Постанова

від 08.09.2020 по справі 640/1982/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1982/20 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Світлицького А.В.,

представника відповідача: - Сірика А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стафф Сервіс Менеджмент до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Стафф Сервіс Менеджмент звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0001314207 від 02.10.2019 року про сплату 18868,91 грн. грошового зобов`язання з військового збору та 663105,74 грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0001324207 від 02.10.2019 року про сплату 5743958,20 грн. податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та 8605941,13 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

31 серпня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 31752, Товариством з обмеженою відповідальністю Стафф Сервіс Менеджмент подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до змісту якої позивач вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, в той час як рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, з вірно встановленими обставинами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0001314207 від 02.10.2019 року та №0001324207 від 02.10.2019 року, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві всупереч нормам чинного законодавства, без урахуванням усіх наданих позивачем первинних документів. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, e період з 24.07.2019 року по 04.09.2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Стафф Сервіс Менеджмент з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року, за результатами якої відповідачем складено акт №13/26-15-05-01-05/33299815 від 11.09.2019 року (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п. 171.2 "а" ст. 171, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме, несвоєчасно сплачено податок за період з квітня 2016 по квітень 2018 у сумі 7180161,56 грн. та не сплачено податок за період з квітня 2018 по лютий 2019 у сумі 5743958,20 грн.;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням пп. 1.5 п. 16' 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 1.6 п. 16' 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п. 171.2 "а" ст. 171, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету, а саме, несвоєчасно сплачено збір за період з квітня 2016 по січень 2019 у сумі 986066,31 грн. та не сплачено збір за період з липня 2018 по грудень 2018 у сумі 18868,91 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.10.2019 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0001324207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 14349899,33 грн., з яких 5743958,20 грн. - за податковим зобов`язанням, та 8605941,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001314207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 681974,65 грн., з яких 18868,91 грн. - за податковим зобов`язанням, та 663105,74 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження вказані вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Вважаючи винесені контролюючим органом податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно зі ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом, здійснюється в порядку п. 168.1 ст. 168 ПК України. Так, згідно з пп.пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168 ст. 168 ПК України, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1, п. 54.2 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 19.07.1999 р. №996-XIV, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності відповідно положень наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" від 30.11.1999 №291 та затвердженої цим наказом Інструкції про застосування такого Плану рахунків для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності застосовуються певні рахунки бухгалтерського обліку. Так, у бухгалтерському обліку рахунок №64 Розрахунки за податками й платежами призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. Рахунок №64 має субрахунки за видами платежів до бюджету, зокрема, №641 Розрахунки за податками . Аналітичний облік на рахунку №64 здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу. На кредиті цього рахунка відображають нараховані суми платежів до бюджету (податкові зобов`язання), а на дебеті - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Кредитове сальдсу показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо на рахунку №64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишково перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пп. а п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, на податкового агента покладаються обов`язки з нарахування, утримання та сплата ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також з ведення податкового обліку, подачі податкової звітності контролюючим органам, за невиконання яких податкові агенти притягуються до відповідальності.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як передбачено пунктом 51.1 статті 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно із підпунктом б пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого ((сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4, податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться. Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкового розрахунку можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом. Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Пунктом 54.2 статті 54 ПК України визначено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковім агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно із підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За приписами пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

З Акту перевірки вбачається, що під час перевірки позивачем надані дані та пояснення щодо статусу нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб станом на дату початку перевірки, зокрема, 01 квітня 2016 року, що становило позитивне сальдо в сумі 3754180,00 грн. згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6411, сформоване за рахунок переплат за період діяльності товариства, а також докази нарахування та сплати даного податку в подальшому по кінець перевірки, тобто, по 31 березня 2019 року. Так, рядок "кредит" даних "Обороти за період" повністю відповідає даним, визначеним в рядку "нарахований" Додатку №15 Акту перевірки, як і рядки "дебет" даних "Обороти за період" - даним "Перераховано Д-т 6411", а відтак підтверджує відсутність розходжень даних із даними контролюючого органу в цій частині. Тобто, зауважень до нарахувань позивачем та сплати заявлених ним сум за період з 01 квітня 2016 по 31 березня 2019 року згідно вказаних рядків немає, окрім як даних позитивного дебету, акумульованого за попередні періоди. Вказані дані дають підтвердження позиції позивача щодо нарахування штрафних санкцій саме у зв`язку з помилковим донарахуванням грошових зобов`язань та не врахуванням дебету на початок періоду.

Аналогічні дані та пояснення були надані по нарахуванню та сплаті військового збору, станом на дату початку перевірки, зокрема, 1 квітня 2016 року, що становило позитивне сальдо в сумі 219890,00 гри. згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 642 товариства, сформоване за рахунок переплат за період діяльності товариства, а також докази нарахування та сплати даного податку в подальшому по кінець перевірки, тобто, по 31 березня 2019 року. Так, рядок "кредит" даних "Обороти за період" повністю відповідає даним, визначеним в рядку "нарахований / К- т 642" Додатку №22 Акту перевірки, як і рядки "дебет" даних "Обороти за період" - даним "Перераховано Д-т 642", а відтак підтверджує відсутність розходжень даних із даними контролюючого органу в цій частині. Тобто, зауважень до нарахувань позивачем та сплати заявлених ним сум за період з 01 квітня 2016 по 31 березня 2019 року згідно вказаних рядків немає, окрім як даних позитивного дебету, акумульованого за попередні періоди. Вказані дані дають підтвердження позиції позивача щодо нарахування штрафних санкцій саме у зв`язку з помилковим донарахуванням грошового зобов`язання та не врахуванням дебету на початок періоду.

Натомість, ґрунтуючись на неповних даних, зібраних за період з 2011 року по квітень 2016 року, зокрема, вибірково взятих податкової декларації за січень 2011 року №45627, податкових розрахунків за формою 1-ДФ та звітів нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невизначений період, інформацію, надану Пенсійним фондом України за період 2011- 2013 pp.. відповідачем зроблено хибний висновок про нібито наявне заниження нарахувань та наявність від`ємного сальдо з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.04.2016 року в розмірі 2317922,32 грн.

За таких обставин, керуючись положеннями п. 87.9 ст. 87 ПК України щодо черговості погашення податкового боргу відповідач нарахував позивачу грошове зобов`язання в розмірі 5517531,34 грн. та штрафні санкції за нібито несвоєчасну оплату податку, що підлягав оплаті.

Аналогічний підхід було застосовано до розрахунку військового збору. Зокрема, взято до уваги лише дані податкових розрахунків за формою 1 ДФ та звіти нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та зроблено хибний висновок про нібито наявну заборгованість в розмірі 33646,88 грн. Крім цього, визначено нібито несвоєчасну сплату військового збору до відповідного бюджету за період з квітня 2016 по січень 2019 у загальній сумі 986066,31 грн.

При цьому, варто наголосити, що згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 44.1, 44. 3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, для податку на доходи фізичних осіб та військового збору, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (Податкового) кварталу (півріччя).

Позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що податкові декларації в формі 1-ДФ щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період до 01.04.2016 року подані ТОВ "Стафф Сервіс Менеджмент" у встановленому порядку контролюючому органу, а нараховані суми сплачені з передоплатою, яка відповідно на 01.04.2016 рік відображена як дебет на рахунках 6411 (ПДФО) та 642 (військовий збір), про що повідомлено відповідача та надано відповідні дані оборотно-сальдової відомості зі зведених даних товариства за період з початку його діяльності (з 2005 року).

З матеріалів справи вбачається, що останній податковий розрахунок форми 1-ДФ за період до 01.04.2016, що передував періоду перевірки, подано до ГУ ДФС України у м. Києві 26.04.2016 року, а тому, з урахуванням положень пп. 102.1 п. 102 ст.102 ПК України, строк перевірки вказаних зобов`язань сплив в квітні 2019 року, тобто, до ініціювання проведення перевірки відповідачем.

Враховуючи зазначене, відповідачем порушено вимоги ПК України в частині періоду діяльності платника податків, відносно якого контролюючий орган має право провести перевірку. Доводів на спростування вищевказаного, апеляційна скарга не містить.

У зв`язку із вищевикладеним, керуючись положеннями п. 102.1 ст. 102 ПК України, та враховуючи, що протягом 1095 календарних днів, тобто протягом періоду з дати початку діяльності ТОВ "Стафф Сервіс Менеджмент" по квітень 2016 р (дата реєстрації останньої податкової декларації за такий період - розрахунку за формою 1-ДФ), ГУ ДПС у м. Києві не визначило суму грошових зобов`язань, товариство вважається вільним від таких нарахованих грошових зобов`язань.

Крім того, як зазначив позивач, що не спростовано відповідачем, в межах 1095 днів з дати заявленої останньої декларації від 26.04.2016 року ТОВ "Стафф Сервіс Менеджмент" не подавались уточнення податкових декларацій (форм 1-ДФ) за період початку діяльності товариства по 26.04.2016 р. Інших доводів щодо порушення позивачем податкової дисципліни, апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 08 вересня 2020 року.