Постанова

від 08.09.2020 по справі 910/16386/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 910/16386/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019

у справі № 910/16386/18 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл"

про стягнення 954 659,55 грн.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" про стягнення 954 659,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/16386/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 119 964, 65 грн пені та 1 799, 48 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №910/16386/18 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019р. у справі № 910/16386/18 змінено в мотивувальній частині, викладено його в редакції зазначеної постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.03.2020 у справі №910/16386/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №910/16386/18 скасовано. Справу № 910/16386/18 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою для скасування постанови від 23.10.2019 та направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду стало те, що суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір неустойки, не врахував положень ст. 233 ГК України та ст. 86 ГПК України у розрізі дослідження доказів, з урахуванням яких можливе застосування даної норми, зокрема, не надано оцінки клопотанню відповідача про зменшення неустойки, запереченню позивача проти такого клопотання, що зумовило передчасне задоволення клопотання відповідача, без дослідження відповідних доводів, якими сторони обґрунтовують свою позицію.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 справу № 910/16386/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 справу № 910/16386/18 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 26.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 розгляд справи відкладено на 09.06.2020.

Враховуючи перебування головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 09.06.2020, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи призначено на 02.07.2020.

У зв`язку з задоволенням клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судова колегія дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 10.08.2020.

Склад суду, що здійснював розгляд даної справи, неодноразово змінювався.

У зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, - у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Євсіков О.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 справу № 910/16386/18 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 08.09.2020.

В судовому засіданні 08.09.2020 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача, який приймав участь в режимі відеоконференції в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, заперечував проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

28.08.2018 між Акціонерним товариством "Укртранснафта" (продавець за договором, позивач у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" (покупець за договором, відповідач у справі) та Товарною біржою "Українська енергетична біржа" (біржа) укладено договір поставки нафти № ГНО 2-22/08-FСА-НПС (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого продавець взяв на себе зобов`язання передати в узгоджені терміни, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим договором, нафту сиру з умовним позначенням 2.2.1 згідно з класифікацією по ГОСТ 9965-76 "Нефть для нефтеперерабатывающих предприятий. Технические условия", яка за своїми якісними характеристиками відповідає сорту "ЮРАЛС" (далі - товар), в кількості 1 000 тонн нетто (+/-10% в опціоні продавця), за ціною та на умовах, які зазначені в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (далі - додаток № 1).

Пунктом 2.2 договору визначено, що базис поставки товару FСА НПС "Великоцьк" (автоналив) філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" АТ "Укртранснафта" за адресою: Україна, 92500, Луганська область, с. Травневе, вул. Клубна, 45 к. При тлумаченні цього договору мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року.

За умовами п. 2.6 договору товар передається продавцем і приймається покупцем за кількістю (маса нетто) - згідно з актами наливу, підписаними уповноваженими особами сторін, та за якістю - згідно з документами, в яких зазначена якість товару. Передача товару оформляється актом приймання - передачі товару згідно з актом (ами) наливу та документами, в яких зазначена якість товару.

Датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від продавця є дата підписання Акту приймання-передачі товару (п.2.7).

Покупець зобов`язується оплатити повну вартість товару (у тому числі ПДВ), визначену у додатку № 1, на умовах 100% попередньої оплати протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору (п.3.1).

В цілях здійснення остаточних взаєморозрахунків за цим договором сторони складають та підписують акт звірки взаєморозрахунків (п.3.7).

Згідно із додатком №1 до договору, з дати здійснення попередньої оплати товару в розмірі 100% та у строк до 21.09.2018 продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар у кількості, передбаченій договором, за ціною 14 687,07 грн у т.ч. ПДВ за тону. Загальна попередня вартість товару становить 14 687 070,00 грн. Сторони домовились, що кінцева вартість товару буде перерахована за формулою із врахуванням фактичних показників кількості та якості поставленої нафти.

Судами встановлено факт оплати Товарною біржою "Українська енергетична біржа" гарантійного внеску в сумі 734 353,50 грн на виконання умов договору, що підтверджується платіжним дорученням № 321401 від 29.08.2018 та факт здійснення відповідачем попередньої оплати за договором в сумі 14 687 070,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5091583501 від 29.08.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно актів приймання-передачі відповідачем у період з 31.08.2018 по 05.10.2018 було прийнято товар, а саме згідно акта від 31.08.2018 № 1 відповідачем прийнято нафту в обсязі 76,508 тонн на суму 1 121 710,42 грн; акта від 02.09.2018 № 2 - в обсязі 25,729 тонн на суму 377 221,82 грн; акта від 03.09.2018 № 3 - в обсязі 25,529 тонн на суму 374 289,55 грн, акта від 06.09.2018 № 4 - в обсязі 56,436 тонн на суму 827 427,83 грн, акта від 08.09.2018 № 6 - в обсязі 55,836 тонн на суму 818 631,02 грн, акта від 10.09.2018 №7 - в обсязі 25,409 тонн на суму 372 530,20 грн; акта від 11.09.2018 № 8 - в обсязі 75,988 тонн на суму 1 114 086,52 грн, акта від 12.09.2018 № 9 - в обсязі 24,990 тонн на суму 366 387,08 грн, акта від 13.09.2018 № 10 - в обсязі 25,489 тонн на суму 373 703,10 грн, акта від 14.09.2018 № 11 - в обсязі 76,628 тонн на суму 1 123 469,77 грн, акта від 15.09.2018 № 12 - в обсязі 25,489 тонн на суму 373 703,10 грн, акта від 16.09.2018 № 13 - в обсязі 101,997 тонн на суму 1 495 413,52 грн, акта від 18.09.2018 № 14 - в обсязі 76,927 тонн на суму 1 127 853,52 грн, акта від 20.09.2018 № 15 - в обсязі 76,568 тонн на суму 1 122 590,10 грн, акта від 22.09.2018 № 16 - в обсязі 76,128 тонн на суму 1 116 139,10 грн, акта від 24.09.2018 № 17 - в обсязі 25,549 тонн на суму 374 582,78 грн, акта від 25.09.2018 № 18 - в обсязі 26,009 тонн на суму 381 327,00 грн, акта від 02.10.2018 № 19 - в обсязі 25,449 тонн на суму 373 116,65 грн, акта від 04.10.2018 № 20 - в обсязі 31,047 тонн на суму 455 190,88 грн, акта від 05.10.2018 № 21 - в обсязі 39,204 тонн на суму 574 783,49 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення пені у розмірі 954 659,55 грн за неналежне виконання договору поставки нафти № ГНО 2-22/08-FСА-НПС від 28.08.2018 в частині фактичного прийняття та/або відвантаження товару в порядку та строки, встановлені п. 2 додатку № 1 та/або п. 2.3 договору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.3 договору покупець зобов`язується після здійснення попередньої оплати в розмірі 100 % забезпечити вивезення купленого ним товару у строк до 21.09.2018.

Згідно додатку №1 до договору, як вже зазначалось у даній постанові, з дати здійснення попередньої оплати товару в розмірі 100% та у строк до 21.09.2018 продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар у кількості, передбаченій договором, за ціною 14 687,07 грн у т. ч. ПДВ за одну тонну.

Матеріалами справи підтверджується, що товар прийнятий відповідачем за актами приймання-передачі від 22.09.2018 № 16 на суму 1 116 139,10 грн, від 24.09.2018 № 17 на суму 374 582,78 грн, від 25.09.2018 № 18 на суму 381 327,00 грн, від 02.10.2018 № 19 на суму 373 116,65 грн, від 04.10.2018 № 20 на суму 455 190,88 грн, від 05.10.2018 № 21 на суму 574 783,49 грн з порушенням строків, що були визначені додатком № 1 до договору.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.5. договору у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем зобов`язань за цим договором, у тому числі, але не виключно, у разі якщо покупець не забезпечить фактичне прийняття та/або відвантаження товару в порядку та строки, встановлені п.2 додатку № 1 та/або п.2.3. договору, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі 0,5 % від загальної попередньої вартості товару, визначеної у п. 3 додатку № 1, за кожен календарний день прострочення виконання таких зобов`язань покупцем щодо фактичного прийняття та/або відвантаження товару.

Беручи до уваги те, що матеріалами справи доведено факт незабезпечення покупцем фактичного прийняття товару в строки, встановлені п.2 додатку № 1, судова колегія, здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми неустойки, встановила, що він є правомірним, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 954 659,55 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення неустойки в порядку ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, в обґрунтування якого відповідач вказує на те, що прострочення виконання договірного зобов`язання було впродовж незначного строку, відповідачем вживались заходи щодо продовження терміну вивезення товару, станом на час закінчення встановлених п.2 додатку № 1 строків товар був вивезений відповідачем у кількості 775 тонн. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що розмір пені є необґрунтовано великий, що суперечить принципам розумності, добросовісності.

Заперечуючи проти доводів заявленого відповідачем клопотання, позивач вказував на те, що надіслані на його адресу листи відповідача щодо продовження строків вивезення товару були отримані продавцем після закінчення визначених договором строків, а тому не розглядались позивачем. Щодо суми неустойки позивач зазначав, що вказаний розмір пені був визначений умовами договору за погодженням сторін. Стосовно неподання будь-яких доказів щодо наявності збитків позивач зазначав, що предметом позову є стягнення неустойки, а питання стягнення збитків у даній справі не порушувалось.

Колегія суддів, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, дослідивши доводи та вимоги клопотання про зменшення неустойки, а також заперечень на нього, дійшла висновку про відсутність правових підстав для зменшення суми пені, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни, тобто має на меті стимулювання боржника до належного виконання договірних зобов`язань і не допускати їх порушення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Зважаючи на те, що норми чинного законодавства про зменшення розміру штрафних санкцій не є імперативними та застосовуються за визначених вище умов на розсуд суду, судова колегія вважає, що наведені відповідачем в його заяві аргументи не можуть бути покладені в основу рішення про зменшення розміру неустойки до 50 000,00 грн в порядку ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Поряд з цим, на переконання судової колегії, місцевим господарським судом належним чином перевірено та надано вірну оцінку усім доводам відповідача щодо відсутності обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідком чого суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі наведених норм, винятковості випадку для зменшення розміру санкцій, а заявлена сума штрафних санкцій з огляду на загальну вартість укладеного правочину не може бути розцінена судом як надмірно велика.

Однак, зважаючи на те, що місцевим господарським судом невірно було визначено розмір стягнутої з відповідача неустойки, колегія суддів, з огляду на відсутність правових підстав для зменшення пені, за результатами дослідження правильності проведеного позивачем розрахунку ціни позову, дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог зі стягнення пені в сумі 954 659,55 грн.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртранснафта" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського міста Києва від 04.03.2019 - скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача. Аналогічно розподіляються судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва 04.03.2019 у справі №910/16386/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/16386/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" про стягнення 954 659,55 грн задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний код 38490810) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, ідентифікаційний код 31570412) 954 659 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн 55 коп. пені та 14 319 (чотирнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн 90 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний код 38490810) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, ідентифікаційний код 31570412) 21 479 (двадцять одну тисячу чотириста сімдесят дев`ять) грн 85 коп. судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтаоіл" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний код 38490810) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, ідентифікаційний код 31570412) 28 639 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн 80 коп. судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

8. Справу №910/16386/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.А. Пашкіна

О.О. Євсіков

Повний текст постанови складено 09.09.2020