Постанова

від 25.03.2010 по справі 2-а-1388-10

РОВЕНЬКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-А-1388/10

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ    УКРАЇНИ

25 березня   2010  року         Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді :                                                                  Ібадової Н.П.

при секретарі                                                                                            Кравченко Г.М.

Розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного  Фонду України в місті Ровеньки Луганської області, « Про визнання незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки з відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірах передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до Ровеньківського міського суду Луганської області з адміністративним позовом, в якому вказала, що вона , народилась 05 листопада 1942 року, тобто на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, у зв'язку з чим, згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона відноситься до категорії «діти війни» .

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 року, вона має право на отримання щомісяця 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії.

Згідно ч.І прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року.

Таким чином, вона має право на отримання виплат, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року.

З 1 січня 2006 року та до 01.01.2008 року відповідних виплат їй не проводилося.

            З 01.01.2008 року підвищення до її пенсії як дитині війни призначено в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., 01.07.2008 р. - 48,20 грн. (згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

На її письмове звернення до відповідача від 20.12.2009  р. з проханням виплатити їй суми підвищення пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком вона отримала відповідь в формі листа від 04.02.2010 року № 183/02-05  про відмову в задоволенні її заяви.

Відповідач в обґрунтуванні своєї відмови у виплаті їй сум за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей послався на те, що протягом 2007 року підвищення дітям війни нараховувалось згідно до ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки вона не надавала документів про наявність інвалідності, то їй зазначене підвищення в 2007 році не призначалось. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни! Зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на десять відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджети України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 року-грн., з 01.04.2008 року-481 грн., з 01.07.2008 року-482 грн., підвищення до її пенсії призначено з 01.01.2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або 47 грн., з 01.04.2008 року-48,10 грн., з 01.07.2008 року-48,20 грн., протягом 2006 року такі виплати не нараховувались, оскільки пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік.

З відмовою ОСОБА_2 пенсійного України в м. Ровеньки Луганської області, викладеною у листі від  04.02.2010 року № 183/02-05 вона незгодна у зв'язку з наступним:

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно до ч. З ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966 - XII, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальної пенсії за віком. 4.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає визначення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб, пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму у 2008 році затверджувався законом про Державний бюджет України на відповідні роки, у таких розмірах:

- з 1 січня 2008 року - 470 грн., (згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»), з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.).

Таким чином, розмір 30% мінімальної пенсії за віком повинен складати:

•   -     у січні 2008 року 30% від 470 грн., - 47,00 грн., (сплачено) = 94,00 грн.;

•   -     у лютому 2008 року 30% від 470 грн., - 47,00 грн., (сплачено) = 94,00 грн.;

•   -     у березні 2008 року 30% від 470 грн., - 47,00 грн., (сплачено) = 94,00 грн.;

•   -     у квітні 2008 року 30% від 481 грн., - 48,10 грн., (сплачено) = 96,20 грн.;

•   -     у травні 2008 року 30% від 481 грн., - 48,10 грн., (сплачено) = 96,20 грн.;

•   -     у червні 2008 року 30% від 481 грн., - 48,10 грн., (сплачено) = 96,20 грн.;

•   -     у липні 2008 року 30% від 482 грн., - 48,20 грн., (сплачено) = 96,40 грн.;

•   -     у серпні 2008 року 30% від 482 грн., - 48,20 грн., (сплачено) = 96,40 грн.;

•   -     у вересні 2008 року 30%) від 482 грн., - 48,20 грн., (сплачено) = 96,40 грн.;

•   -     у жовтні 2008 року 30% від 498 грн.,- 49,80 грн., (сплачено) = 99,60 грн.

Всього за 2008 рік відповідач повинен був сплатити їй у вигляді підвищення до пенсії 959, 40 грн.

Таким чином, у відповідача є перед нею заборгованість зі сплати щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 959, 40 грн.

Конституційним судом України винесено рішення від 09.07.2007 року було визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено на 2008 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            В тексті рішення зазначено, що ... зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України . ... Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненням суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України (256к/96-ВР) (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-р\2002 (005р710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року №7рп\2004 (у007р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 1 грудня 2004 року № 20-рп\2004 (м020р710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8рп\2005 (у008р710-05) (справа про рівень пенсії і щомісячного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула систематичного характеру.

У 2008 році Конституційний Суд України своїм рішенням від 22 травня 2008 року за № 1-рп/2008 року дійшов висновку, що Законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, а також призводить до звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина (стаття 22 Конституції України), а тому розділ другий Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнаний неконституційним.

Просила суд визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області з відмови у виплаті їй 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 року незаконними та такими, що порушують її конституційні права та свободи. Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки Луганської області на її користь заборгованість щодо підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги уточнила та просила суд визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області з відмови у виплаті їй 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 року незаконними та такими, що порушують її конституційні права та свободи. Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки Луганської області провести перерахування та виплати на її користь заборгованість щодо підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

             Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнала, прохала суд відмовити за необґрунтованістю і суду пояснила, що статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

            Саме цим зумовлено застосування норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

             Після того, як норми цієї статті були визнані Конституційним Судом України не відповідаючими  Конституції України, жодним нормативним актом не було передбачено, з якого розміру необхідно розраховувати підвищення дітям війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

            Таким чином, застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» при  розрахунку підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є безпідставним. А іншого розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення дітям війни, законодавчо не встановлено. Вважає, що вимоги ОСОБА_1, суперечать чинному законодавству та просить суд  у задоволенні позову відмовити.

          Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає,  що уточнені позовні вимоги підлягають частковому, задоволенню.    

           З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни»,  що підтверджується пенсійним посвідченням серії АА № 681502, та роком її народження  (а.с.8).

                   Позивачка звернулася до управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки, від 20.12.2009 року, з проханням  виплатити  їй   суми підвищення до пенсії, виходячи з розміру  30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  але  отримала  відповідь  про відмову в задоволенні  її  заяви.

          Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

           Суд вважає, що позивачка пропустила строк позивної давності з поважних причин, оскільки їй не було відомо про порушення своїх прав.

           Крім того, представник відповідача не наполягає на застосуванні строку позовної давності, і тому суд не має законних підстав для застосування строку позовної давності.

          Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни   дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії   віком.

           Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України   "Про   соціальний   захист   дітей   війни"   виплачується   особам,   які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 від сотків від розміру надбавки, встановленої  для  учасників  війни.

         Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік  дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

        Дев'ятого липня 2007 року Конституційним Судом України (у справі №1-29/2007  справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

        Виходячи із зазначеного за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року «діти війни» мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивачки ОСОБА_1 , про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , є обґрунтованими, але як вважає суд  ці виплати повинні  здійснюватися  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з урахуванням отриманих сум.

        Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  від 28 грудня 2007 року,  №107-17 , внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті  6  викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої  для  учасників війни».

          Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Рішенням Конституційного Суду України, №10-рп , від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

        Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала  до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.

         На підставі Рішення Конституційного Суду України, №10-рп, від 22 травня 2008 року втратила чинність і нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

        28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах:  з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 гривні  та  з 1 жовтня - 49,80 гривні.

        Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду ,  відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові  підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управління ПФУ в м.Ровеньки Луганської області,  в порушенні права позивачки ОСОБА_1 , на отримання підвищеного розміру пенсії з  22 травня 2008 ріку, відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

        Вимоги позивачки ОСОБА_1 , про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2008 рік, є обґрунтованими, але як  вважає суд  ці виплати повинні здійснюватися за період з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно, з урахуванням отриманих сум.

    Керуючись ст..  158, 159, 160, 163, 167, 186  КАС України,  ст.ст. 22, 46,48, 55, 64 Конституції України; ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Вимоги   ОСОБА_1 за адміністративним позовом  до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області « Про визнання незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки з відмови у виплаті підвищення до пенсі у розмірах передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" ,  задовольнити частково.

           Визнати  незаконними дії   управління ПФУ у м. Ровеньки Луганської області щодо не здійснення належних виплат, ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, як «дитині війни», за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року , та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно.

          Зобов'язати   ОСОБА_2   ПФУ в м. Ровеньки Луганської області   здійснити   нарахування   та   виплату   ОСОБА_1  підвищення  до пенсії, як «дитині війни» , за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно, з урахуванням  фактично отриманих сум, відповідно  до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        В задоволенні інших вимог відмовити.

       Постанова  набуває  чинності  через  10  діб  з моменту її проголошення.

       Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції . Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої  інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження Постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на Постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.

                           СУДДЯ                                                                 Н.П.Ібадова