Рішення

від 31.08.2020 по справі 260/1893/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1893/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю сторін:

позивача - представники Бендзар М.Б., Орбан Н.Л.,

відповідача - представник Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002733307 від 30.03.2020 р. в сумі 141168,22 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) визнати протиправним та скасувати рішення №0002743307 від 30.03.2020 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску згідно Вимоги від 30.03.2020 р. за №Ю-0002733307 та розрахунок штрафних санкцій до нього у розмірі 70584,11 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує безпідставністю висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки щодо порушення вимоги законодавства зі сплати єдиного соціального внеску в частині ненарахування такого на надану працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення дітей та їх підготовку до школи за 2017 - 2018 роки, та віднесення такої до складу додаткової заробітної плати. Вказані висновки вважає безпідставними, оскільки вони суперечать вимогах Інструкції зі статистики заробітної плати. Так, зокрема, вказані виплати носили разовий характер, надавались окремим працівникам (тільки тим, що мають дітей) за їх особисто поданими заявами. Такі заяви подавались в різні періоди та різними особами, проте з метою оптимізації витрат на обліковий процес рішення про їх виплату було об`єднано в одному наказі.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 31 серпня 2020 року проти задоволення позову заперечила, обґрунтовуючи обставинами, зазначеними в поданому відзиві на позовну заяву б/н від 19.06.2020 р. Так, зокрема, зазначила, що під час проведення перевірки встановлено, що у період з 2017 по 2019 рр. найманим працівникам товариства виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення дітей, проте єдиний соціальний внесок з такої сплачено не було. Вказує на безпідставність тверджень позивача про разовий характер такої, оскільки вона виплачувалася щороку в серпні, оформлена одним наказом всім працівникам, які мають дітей до 18 років, її виплата передбачена колективним договором, що свідчить про її систематичність. Стосовно наданого позивачем висновку експерта зазначає, що зі змісту такого вбачається, що експерт фактично надала трактування нормам права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, разом з тим спір в даній справі не стосується факту виплати матеріальної допомоги та її розміру.

26 червня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив №38 від 26.06.2020 р., в якій вважає доводи відповідача, наведені у поданому відзиві, безпідставними. Так, зокрема, зазначає, що відповідач, окрім цитування норм чинного законодавства, не наводить жодних заперечень щодо аргументів позовної заяви. Вважає, що експертом проведено дослідження питання документального підтвердження висновків ГУ ДПС у Закарпатській області за актом перевірки від 03.03.2020 р. №141/07-16-05-01/32331716 щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сум матеріальних допомог працівникам у загальній сумі 141168,22 грн. та надано обґрунтований і об`єктивний висновок на поставлене запитання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) у період з 15 січня 2020 року по 25 лютого 2020 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" (далі - ТОВ Фава-Технікс ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт №141/07-16-05-01/32331716 від 03.03.2020 р. (арк. спр. 100 - 198, т. 1).

Згідно з висновками акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення ТОВ Фава-Технікс , в тому числі, вимог п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме, невідображення сум додаткової заробітної плати застрахованих осіб - найманих працівників у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення дітей (підготовки до навчального року) за серпень 2017 року в сумі 207452,90 грн., за серпень 2018 року в сумі 212421,85 грн., за серпень 2019 року в сумі 221798,95 грн. у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого перевіркою донараховано єдиного внеску у загальній сумі 141168,22 грн., в тому числі: за серпень 2017 року в сумі 45639,64 грн.; за серпень 2018 року в сумі 46732,81 грн.; за серпень 2019 року в сумі 48795,77 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ Фава-Технікс подало до ГУ ДПС у Закарпатській області заперечення на акт перевірки (арк. спр. 199 - 205, т. 1), за результатами розгляду яких листом №4984/10/07-16-05-01-10 від 26.03.2020 р. заявника повідомлено про те, що факти, викладені в запереченнях, не спростовують висновків в акті (арк. спр. 206 - 216, т. 1).

30 березня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002733307, відповідно до якої заборгованість ТОВ Фава-Технікс зі сплати єдиного внеску станом на 30 березня 2020 року становить 141168,22 грн. (арк. спр. 222, т. 1).

Окрім того, 30 березня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №0002743307 про застосування до ТОВ Фава-Технікс штрафних санкцій в сумі 70584,11 грн. (арк. спр. 223 - 224, т. 1).

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом вимогою та рішенням, позивач скористався правом на його адміністративне оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої рішенням №15693/6199-00-08-06-01-06 від 08.05.2020 р. оскаржені вимога та рішення залишені без змін (арк. спр. 225 - 238, т. 1, 50 - 52, т. 2).

Вказане рішення Державної податкової служби України отримано представником ТОВ Фава-Технікс 15 травня 2020 року, що засвідчується відомостями, зазначеними на поштовому конверті (арк. спр. 53, т. 1).

Вважаючи вищезазначені податкову вимогу та рішення такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини виникли з приводу не відображення роботодавцем сум отриманих найманими працівниками матеріальних допомог на оздоровлення дітей та підготовки до школи у звітах про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2017, 2018 та 2019 років та несплати єдиного соціального внеску з таких.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виключний перелік платників єдиного внеску встановлений нормами ст. 4 Закону, до яких належать роботодавці, у тому числі, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Ст. 6 Закону передбачений обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок визначення бази нарахування єдиного внеску регламентується нормами ст. 7 Закону. Так, згідно п. 1 ч. 1 зазначеної статті єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати , у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч. 7 ст. 7 Закону постановою Кабінету Міністрів України №1170 від 22.12.2010 р. затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Перелік).

Так, п. 14 розділу І Переліку передбачено, що єдиний внесок не нараховується на матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання .

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, відповідач посилається на те, що суми матеріальної допомоги, що виплачувалися працівникам ТОВ Фава-Технікс , носили систематичний та масовий характер, а тому не підпадають під виключення, передбачені п. 14 розділу І Переліку, та входять до структури додаткової заробітної плати .

Тому для правильного вирішення спору суд повинен дослідити характер матеріальної допомоги, що виплачувалася працівникам ТОВ Фава-Технікс , крізь призму поняття додаткової заробітної плати.

У розумінні норм Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 р. заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати входять основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Провівши правових аналіз поняття додаткової заробітної плати та її складових, суд дійшов висновку, що такою є, в першу чергу, винагорода за працю.

Пп. 5 п. 3 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 р. (далі - Інструкція №449), встановлено, що визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 (далі - Інструкція №5).

Нормами пп. 2.2 розділу 2 Інструкції №5 конкретизовано складові фонду додаткової заробітної плати, до яких відносяться:

- надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством; премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2);

- відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу);

- оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством;

- оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв`язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством;

- суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) - місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.;

- суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників;

- суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

- вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв`язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати; витрати, пов`язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту;

- вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами; оплата за невідпрацьований час.

В свою чергу матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв`язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31), відповідно до положень пп. 2.3.3 розділу 2 Інструкції №5, входить до структури інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Розділом 3 Інструкції №5 регламентовано перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, до яких, в тому числі, віднесено матеріальну допомога разового характеру , що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Судом встановлено, що пп. 8.1.1 та 8.1.2 розділу 8 Колективного договору між адміністраціє і трудовим колективом ТОВ Фава-Технікс від 18.02.2011 р. адміністрація зобов`язалася при фінансових можливостях надати разові грошові допомоги працівникам у зв`язку із сімейними обставинами (з нагоди одруження, при народжені дитини, на поховання близьких родичів, тощо) на основі їх письмових заяв; а також при фінансових можливостях надати працівникам, що мають дітей віком до 18 років включно, разові матеріальні допомоги для підготовки до школи (арк. спр. 37, т. 1).

На підставі поданих працівниками, які мають дітей віком до 18-ти років, заяв наказом ТОВ Фава-технікс №178 від 18 серпня 2017 року вирішено нарахувати грошову допомогу в підготовці до навчального року особам у кількості 114 осіб згідно з переліком (арк. спр. 41 - 45, т. 1).

17 серпня 2018 року на підставі особисто поданих працівниками заяв наказом №167/1 ТОВ Фава-технікс вирішено надати співробітникам у кількості 113 осіб згідно з переліком матеріальні допомоги на оздоровлення дітей (арк. спр. 44 - 46, т. 1).

Окрім того, наказом №147 від 15.08.2019 р. на підставі особисто поданих працівниками заяв ТОВ Фава-технікс вирішено надати співробітникам у кількості 123 осіб згідно з переліком матеріальні допомоги на оздоровлення дітей (арк. спр. 47 - 49, т. 1).

При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що у 2017 році облікова чисельність працівників ТОВ Фава-технікс становила 253 особи, у 2018 році - 261 особа та в 2019 році - 257 осіб.

Проаналізувавши характер наданої окремим працівникам ТОВ Фава-технікс матеріальної допомоги у 2017 - 2019 роках, суд вважає, що така надавалась підприємством на підставі взятих на себе колективним договором зобов`язань за наявності фінансової можливості, носила разовий характер та надавалась окремим працівникам за певних умов. Так, зокрема, грошову допомогу в підготовці до навчального року було надано в 2017 році тільки тим працівникам, у кого були діти до 18 років. При цьому кількість працівників, що отримали таку матеріальну допомоги, є меншою за кількість, що її не отримала. В 2018 та 2019 року окремі працівники ТОВ Фава-технікс , частка яких в загальній кількості працівників є меншою, за окремо поданими заявами отримали матеріальну допомогу на оздоровлення дітей. Тобто, таку допомогу у 2018 та 2019 роках отримали працівники за умови наявності у них дітей. Розмір матеріальної допомоги в кожному випадку залежав від кількості дітей.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено систематичний характер наданих працівникам ТОВ Фава-технікс матеріальних допомог, як і не надано доказів того, що такі надавались всім або більшості працівникам підприємства. Суд також звертає увагу на те, що контролюючим органом помилково зроблено висновок про необхідність включення вказаних сум до складу додаткової заробітної плати працівників, оскільки за дотримання умов, передбачених пп. 2.3.3 розділу 2 Інструкції №5, такі є частиною інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як окремої складової фонду заробітної плати.

З огляду на вищезазначене, враховуючи законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що контролюючим органом безпідставно віднесено суми виплачених працівникам ТОВ Фава-технікс у 2017 - 2019 роках матеріальних допомог до складу додаткової заробітної плати, нараховано на такі єдиний внесок та застосовано до підприємства штрафні санкції.

Як вбачається із заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002733307 від 30.03.2020 р., рішення №0002743307 від 30.03.2020 р. та розрахунок штрафних санкцій до нього у розмірі 70584,11 грн.

З цього приводу суд зазначає, що положеннями Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Таке рішення підлягає оскарженню як в адміністративному, так і судовому порядку. Проте розрахунок штрафних санкцій фактично деталізує зазначену в рішенні інформацію про застосовані до платника податків штрафні санкції в частині зазначення періоду та порядку їх нарахування, а також застосованого відсоткового розміру штрафу, носить інформаційний характер та не є рішенням у розумінні норм КАС України, а тому не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що скасування судом рішення про застосування штрафних санкцій передбачає одночасну втрату чинності й розрахунку до такого, а тому окреме оскарження такого не передбачено.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В позовній заяві позивач просить суд покласти судові витрати, серед яких сплачений судовий збір та витрати, пов`язані з виготовленням висновку експертного економічного дослідження в розмірі 75000,00 грн., на відповідача.

Нормами ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи .

При цьому до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено наступні витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Тобто ключовим при вирішенні питання розподілу судових витрат є встановлення їх взаємозв`язку з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат з виготовлення експертного економічного дослідження позивач надав наступні докази:

- заяву, скеровану судовому експерту Приходько Наталії Григорівні на проведення експертного економічного дослідження з наступного питання: Чи підтверджується документально висновки ГУ ДПС у Закарпатській області за актом перевірки від 03.03.2020 р. №141/07-16-05-01/32331716, щодо зниження податку на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 169226,62 грн., а також донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сум матеріальних допомог працівникам у загальній сумі 141168,22 грн., в т.ч. за серпень 2017 року у сумі 45639,64 грн., за серпень 2018 року у сумі 46732,81 грн., за серпень 2019 року у сумі 48795,77 грн.? ;

- договір на проведення експертного дослідження №01/04/2020 від 01.04.2020 р.;

- рахунок-фактуру №1 від 01.04.2020 р., відповідно до якого вартість наданих послуг становить 75000,00 грн.;

- платіжне доручення №2576 від 01.04.2020 р. про перерахунок ФОП ОСОБА_1 75000,00 грн.;

- висновок експертного економічного дослідження №1/04-2020 від 06.04.2020 р.

- копію свідоцтва, виданого ОСОБА_1 .

Нормами ч. 2 ст. 101 КАС України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин , які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Процесуальне законодавство передбачає можливість проведення експертизи як за рішенням суду, так і на замовлення учасників справи. Разом з тим, у разі подання в якості доказу висновку експерта, складеного на замовлення сторони, такий повинен відповідати певним вимогам. Зокрема, згідно ч. 6 ст. 104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок .

Суд зауважує, що дана експертиза була проведене за ініціативою ТОВ "Фава-Технікс" самостійно до звернення до суду, питання доцільності та необхідності її проведення для доведення певних обставин справи, що не могли бути встановлені судом без проведення такої, не піднімалося.

Дослідивши поданий висновок в контексті можливості включення його вартості до складу судових витрат, суд враховує наступне.

Наданий висновок не відповідає вимога ч. 6 ст. 104 КАС України, оскільки не місить відомостей про його підготовку для подання до суду та відмітки про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок не містить жодних економічних розрахунків чи досліджень, необхідність доведення яких безпосередньо вплине на результат розгляду справи, які не можуть бути здійснені судом самостійно за відсутності спеціальних знать та компетенції.

Натомість зроблені експертом висновки ґрунтуються на аналізі норм права, в тому числі з питань єдиного внеску та оплати праці в контексті можливості включення матеріальної допомоги, наданої працівникам ТОВ "Фава-Технікс", до бази нарахування єдиного внеску.

Окрім того, такий стосується не тільки питань, що є предметом даного адміністративного позову, а й тих, що розглядаються в межах адміністративної справи №260/2196/20.

Суд зазначає, що рішення в даній адміністративній справи жодним чином не базується на матеріалах вказаного висновку експерта, а прийняте за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм крізь призму встановлених обставин справи. Тому суд не вважає, що вартість послуг експерта в даному випадку може бути віднесена до складу судових витрат, а тому не підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору у розмірі 3176,28 грн. суд зазначає про необхідність стягнення таких з відповідача в повному обсязі, незважаючи на часткове задоволення позову, оскільки такий сплачено позивачем, виходячи зі ставок, встановлених для позову майнового характеру. Позов в частині заявлених майнових вимог фактично задоволено в повному обсязі. Судом відмовлено у задоволенні позову тільки в частині оскарження розрахунку штрафних санкцій, що є складовою частиною оскарженого та скасованого рішення, та не несе будь-яких правових та фінансових наслідків для позивача.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" (місцезнаходження: вул. Приладобудівників, буд. 5, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 32331716) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43143065) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення - задовольнити частково .

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002733307 від 30.03.2020 р. в сумі 141168,22 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення №0002743307 від 30.03.2020 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 70584,11 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43143065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" (місцезнаходження: вул. Приладобудівників, буд. 5, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 32331716) сплачений судовий збір в розмірі 3176,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2020 року .

Суддя Р.О. Ващилін