Постанова

від 03.09.2020 по справі 750/917/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/917/20 Суддя першої інстанції: Логвінова Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря - Король Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Громадської організації Добровільне товариство власників маломірних суден Водник на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Громадської організації Добровільне товариство власників маломірних суден Водник до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Федора Івановича про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Ф.І. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2019 року № 15/1804 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам, а також неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що заява ОСОБА_1 від 15 листопада 2019 року оформлена неналежним чином, у зв`язку з чим не могла бути підставою для проведення позапланової перевірки. Також позивач зазначає, що не був повідомлений про призначення позапланової перевірки та не відмовляв посадовій особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області у допуску до проведення перевірки. Крім того ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник зазначає, що не є суб`єктом містобудування.

Відзив на апеляційну скаргу ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник від відповідача не надходив.

Під час судового засідання представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 268, ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник задовольнити частково, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

З матеріалів справи вбачається та сторонами справи не заперечується, що до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 18 листопада 2019 року надійшла заява ОСОБА_1 від 15 листопада 2019 року, яка містила прохання провести перевірку законності будівництва за адресою: вул. Механізаторів, 37 , ГО Водник (Вознесенська сільська рада).

Відповідач листом від 03 грудня 2019 року № 40-1025-7/1768-19 просив позивача забезпечити присутність уповноваженої особи 05 грудня 2019 року о 11 год. 30 хв. на об`єкті будівництва для проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенком Ф.І. 05 грудня 2019 року були складені:

- акт про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з яким позивач не допустив посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, чим порушив п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- припис № 81 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано позивача допустити посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області до перевірки.

У подальшому постановою від 12 грудня 2019 року № 15/1804 на ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник було визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 63060 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова із адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що справа за адміністративним позовом ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України, а її вирішення належить до повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позивачем є необґрунтованими, адже звернення фізичної особи про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставою для проведення позапланової перевірки. Суд першої інстанції врахував, що інформація про проведення позапланової перевірки була розміщена на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю та додатково направлена позивачу листом від 03 грудня 2019 року. У свою чергу відсутність суб`єкта містобудування, якому надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки є підставою для складення акту про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва.

Суд першої інстанції також зазначив, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності був направлений позивачу 06 грудня 2019 року та містив інформацію про дату, час і місце розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Зазначена норма права встановлює особливості розгляду справ, пов`язаних із притягнення до адміністративної відповідальності. Разом з тим ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник у межах цієї справи оскаржує постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Ф.І. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2019 року № 15/1804.

Оскаржуваною постановою до позивача був застосований штраф, передбачений п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Цей Закон, згідно з преамбулою, встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядок притягнення суб`єктів містобудування до такого виду відповідальності визначений спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244

Враховуючи, що предметом позову є постанова, що винесена суб`єктом владних повноважень під час реалізації владних управлінських функцій зі здійсненню контрою за дотриманням суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, колегія суддів приходить до висновку про те, що цей спір не стосується притягнення до адміністративної відповідальності та вирішується за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України без урахування особливостей, визначених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Відтак, правила визначення предметної юрисдикції, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 286 КАС України, до цього спору не застосовуються.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України справа за адміністративним позовом ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник підсудна окружним адміністративним судам.

Враховуючи, що ця справа не підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова, суддя такого суду не може вважати повноважним для розгляду і вирішення заявлених ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року підлягає скасуванню як таке, що ухвалене неповноважним складом суду. В такому випадку суд апеляційної інстанції, за правилами ч. 3 ст. 317 КАС України, ухвалює нове рішення суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник , колегія суддів враховує, що у відповідності до п. 6 абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Така ж підстава для проведення позапланової перевірки передбачена п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Підставою для проведення позапланової перевірки ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник стала заява ОСОБА_1 від 15 листопада 2019 року про проведення перевірки законності будівництва за адресою: вул. Механізаторів, 37, ГО Водник (Вознесенська сільська рада).

Позивач вважає, що таке звернення не могло бути підставою для проведення перевірки, адже оформлене без дотримання вимог, що встановлені ч. 7 ст. 5 Закону України Про звернення громадян , а саме - не містить поштову адресу.

Надаючи правову оцінку зазначеному доводу скаржника, колегія суддів враховує, що Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядок не встановлюють вимог до форми та змісту звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим з метою забезпечення можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення був прийнятий Закон України Про звернення громадян .

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 3 вказаного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 5 Закону України Про звернення громадян у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 вказаного Закону звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України Про звернення громадян передбачено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2019 року, колегія суддів встановила, що у ній не зазначене місце проживання громадянина, що є прямою підставою, визначеною ч. 8 ст. 5, ч. 1 ст. 8 Закону України Про звернення громадян , для повернення такої заяви без розгляду.

Разом з тим, положеннями ст. 308 КАС України визначені межі перегляду судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Така підстава позову, як проведення перевірки на підставі неналежним чином оформленого звернення фізичної особи, не була заявлена в суді першої інстанції. Відповідні доводи були викладені представником ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник лише в апеляційній скарзі.

Підставою для винесення постанови від 12 грудня 2019 року № 15/1804 стало те, що позивач не допустив відповідача до проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно з п. 14 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За змістом відзиву на позовну заяву вчинене позивачем правопорушення полягало у тому, що уповноважена особа суб`єкта містобудування була відсутня на об`єкті під час перевірки, хоча їй надіслане повідомлення із зазначенням дати і часу проведення перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість такого висновку, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 12 Порядку у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Положеннями п. 12 Порядку також передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Зазначена норма передбачає, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення виключно планової перевірки, в той час як відповідач мав намір здійснити позапланову перевірку ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник .

Водночас відповідач наголошує на тому, що з метою забезпечення об`єктивного і неупередженого проведення перевірки, позивачу було направлено листа від 03 грудня 2019 року № 40-1025-7/1768-19, яким зобов`язано забезпечити присутність уповноваженої особи 05 грудня 2019 року о 11 год. 30 хв. на об`єкті будівництва. До відзиву на позовну заяву відповідач приєднав фіскальний чек від 03 грудня 2019 року та відомості з онлайн-сервісу АТ Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень. Зазначені письмові докази вказують на те, що лист від 03 грудня 2019 року № 40-1025-7/1768-19 був вручений представнику ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник лише 08 січня 2020 року, тобто після проведення перевірки та складання акту про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва від 05 грудня 2019 року.

Відтак, твердження відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату і час перевірки, проте не допустив посадових осіб до її проведення, є необґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що в акті про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також у відзиві на позовну заяву відсутні посилання на те, що уповноважена особа ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник була присутня за адресою об`єкта будівництва, зазначеного у зверненні ОСОБА_1 , проте відмовила у допуску головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Ф.І. до проведення позапланової перевірки - відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що факт недопущення посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки є непідтвердженим.

Доводи позивача про те, що доступ до об`єкта перевірки є вільним та заперечення відповідача про те, що такий об`єкт обнесений парканом і охороняється, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не мають значення для розгляду і вирішення цієї справи.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що йому не було забезпечено можливість участі в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9, 15, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції під час ухвалення рішення виходив з того, що у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 грудня 2019 року було зазначено про те, що розгляд справи відбудеться о 12 год. 30 хв. 12 грудня 2019 року. Зазначений протокол був направлений ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник 06 грудня 2019 року.

Водночас суд першої інстанції не врахував, що відповідний лист був вручений представнику позивача лише 09 січня 2020 року, тобто після фактичного розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення постанови від 12 грудня 2019 року № 15/1804. Зазначена обставина підтверджується фіскальним чеком від 06 грудня 2019 року та відомості з онлайн-сервісу АТ Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень, які надав відповідач разом із відзивом на позовну заяву.

Згідно з п.п. 18, 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників. Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Разом з тим, відповідач, не повідомивши ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник про дату, час та місце розгляду справи, позбавив його можливості надавати пояснення та докази щодо виявленого правопорушення, брати участь у вирішення справи та доводи обґрунтованість своїх заперечень проти притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що постанова головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Ф.І. від 12 грудня 2019 року № 15/1804 винесена з порушенням установленого порядку, є протиправною та підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі міститься посилання також на те, що ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник не є суб`єктом містобудування, адже у своїй діяльності використовує виключно тимчасові споруди та елементи благоустрою, встановлення та ремонт яких не потребує дозволу органів державного архітектурно-будівельного контрою.

Водночас зазначені обставини могли бути перевірені відповідачем у ході позапланової перевірки в разі її фактичного проведення. Враховуючи, що перевірка ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник не проводилася, огляд об`єкта перевірки не здійснювався, а висновки щодо віднесення об`єктів, що використовуються позивачем, до нерухомого майна не викладалися у складених відповідачем документах, колегія суддів вважає передчасними доводи про використання громадською організацією виключно елементів благоустрою та тимчасових споруд.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом, що ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник просила суд скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2019 року № 15/1804 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Положення п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України дійсно передбачають, що суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Однак справа за адміністративним позовом ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник не стосується притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин вимога про закриття справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ГО Добровільне товариство власників маломірних суден Водник задовольнити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Громадської організації Добровільне товариство власників маломірних суден Водник - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2020 року - скасувати.

Адміністративний позов Громадської організації Добровільне товариство власників маломірних суден Водник - задовольнити частково.

Постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Федора Івановича про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2019 року № 15/1804 - визнати протиправною та скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Громадської організації Добровільне товариство власників маломірних суден Водник - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 08 вересня 2020 року.