеження кола його спілкування, створило для нього негативні переживання, стрес, страждання, відчуття безповоротної трагедії, що змінило його життя. Також судом враховано, що у відповідності до статті 1193 ЦК України заподіяння шкоди позивачу відбулося у зв`язку з грубим порушенням ним правил дорожнього руху України, а тому відповідно до вимог статті 1167 ЦК України, на користь ОСОБА_1 стягнув з відповідача ТОВ АП Трейд компенсацію за спричинену моральну шкоду в меншому розмірі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 65 000 грн на відшкодування моральної шкоди оскаржило ТОВ АП Трейд .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ АП Трейд залишено без задоволення, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року в оскаржуваній частині залишено без змін. У іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося та не було предметом апеляційного перегляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про встановлення обставин заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку завданням тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо розміру моральної шкоди, оскільки він був визначений із врахуванням характеру, обсягу та тривалості моральних страждань, а також із врахуванням засад розумності, виваженості і справедливості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У травні 2019 року ТОВ АП Трейд подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення з товариства на користь позивача 65 000 грн на відшкодування моральної шкоди скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволення таких позовних вимог ОСОБА_1 .

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки, що призвело до неправильного вирішення справи. Так судами не враховано, що потерпілий під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння та порушив правила дорожнього руху. Отже позивач сам винний у спричиненні йому тілесних ушкоджень, а тому сума морального відшкодування стягнута на його користь не є розумною, виваженою та справедливою, враховуючи грубу необережність, стан алкогольного сп`яніння та безвідповідальне відношення позивача до свого життя і здоров`я, й дає підстави для застосування положень статті 1193 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданому в червні 2019 року відзиві, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ТОВ АП Трейд залишити без задоволення, вважаючи її доводи необґрунтованими, а оскаржувані рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, яка була наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року справу № 601/1399/18 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ СК ПЗУ Україна , ТОВ АП Трейд , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ АП Трейд здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що 31 травня 2017 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Renault Duster , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі в напрямку від міста Дубно Дубенського району Рівненської області до міста Кременець Тернопільської області, у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, здійснив наїзд на ОСОБА_1 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку з чим позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ортопедо-травматологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні з 31 травня 2017 року по 22 червня 2017 року, на яке позивачем було витрачено 28 953,93 грн.

За даним фактом Кременецьким відділенням поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області було розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210120000342, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, оскільки він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. У той же час, потерпілий ОСОБА_1 порушив вимоги правил дорожнього руху України, оскільки перебігав дорогу поза пішохідним переходом.

Станом на 31 травня 2017 року ОСОБА_2 , перебував у трудових відносинах з ТОВ АП Трейд , яке є власником автомобіля марки Renault Duster , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ СК ПЗУ Україна .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Частина перша статті 1172 ЦК України визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до вимог частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ТОВ АП Трейд , як володілець джерела підвищеної небезпеки - автомобілем марки Renault Duster , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ АП Трейд , повинно нести відповідальність за моральну шкоду, завдану такими джерелом, незалежно від наявності його вини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд, врахував характер завданої шкоди, її тривалість та надані докази в обґрунтування посилань позивача на ті наслідки, що виникли після завданої шкоди, зокрема, внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 не міг певний час пересуватися самостійно, переніс декілька оперативних втручань, отримав інвалідність 2 групи, був позбавлений можливості певний час продовжувати навчання.

Ураховуючи викладене, та виходячи з характеру фізичного болю та моральних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із заподіянням шкоди, а також вимушених змін у його житті, керуючись принципами розумності та справедливості, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що відповідно до статті 1167 ЦК України та з урахуванням статті 1193 ЦК України, з відповідача ТОВ АП Трейд на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 65 000 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявників з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 , 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АП Трейд залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов