Ухвала

від 09.09.2020 по справі 580/3738/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2020 року справа № 580/3738/20

19 годин 55 хвилин м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/3738/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області (вул. Академіка О.Захаренка, 2, м. Корсунь-Шевченківський , Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43771046)

про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів , визнання протиправними дій, прийнято ухвалу.

09.09.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернувшись о 15 год 30 хв до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області, просять:

- визнати протиправною та скасувати постанову Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів ;

- визнати протиправними дії Корсунь-Шевченківської міської територіальної комісії щодо не допущення на засідання комісії 06.09.2020 представників ЗМІ, партійної газети Солідарність. Черкащина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за редакційними посвідченнями кореспондентів від 01.09.2020 № 31 та № 32;

- визнати протиправними дії Корсунь-Шевченківської міської територіальної комісії щодо допущення на засідання комісії 06.09.2020 представника політичної партії Опозиційна платформа - За життя ОСОБА_3 ;

- судові витрати із сплати судового збору покласти на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з метою усунення позивачами недоліків , з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування ; поштовий індекс. У позовній заяві адресою позивача ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_2 , проте згідно копії паспорта ОСОБА_2 , доданого до матеріалів позовної заяви, позивач зареєстрований за адресою с.Вільхівчик, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область (позивачем індекс 19431 не зазначено).

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги , а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів , що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права , свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес : - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним . Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню , а тому потребують правового захисту в суді.

14.08.2019 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 9901/430/19, провадження № 11-815ав19 (ЄДРСР 83642878) досліджувала процесуальне питання: роз`єднання позовних вимог.

Згідно із вимогами статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності . Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Відповідно до частини 1 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії). Частиною 2 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України виборець (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі .

Частиною 4 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Відповідно до статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є : виборець , який має право голосу на відповідних виборах; виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; кандидат , зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації , зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивачі не зазначили про свій статус як суб`єктів діяльності друкованих засобів масової інформації та не обґрунтувати порушення прав штатних/позаштатний кореспондентів з наданням відповідних доказів .

Згідно із Законом України Про друковані засоби масової інформації визначено: до суб`єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції , журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач (стаття 7). Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням , що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об`єднанням журналістів. На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані їй редакцією друкованого засобу масової інформації, або її професійну належність, поширюються права і обов`язки, зазначені у статті 26 цього Закону (стаття 25).

Інформаційне забезпечення виборів спрямоване на обізнаність виборців про етапи виборчого процесу, основні виборчі правила, питання реалізації виборчих прав громадян. Інформаційне забезпечення поділяється на загальне та спеціальне. Загальним є інформування про: виборчі права громадян, як от можливість зміни виборчої адреси; як можна перевірити чи включений виборець до Державного реєстру виборців та списку виборців на своїй виборчій дільниці; адресу приміщення для голосування, де можна проголосувати; дату та час голосування; як проголосувати виборцю, підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування; як правильно заповнити бюлетень та проголосувати, кому і коли скаржитись на порушення своїх виборчих прав; відповідальність за порушення законодавства про вибори тощо. Спеціальне інформаційне забезпечення складається з інформування про : зареєстрованих кандидатів та суб`єктів їх висування; передвиборні програми організацій партій; рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та як можна зробити внесок; скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища; факти та події, пов`язані з виборчим процесом . Виборчий кодекс застерігає ЗМІ не допускати замовчування суспільно необхідної інформації, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на свободу слова може бути гарантованим за умови дотримання журналістом етичних стандартів (рішення у справі Bйdat проти Швейцарії від 29.03.2016, № 56925/08 та Fressoz & Roire проти Франції від 21.01.1999, №29183/95). Підтвердження статусу журналіста, зокрема і на виборах: редакційне посвідчення певного ЗМІ; прес-карта/членський квиток, видані Національною спілкою журналістів України (НСЖУ); прес-карта/членський квиток, видані Незалежною медіа-профспілкою України (НМПУ); прес-карта інших журналістських організацій. Документи мають містити найменування ЗМІ/журналістського об`єднання, підпис їхнього керівника, печатку організації, фото власника документа та його прізвище, ім`я, по батькові, зазначення терміну дії.

Відповідно до Закону України Про друковані засоби масової інформації підтверджуючим документом може бути редакційне посвідчення чи інший документ, виданий йому редакцією друкованого засобу масової інформації (стаття 25).

У копії (засвідчена підписом ОСОБА_1 09.09.2020) редакційного посвідчення № 32, виданого головним редактором партійної газети Солідарність. Черкащина С.Л.Рубан відсутня фотокартка ОСОБА_1 , зазначено посаду - кореспондент , видано 01.09.2020, дійсне до 25.10.2020. У копії (засвідчена ОСОБА_2 09.09.2020) редакційного посвідчення № 31, виданого на ім`я ОСОБА_2 , посада - кореспондент , видано 01.09.2020, дійсне до 31.12.2020, підписаного головним редактором партійної газети Солідарність. Черкащина С.Л. Рубан, відсутня фотокартка.

Згідно паспортних даних ОСОБА_2 зареєстрований у с. Вільхівчик Корсунь-Шевченківського району Черкаської області з 08.02.2016, ОСОБА_1 зареєстрований у м. Корсунь-Шевченківський з 28.06.1984, проте позивачі не визначили у контексті виборчого процесу які кожного з них виборчі права порушено відповідачем з огляду на прийняття і оприлюднення постанови Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів та не розмежували порядок оскарження і спосіб захисту прав журналістів (за Законами України Про інформацію , Про друковані ЗМІ та Про доступ до публічної інформації ) і власних виборчих прав , не обґрунтували з відповідними доказами: хто і у який спосіб ухвалив рішення про не допуск, чи звертались до Національної поліції, де працює спеціальний підрозділ, який перевіряє повідомлення про порушення виборчого процесу (у т.ч. за телефоном: 044-254-97-56) щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів .

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позові зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З огляду на регулювання правовідносин у розділі ХХХІХ Виборчого кодексу України, що визначає гарантії діяльності суб`єктів виборчого процесу на місцевих виборах, позивачами не зазначено про захист якого виборчого права йдеться у контексті статті 6, частини 3, частини 7 статті 27, частини 5, частини 6 статті 199, частини 2 статті 200 Виборчого кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі № 539/3459/16-а (ЄДРСР 90029879) зазначив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача . Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що належить судовому захисту.

Пунктом 5 статті 203 Виборчого кодексу України передбачено: рішення про формування складу територіальної виборчої комісії оприлюднюється виборчою комісією, яка сформувала склад територіальної виборчої комісії, у визначений нею спосіб не пізніше наступного дня після дня прийняття такого рішення .

Відповідно до частини 1, 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб , повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Згідно із частиною 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити : доказ, що не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, що підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії , спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з частиною 1 статті 232 Виборчого кодексу України спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про : 1) зареєстрованих кандидатів та суб`єктів їх висування; 2) передвиборні програми організацій партій - суб`єктів виборчого процесу; 3) рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок; 4) скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови; 5) факти та події , пов`язані з виборчим процесом . Згідно з частиною 2 статті 232 Виборчого кодексу України засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні місцевих виборів на замовлення відповідної виборчої комісії , а щодо інформації, передбаченої пунктом 5 частини 1 цієї статті, - з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Кодексу . Територіальні виборчі комісії інформують Центральну виборчу комісію, її регіональні та територіальні представництва про перебіг виборчого процесу відповідних місцевих виборів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Позивачами у позовній заяві не зазначено, яке право кожного із них - позивачів як виборців та кореспондентів (штатних/позаштатних) / представників ЗМІ порушено відповідачем з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, принципи виборчого права.

Позивачами у позові зазначено, що доцільно було утворити чотири територіальні виборчі округи з виборів депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, але Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія вирішила утворити три територіальні виборчі округи не врахувавши інтереси громад сіл Моринської об`єднаної територіальної громади (с. Моринці, Виграїв, Ситники, Пішки, Нехворощ) необґрунтовано віднісши їх до територіального виборчого округу №1 та жителів с. Сотники необґрунтовано віднісши їх до територіального виборчого округу №2.

Варто зазначити, що на підтвердження необґрунтованості рішення відповідача і на підтвердження мотивації доцільності іншого утворення округів ні доказів, ні розрахунків, ні формул для їх обчислення, ні відповідних статистичних та інших даних позивачами не надано.

Оскільки йдеться про права та інтереси інших осіб - громад сіл Моринської об`єднаної територіальної громади (с. Моринці, Виграїв, Ситники, Пішки, Нехворощ) та жителів с. Сотники , то у додатках до позову не надано доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси Моринської об`єднаної територіальної громади на захист її прав та виборців, не зазначено про співмірність публічного, суспільного і приватних інтересів (інтересів громади) у спірних правовідносинах щодо кожного із виборців сіл Моринці, Виграїв, Ситники, Пішки, Нехворощ, Сотники.

У позові зазначено, що відповідачем протиправно допущено представника від політичної партії Опозиційна платформа - За життя в якості представника політичної партії ОСОБА_3 , що є порушенням Виборчого кодексу України, зокрема частини 1 статті 236, проте не зазначено, які саме права позивачів порушено у зв`язку із цим: як суб`єктів виборчого процесу чи прав журналістів, чи прав кореспондентів (штатних/позаштатних ). Позивачами не окреслено і не мотивовано яке самепорушення Виборчого кодексу України у контексті оцінки таких дій відповідача було допущено з огляду на критерії частини 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи поділяються на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору може бути залучена до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У позові зазначено про інтереси громад сіл Моринської об`єднаної територіальної громади (с. Моринці, Виграїв, Ситники, Пішки, Нехворощ) та про дії щодо допуску на засідання іншої особи - ОСОБА_3 , проте зазначених осіб і їх статусу не визначено у справі, не мотивовано обставин щодо реалізації принципів публічності, гласності і відкритості. Виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється, зокрема на засадах публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу (пункт 5 частини 1 статті 21 Виборчого кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 9 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

У позові позивачі просять судові витрати із сплати судового збору покласти на відповідача, проте не зазначають відомостей з наданням підтвердних доказів щодо фактичного понесення судових витрат із сплати судового збору.

Позивачами подано заяви про виклик свідків - секретаря Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії ОСОБА_4 та члена Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії ОСОБА_5 , проте не зазначено обставин, що можуть підтвердити свідки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема згідно із пунктом 3 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер.

Недоліки позову є очевидними і суттєвими, а тому унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача/заявника, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 45, 49, 79, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 269, 270, 273, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів , визнання протиправними дій залишити без руху.

Надати позивачам для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк для виконання вимог даної ухвали до 09 годин 30 хвилин 10.09.2020 .

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

- позовних заяв із розмежуванням виборчих прав та інших прав із зазначенням: обґрунтування порушеного відповідачем прав кожного із позивачів відповідно до критеріїв частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у межах виборчого процесу;

- обґрунтованої заяви стосовно інтересів та залучення третіх осіб;

- обґрунтованого клопотання щодо обставин, що можуть підтвердити свідки;

- розрахунків і доказів на підтвердження необґрунтованості рішення відповідача і на підтвердження мотивації доцільності іншого ніж у постановівід 06.09.2020 № 4 утворення округів;

- доказів на обґрунтування позовних вимог щодо оформлення посвідчення кореспондента/статусу журналіста;

- доказів на підтвердження визначеної у позові адреси позивача 2.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова