Рішення

від 10.09.2020 по справі 420/3937/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3937/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, ЄДРПОУ 34203921, юридична адреса: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57:

у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, за адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57;

у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 24 від 12.02.2020 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 24 від 12.02.2020 року за номерами: 1-15, 17-23.

Ухвалою від 13.05.2020 року Одеським окружним адміністративним судом дану справу залишено без руху.

13.07.2020 р. (вх. № 27042/20) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 15.07.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11-12 лютого 2020 року посадовими особами позивача було проведено позапланову перевірку Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 24 від 12.02.2020 року. Порушення в вищезазначеному акті перевірки № 24 від 12.02.2020 року за номерами 1-15, 17-23 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якого, адреса відповідача співпадає із адресою зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Як зазначено в позовній заяві, 11-12 лютого 2020 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту населення, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 420 від 11.12.2019 року Про проведення позапланових перевірок на підставі посвідчення на проведення перевірки № 14 від 02.01.2020 року, головним інспектором Біляївського МРС ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Ференц М.М. здійснено позапланову перевірку Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Ленана (Центральна), 57, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 24 від 12.02.2020 року.

Так, актом перевірки встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

1) В закладі відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;

2) Не розроблена та не затверджена керівником об`єкту інструкція до схематичного плану евакуації, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;

3) Приміщення не забезпечено в повному обсязі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

4) Не всі посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

5) Допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки;

6) Під час експлуатації об`єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Відсутній протипожежний запас води для цілей пожежогасіння;

7) Дерев`яні елементи будівель не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

8) Допускається зменшення кількістю та розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень закладу;

9) Допускається розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах (у будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами; використання електроплиток, кип`ятильників, електрочайників не в спеціально обладнаних приміщень;

10) Допускається улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей; розвішування у сходових клітках на стінах стендів, панно, інших горючих матеріалів;

11) Експлуатації електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 року за № 93/2533;

12) Не укладено договір на планове технічне обслуговування електроустановок закладу, з відповідною спеціалізованою організацією;

13) Не всі електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту відповідають класу зони згідно ПУЕ;

14) З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

15) Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

16) Електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

17) Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

18) Не виконано захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

19) Допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

20) Будинки, приміщення та споруди закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

21) Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечено первиннми засобами пожежогасіння в повному обсязі;

22) Не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння відповідальною особою за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення;

23) Пожежні щити недоукомплектовані згідно Типових норм належності, а саме: вогнегасники - 3шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

24) Не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

25) Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

26) Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

27) Допускаються до роботи працівники без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

28) Не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки.

Позивачем зазначено, що порушення за номерами 1-15, 17-23 Акту № 24 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт № 24, який 12.02.2020 року вручено директору Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенві ОСОБА_1 , не надходило.

Відповідно п.п. 57 п. 4 Указу Президента України «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» № 20/2013 від 16.01.2013 року, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області), затвердженого наказом ДСНС України № 507 від 21.09.2017 р., ГУ ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до п.п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Водночас, з огляду на встановлені в акті № 24 від 12.02.2020 року порушення, суд дійшов висновку, що подальша експлуатація Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів,, за адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки експлуатації об`єкту, безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на експлуатацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

За таких обставин, учні, вчителі та відвідувачі постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частиною 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина 10 зазначеної статті також передбачає, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб`єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Наведена норма визначає наступну процедуру реалізації контролюючим органом своїх повноважень. У випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів як: 1) повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), 2) реалізації продукції, 3) виконання робіт, 4) надання послуг, будь-який орган контролю без попереднього прийняття розпорядчого документа безпосередньо звертається до суду із адміністративним позовом, предметом якого є застосування одного з вищенаведених заходів.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та, зокрема рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ: 38643633) до Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області (місцезнаходження: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57; код ЄДРПОУ 34203921) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, ЄДРПОУ 34203921, юридична адреса: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57:

у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, за адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, село Кам`янка, вул. Леніна (Центральна), 57;

у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Кам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків викладених в акті перевірки № 24 від 12.02.2020 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 24 від 12.02.2020 року за номерами: 1-15, 17-23.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина

.