Постанова

від 08.09.2020 по справі 910/17886/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 910/17886/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020

у справі № 910/17886/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14-Е"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14-Е", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 року у справі № 910/17886/19 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14-Е", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ, залишено без розгляду. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладено на позивача.

Представником відповідача подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі про компенсацію здійснених ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/17886/19, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14-Е" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17886/19 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14-Е" 8000, 00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу (рішення) Господарського суду Київської області від 14.05.2020 року у справі № 910/17886/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі, щодо розподілу понесених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що в договорі про надання правової допомоги відсутні умови щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, а тому відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом про розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару. Також апелянт звертає увагу на те, що наведені в акті приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2020 прийняті відповідачем послуги не можуть бути віднесені до правничої допомоги. Позивач зазначає, що відповідачем не було надано детальний опис робіт (наданих послуг). Крім того, відповідач в судовому засідання 03.03.2020 не зробив заяву про подання доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме щодо здійснення представництва в суді 03.03.2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020, справа № 910/17886/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 року у справі № 910/17886/19 було залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020, розгляд справи призначено на 13.07.2020. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Відповідач та треті особи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 розгляд справи відкладено на 10.08.2020.

У зв`язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф., Гаврилюка О.М. які входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Мартюк А.І., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 справу № 910/17886/19 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено її до розгляду на 08.09.2020.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судове засідання 08.09.2020 представники сторін та третіх осіб не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, згідно яких учасниками справи отримано рекомендовану кореспонденцію суду 21.08.2020 та 26.08.2020. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Так, матеріалами справи підтверджується, що 16.01.2020 між Адвокатським об`єднанням Констатнта-Лекс (виконавець за договором) та відповідачем (клієнт за договором) укладено договір про надання правової допомоги № 001/ГС (далі - договір), згідно якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги у справі № 910/17886/19 про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ.

В п. 3.1 договору визначено, що за послуги, надані виконавцем згідно цього договору клієнт сплачує гонорар у сумі 6500,00 грн з ПДВ за ознайомлення з матеріалами справи, визначення стратегії правової позиції, підготовку та подання відзиву на позовну заяву, за участь адвоката у підготовчому засіданні. За представлення інтересів в суді клієнт сплачує 1500,00 грн з ПДВ за участь у кожному судовому засіданні.

Таким чином, умовами договору, визначеними на підставі вільного волевиявлення сторін згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України, встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, що узгоджується з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Наведене свідчить про безпідставність доводів апелянта про те, що в договорі про надання правової допомоги відсутні умови щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2020 (а.с. 165 том І) адвокатським об`єднання надано, а відповідачем прийнято послуги з правничої допомоги на загальну суму 6500 грн, що включають ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом, складання відзиву на позовну заяву, підготовка додатків до відзиву, складання опису вкладення, заяви про залучення третіх осіб, клопотання про допит свідка, заяви про застосування позовної давності, клопотання про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Апелянт з посиланням на приписи ст. ст. 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність вказує на те, що підготовка додатків до відзиву та складання опису вкладення не можуть бути віднесені до правничої допомоги. Колегія суддів частково визнає слушними дані аргументи апелянта, однак за змістом ст. 126 ГПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката включає й іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою. Оскільки долучення до відзиву додатків, якими обґрунтовуються його доводи, а також здійснення інших організаційних дій для подання вказаного документу до суду, спрямовані саме на забезпечення надання правової допомоги у даній справі, апеляційна інстанція відхиляє доводи апелянта в цій частині як необґрунтовані.

Крім того в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 04.02.2020, згідно якого відповідачем прийнято послуги з представництва його інтересів в суді першої інстанції в засіданні суду, що відбулось 04.02.2020 (а.с. 202 том І). Вартість цих послуг розрахована у відповідності до абз. 2 п. 3.1 договору та становить 1500 грн.

Аргументація апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем не було надано опис виконаних робіт (наданих послуг) відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки вищенаведені акти приймання-передачі наданих послуг містять деталізацію цих послуг, а приписами чинного процесуального закону обов`язку з надання опису робіт у формі окремого документа не передбачено.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень № 524 від 20.01.2020 (а.с. 168 том І) та № 511 від 02.03.2020 (а.с. 203 том І) відповідачем здійснено оплату наданих послуг за договором № 001/ГС від 16.01.2020, всього в сумі 8000 грн.

Таким чином надані відповідачем документи щодо оплати вартості послуг на професійну правничу допомогу адвоката, наданих в рамках розгляду спору у даній справі в суді першої інстанції, є належним і допустимим доказом в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Частина 4 статті 126 ГПК України містить критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також на підставі наданої оцінки усім наявним в матеріалах справи документам, колегія суддів, з огляду на відсутність будь-яких обґрунтувань неспівмірності понесених відповідачем судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою, дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно було частково задоволено заяву відповідача про стягнення з позивача 8 000 грн судових витрат на послуги адвоката.

На доводи апелянта щодо неподання відповідачем в судовому засіданні 03.03.2020 заяви про подання доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу з представництва інтересів в засіданні суду 03.03.2020 судова колегія констатує, що судом першої інстанції в цій частині заява сторони була правомірно залишена без задоволення у зв`язку із пропуском строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання цих документів.

Таким чином посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.05.2020, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 129, 234, 244 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/17886/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/17886/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

4. Справу № 910/17886/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

А.І. Мартюк

Повний текст постанови складено 10.09.2020