Рішення

від 11.09.2020 по справі 580/3738/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року справа № 580/3738/20

12 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Трофімової Л.В., суддів - Бабич А.М., Гаврилюка В.О., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження з особливостями статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу № 580/3738/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 - особисто], ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; с. Вільхівчик Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) [позивач ОСОБА_2 - особисто]

до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області (вул. Академіка О.Захаренка, 2, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43771046) [представник відповідача Босенко О.В. - Голова ТВК / за посадою]

про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів , прийняв рішення.

09.09.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернувшись о 15 год 30 хв до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області, з урахуванням позовної заяви, поданої у порядку усунення недоліків 10.09.2020, просять:

- визнати протиправною і скасувати постанову Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів .

Ухвалою від 10.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 11.09.2020 о 08 годині 45 хвилин. 11.09.2020 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у той же день за заявами учасників справи ( протокол судового засідання).

У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія Черкаського району Черкаської області (надалі - МТВК) діє у складі 18 осіб . Засідання МТВК від 06.09.2020 проводилося у складі 15 осіб із загального складу комісії, оскаржувану постанову прийнято лише 9 голосами (осіб) від складу комісії . Позивачі вважають, що відповідно до частини 12 статті 36 Кодексу № 396 рішення виборчої комісії після його розгляду та обговорення на засіданні виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, тобто 10 голосами . Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, 11.09.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов, де зазначив, що виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі. ОСОБА_3 зареєстровано у с. Вільхівчик Корсунь - Шевченківського району, що за новим адміністративно-територіальним поділом віднесено до Звенигородського району. Тому ОСОБА_3 не є виборцем єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Корсунь - Шевченківської міської ради та Корсунь - Шевченківського міського голови, права ОСОБА_3 як виборця не могли бути порушені відповідачем. Порушення прав виборця ОСОБА_1 у позові не обгрунтовано. Відповідачем зазначено, що Центральна виборча комісія України утворила Корсунь - Шевченківську МТВК у складі 18 осіб. Проте, станом на 06.09.2020 лише 15 членів Корсунь - Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області прийняли присягу і стали її членами. Станом на 06.09.2020 Корсунь - Шевченківська МТВК здійснює свою діяльність у складі 15 осіб. Тому оскаржуване рішення від 06.09.2020 № 4 є правомірним, позаяк прийнято 9 голосами (осіб) від складу комісії, тобто більшістю. У відзиві зазначено, що на засіданні відповідача 06.09.2020 обговорювалися та ставилися на голосування 2 пропозиції щодо утворення виборчих округів за один із них, що передбачав 4 територіальні виборчі округи проголосувало 6 членів комісії - рішення не було прийнято, за проєкт, що передбачав утворення 3 територіальних виборчих округів проголосувало 9 членів комісії - більшість із складу повноважної комісії. Тому процедурних порушень не допущено. Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.

11.09.2020 позивачі надали пояснення, де, зокрема зазначили, що розрахунок доцільності утворення 4 дільниць може надати відповідач, а обставини щодо повноважності засідання 06.09.2020 можуть підтвердити свідки.

Розглянувши подані документи і матеріали, допитавши свідків, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування .

Згідно статті 3 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини Високі Договірні Сторони зобов`язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, що забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу. Сфера застосування статті 3 Протоколу № 1 не охоплює місцеві вибори - як у містах (Xuereb проти Мальти; Salleras Llinares проти Іспанії), так і в регіонах (Malarde проти Франції). Конвенція не передбачає подання actio popularis з метою тлумачення прав, що вона містить, або дозволу фізичним особам оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що вони вважають, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції (Aksu проти Туреччини, 4149/04 та 41029/04, п. 50, від 15.12.2012, Burden проти Сполученого Королівства, 13378/05, п. 33, від 29.04.2008). ЕСПЛ у рішенні у справі Суховецький проти України, заява 13716/02 нагадав, що право, визначене у статті 3 Першого протоколу, не є абсолютним. Існує простір для ймовірних обмежень, і Договірні Сторони мають широкі межі повноважень у цій сфері (п.50). З огляду на цілі, зазначені в статті 3, будь-яке виборче законодавство повинно оцінюватись у світлі політичного розвитку конкретної держави, оскільки риси, що були би неприйнятними в контексті однієї системи, можуть бути виправданими у контексті іншої (п.51). Політичні права, такі як право висувати свою кандидатуру на виборах або право на збереження свого мандата не можуть бути визнані цивільними правами у розумінні /тлумаченні статті 6 § 1 ЄКПЛ (Pierre-Bloch проти Франції від 21.10.1997, 24194/94, § 50)

Згідно з частинами 1 статті 63 Виборчого кодексу України від 19.12.2019 № 396-IX (надалі - Кодекс № 396) рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу , можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Згідно з частиною 1 статті 64 Кодексу № 396 суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу , до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, та вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим. Суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, що би свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав, свобод, інтересів кожного із позивачів. Звертаючись до суду з позовом, позивачі повинні довести перед судом факт порушення МТВК безпосередньо їх виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі згідно з вимогою частини 2 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України. Таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про порушення і очікує захисту з метою справедливого їх відновлення.

Згідно із частиною 1 статті 20 Кодексу № 396 виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Згідно статті 196 Кодексу № 396 виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу № 396 порядок організації роботи виборчих комісій нижчого рівня визначається Центральною виборчою комісією (надалі - ЦВК) відповідно до цього Кодексу. Основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії . Постановою ЦВК від 30.08.2020 №208 Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року оголошено з 05.09.2020 початок виборчого процесу місцевих виборів. Постановою ЦВК від 08.08.2020 № 163 затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25.10.2020. Згідно пункту 38 Календарного плану передбачено утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) до 06.09.2020 включно .

Оскаржуване позивачами рішення від 06.09.2020 № 4 прийнято відповідачем у межах виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25.10.2020, позаяк утворення виборчих округів є одним із етапів виборчого процесу.

Верховний Суд (ЄДРСР 91227915, 91209381, 91159647, 91050540) зобов`язав Верховну Раду України відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про оскарження пункту 5 (чергові місцеві вибори не проводяться у разі призначення перших виборів депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25.10.2020 ) Постанови від 15.07.2020 №795-ІХ Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році .

Окружний адміністративний суд міста Києва 10.09.2020 відкрив провадження у справі щодо оскарження постанови ЦВК від 08.08.2020 №160 Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ( https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/pres-centr/news/990530/ ).

Встановлення Кодексом № 396 та Кодексу адміністративного судочинства України порядку оскарження порушень, що стосуються виборів має на меті забезпечити реалізацію виборчих прав громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії).

Правом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій наділені суб`єкти виборчого процесу , якими відповідно до статті 22 Кодексу № 396 є: виборець , який має право голосу на відповідних виборах; виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач 1 ОСОБА_1 зазначив про інтереси і права виборця у місцевих виборах 2020 року, а позивач 2 ОСОБА_2 зазначив про інтерес особи, яка як громадянин може бути обраною незалежно від місця реєстрації, реалізації права висувати свою кандидатуру на виборах, а спільним у позивачів є інтерес до спостереження та висвітлення легітимного і законного виборчого процесу в умовах впровадження принципу верховенства права.

Відповідно до статті 8 Кодексу №396 документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є паспорт громадянина України. Позивачами зазначено, що фактичним місцем проживання позивача АДРЕСА_3 , а місцем реєстрації є с. Вільхівчик , Черкаська область. 10.09.2020 о 08 год 06 хв позивачем ОСОБА_2 подано заяву про долучення до матеріалів справи довідки з місця проживання , виданої житлово-будівельним кооперативом № 5, де зазначено, що ОСОБА_2 , 1971 р.н. є жителем м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, з 2001 року до теперішнього часу. ОСОБА_2 під час дебатів наголосив про існування особистого інтересу у законності дотримання процедур виборчого законодавства з боку відповідача щодо нього як потенційного суб`єкта виборчого процесу, який може реалізувати пасивне виборче право (бути обраним) та інтерес, пов`язаних з участю у виборчому процесі у контексті інформування громадськості.

Згідно із статтею 7 Кодексу №396 вибори в Україні є загальними. Право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади. Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради територіальної громади та сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень.

Є величезна зацікавленість з боку населення України у виборах. Великий інтерес українців - це добре для демократії ( https://ukrainian.voanews.com/a/velyky-interes-do-vyboriv/4768328.html ). Стандартами демократичних виборів є, зокрема: здійснення судового та іншого захисту виборчих прав і свобод людини та громадянина, громадського і міжнародного спостереження за виборами. Згідно із п.6 статті 1 Конвенції про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод ( https://zakon.rada.gov.ua ) легітимний і публічний характер виборів , захист і реалізація виборчих прав та свобод громадян, кандидатів, політичних партій (коаліцій), які беруть участь у виборах, втілення у правозастосовчій практиці конституційних принципів організації виборчого процесу забезпечується судовими, адміністративними та іншими засобами захисту.

Згідно з частиною 1.7 статті 1 Постанови ЦВК від 28.08.2020 № 204 рішення про утворення виборчих округів приймається ТВК після початку виборчого процесу відповідних виборів, однак не пізніш як на другий день виборчого процесу (пункт 1 частини першої статті 196, частина третя статті 198, частина четверта статті 199, частина третя статті 201 Кодексу № 396).

Відповідно до частини 3 статті 201 Кодексу №396 територіальні виборчі округи з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) утворюються відповідно обласною, районною, районною в місті, міською, сільською, селищною виборчою комісією не пізніш як на другий день виборчого процесу з дотриманням принципу неперервності меж (зв`язності територій) таких округів та, за можливості, з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Відповідна виборча комісія тим самим рішенням присвоює номери територіальним виборчим округам.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо строків прийняття оскарженого рішення від 06.09.2020 №4, то суд не встановив порушень прав чи інтересів позивачів.

Відповідно до частини 4 статті 201 Кодексу №396 орієнтовна кількість територіальних округів, зазначених у частині третій цієї статті, визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. При утворенні цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи. Так як кількісний склад Київської обласної ради буде становити 84 депутати то кількість виборчих округів могла становити 8 . Кодекс №396 (стаття 201) допускає відхилення від цього числа в +/- 2 виборчих округи.

Судом встановлено, що згідно наданого проєкту порядку денного засідання 06.09.2020 початок засідання визначено о 15 годині 00 хвилин, а постанову від 06.09.2020 № 4 прийнято о 16 годині 15 хвилин.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №640/21594/18 (ЄДРСР 91353822), від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 (ЄДРСР 82759443) зазначено: порушення процедури не повинно породжувати правових наслідків, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури вчинення певної дії необхідно розуміти не як вимоги до самої дії, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх вчинення. Дефектні процедури, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект робить дії неправомірною. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, що мало наслідком прийняття незаконного рішення . Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а у певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність . Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, ВС вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення ЄСПЛ у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, № 10465/83).

У судовому засіданні встановлено, що засідання комісії тривало понад годину, тобто це свідчить про те, що відбувалось обговорення питань порядку денного (з 15 години 00 хвилин до 16 години 15 хвилин), що не заперечували свідки і Голова комісії із опрацюванням графічних зображень території району та даними для присвоєння порядкових номерів. Порядок денний засідання 06.09.2020: 1. про зміни у складі Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії, прийняття присяги її членами; 2. про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів; 3. різне.

Під час вирішення справи суд встановив, що згідно із пунктом 5 частини 1 статті 9 права виборців на участь у виборчому процесі, пов`язані з правом голосу виборці мають право : оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, крім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені Кодексом адміністративного судочинства України критерії.

Захисту в адміністративному судочинстві належить законний інтерес, що має, зокрема такі ознаки: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним оскільки благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним; особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та у чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі позивачу (на це вказує слово її ); суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з положень пункту 8 частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право звернутися до суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або інтереси .

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або порушується (щодо протиправних діянь, що тривають); або створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, що тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або мають місце інші ущемлення законних інтересів. З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач має навести доводи і міркування, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень, тобто здатний довести, що оскаржуване рішення зачіпає його безпосередньо .

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу, зокрема є: незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; неправовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача, оскільки це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України; встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу; коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить; позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Верховний Суд застосовував критерії, що дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2020 у справі № 9901/216/19, постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17).

Статтею 6 Кодексу №396 передбачено, що виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах ); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються у обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Позивачі у справі у судовому засіданні не навели зрозумілих доводів, що би свідчили про порушення спірним рішенням особисто їх (кожного з них або спільних) прав та охоронюваних законом інтересів під час здійснення відповідачем виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням місцевих виборів. Позивачами не доведено порушення особисто їхніх виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі спірним рішенням відповідача від 06.09.2020 №4 і не зазначено про яку вибочу систему йдеться (за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій (далі - виборчі списки) у територіальних виборчих округах, за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі). Доводи позивачів фактично зводились до власного тлумачення легітимності реалізації повноважень МТВК під час голосування членів комісії щодо ухвалення спірного рішення у тому, що відповідачем порушено приписи законодавства процедурного характеру та повноважності комісії у цілому. Проте суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав та інтересів конкретної особи. Суд дійшов висновку, що тільки повноважна комісія може приймати рішення, крім дня голосування (частина 12 статті 36 Кодексу №396 - на засіданні окружної, територіальної або дільничної виборчої комісії у день голосування , зокрема під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановленні підсумків голосування у межах виборчого округу, у разі присутності менше ніж двох третин членів комісії від складу комісії рішення комісії приймається не менше ніж двома третинами голосів від числа членів комісії, присутніх на засіданні комісії) , більшістю від складу присутніх на засіданні, зважаючи на таке.

10.08.2020 ЦВК постановою №172 утворила обласні, районні та міські територіальні виборчі комісії. Усі комісії утворені у максимальному складі - по 18 осіб. Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія Черкаського району Черкаської області утворена у складі 18 осіб ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0172359-20#Text ).

06.09.2020 Корсунь-Шевченківською міською територіальною виборчою комісією Черкаського району Черкаської області на засіданні прийнято постанову № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів .

На офіційній веб-сторінці Корсунь-Шевченківського району у рубриці новини: Вибори 2020 07.09.2020 розміщено (11:23) Постанову Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів https://korsunr.gov.ua/images/FIles/BuboPu/постанова%204.pdf.

Всього за відділом ведення ДРВ апарату Корсунь-Шевченківської РДА: кількість виборців станом на 31.08.2020 віднесених до дільниць 33783. https://drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=71&pf3001=538&prejim=2.

Мажоритарна виборча система відносної більшості в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі (Корсунь-Шевченківський міський голова) станом на 01.08.2020 кількість виборців 17633. У судовому засіданні голова МТВК повідомила, що кількість виборців є змінною з огляду на можливість зміни місця голосування до 10.09.2020 (інформація на сайті ЦВК, ДРВ).

Згідно пункту 3.3 Роз`яснення ЦВК, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 28.08.2020 № 204 утворення територіальних виборчих округів має здійснюватися з дотриманням принципу неперервності меж (зв`язності територій) таких округів та за можливості з урахуванням адміністративно-територіального устрою. У разі неможливості врахування системи адміністративно-територіального устрою рішення про утворення виборчих округів на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць чи їх частин приймається відповідною виборчою комісією, виходячи з приблизно рівної кількості виборців, які мають право голосу на відповідних виборах у кожному окрузі.

Територіальні виборчі комісії є юридичними особами. Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів.

Відповідно до частини 4 статті 36 та згідно п.2.3 Порядку, затвердженого Постановою ЦВК 10.08.2020 № 173, засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

Верховний Суд України в ухвалі від 28.10.2004, наприклад щодо голосування , зазначив, що виборча комісія могла прийняти рішення більшістю голосів від складу комісії , але такої більшості при ухваленні рішення не було і це було встановлено судом . https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0376700-04#Text.

Згідно з частиною 5 статті 36 Кодексу № 396 засідання виборчої комісії скликається з обов`язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний. Повідомлення про засідання може здійснюватися телефоном, електронною поштою чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Особа вважається повідомленою, зокрема у разі надсилання відповідної інформації на її контактний номер телефону, зазначений у поданні до складу відповідної виборчої комісії.

Відповідачем і свідками було повідомлено, та доказами у матеріалах справи підтверджено, що за станом на 06.09.2020 присягу склали 15 із 18 членів комісії, які були присутні під час ухвалення оскаржуваного рішення повноважною комісією.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 37 Кодексу № 396 документування діяльності виборчих комісій здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та порядком ведення діловодства виборчих комісій, що затверджується Центральною виборчою комісією.

Постановою ЦВК 10.08.2020 № 173 затверджено Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Згідно загальних положень Порядку (п.1.4.4) члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування у порядку, передбаченому Кодексом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії. Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, Кодексом та законами України (п.1.7 Порядку). Діяльність виборчих комісій здійснюється публічно і відкрито (п.1.14). Для висвітлення діяльності виборчої комісії у її приміщенні в місці, вільно доступному для відвідувачів, обладнується стенд офіційних матеріалів комісії, на якому розміщуються рішення виборчої комісії та інші документи відповідно до вимог Кодексу. Територіальні виборчі комісії оприлюднюють власні рішення на своїх офіційних вебсайтах (за наявності), вебсайтах відповідних місцевих рад (за наявності) або в інший спосіб, визначений Кодексом. Окружні та територіальні виборчі комісії надають усі свої рішення для оприлюднення на офіційних вебсайтах відповідних регіональних або територіальних представництв Центральної виборчої комісії (у разі їх утворення) не пізніше дня, наступного після дня їх прийняття (п.1.15). Кожна виборча комісія здійснює документування своєї діяльності, що полягає в підготовці відповідно до встановленого порядку документів на паперових та електронних носіях, що фіксують прийняття рішень та здійснення іншої діяльності комісії у межах повноважень, передбачених Кодексом та законами України(1.17). На засіданні виборчої комісії ведеться протокол засідання (п.2.5).

Судом встановлено, що на засіданні Корсунь-Шевченківською міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області 06.09.2020 були присутні 15 осіб з числа складу виборчої комісії за списком на сайті ЦВК, що підтверджується протоколом засідання комісії від 06.09.2020 № 3 і доказами у справі, показами свідків.

Протокол засідання виборчої комісії повинен містити такі реквізити та відомості: назву документа (протокол); назву виду діяльності виборчої комісії (засідання); назву виборчої комісії; час, дату і місце проведення засідання (якщо засідання тривало кілька днів, дата проведення засідання матиме вигляд інтервалу із зазначенням першого та останнього днів засідання); загальну кількість членів виборчої комісії; кількість та список присутніх на засіданні членів виборчої комісії; список осіб, які беруть участь у засіданні на запрошення виборчої комісії, та осіб, які мають право бути присутніми на засіданні без дозволу чи запрошення комісії (якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість із посиланням на список, що додається до протоколу); порядок денний з формулюванням питань у називному відмінку.

Текст протоколу засідання виборчої комісії з розгляду кожного питання складається з трьох частин, що починаються словами: Слухали , Виступили , Вирішили ( Постановили ).

У протоколі засідання виборчої комісії повинні бути відображені зміст та номер постанови, протоколу чи акта, що були відповідно прийняті або складені на засіданні виборчої комісії.

Протокол засідання виборчої комісії оформляє секретар комісії (секретар засідання).

До протоколу засідання виборчої комісії долучаються оригінали постанов, прийнятих на цьому засіданні, додатки до них, якщо такі були, інші документи щодо розглянутих на засіданні питань, а також, за наявності, викладені в письмовій формі окремі думки членів виборчої комісії щодо ухвалених комісією рішень.

Окремі думки членів комісії є невід`ємною частиною протоколу засідання виборчої комісії.

Протокол засідання виборчої комісії підписує головуючий на засіданні та секретар комісії (секретар засідання). У такому разі обов`язково зазначаються фактична посада, ініціал імені і прізвище особи, яка підписала документ.

Протокол засідання виборчої комісії надається для ознайомлення членам комісії на їх вимогу не пізніше наступного засідання комісії, член комісії має право його підписати.

Протокол засідання виборчої комісії надається для ознайомлення суб`єкту виборчого процесу на його вимогу не пізніше наступного засідання комісії (стаття 37 Кодексу № 396).

У протоколі від 06.09.2020 № 3 зазначено про розгляд питань порядку денного: 1. Про зміни у складі Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії, прийняття присяги її членами; 2. Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів; 3. Різне.

На голосування колегіального органу було поставлено дві пропозиції щодо утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів. Під час прийняття постанови про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020: за пропозицію секретаря комісії, що передбачала утворення 4 округів проголосувало 6 членів комісії, проти - 9 членів комісії, утрималось - 0, тобто рішення не було прийнято; за пропозицію Голови комісії, що передбачала утворення 3 округів проголосувало 9 членів комісії, проти - 6 членів комісії, утрималось - 0, тобто рішення прийнято більшістю (9 голосами) від повноважного складу комісії (15 осіб).

Відповідно до підпунктів 12.1 - 12.8 пункту 12 Порядку організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, місцевих виборів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 10.08.2020 №173 Про порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (далі за текстом - Порядок №173) протокол засідання виборчої комісії, в якому фіксується хід і результати обговорення питань та прийняття рішень на засіданні комісії, веде секретар комісії (секретар засідання).

Згідно частини 2 статті 37 Кодексу №396 та пункту 12 Порядку №173 протокол засідання виборчої комісії є документом у якому фіксується хід засідання виборчої комісії, документ повинен обов`язково містити підписи головуючого на засіданні та секретаря комісії (секретаря засідання), а також за бажанням у ньому можуть бути поставлені підписи членів комісії, що і було дотримано відповідачем та встановлено у судовому засіданні.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно.

Відповідно до частини 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, що мають значення для справи.

У судовому засіданні 11.09.2020 у якості свідків було допитано секретаря Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4 та члена Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області ОСОБА_5 , які повідомили/підтвердили, що на засіданні 06.09.2020 були присутні 15 повноважних членів комісії, які прийняли присягу і мали право голосу. Під час обговорення пропозицій і розгляду питання про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020 на голосування було поставлено 2 пропозиції, одна з яких передбачала утворення 4 округів, інша - 3, що підтриманий 9 із 15 присутніх на засіданні. У підготовленому проєкті постанови, попередньо розданій членам комісії до початку засідання комісії не було визначено запропонованих до утворення округів - містився прочерк .

За проєкт оскаржуваної постанови № 4, що передбачав утворення 4 округів проголосувало 6 членів комісії, проти - 9, проєкт не було прийнято; за проєкт постанови, що передбачав утворення 3 округів проголосувало 9 членів комісії, проти - 6, проєкт було прийнято.

Рішення МТВК (постанова від 06.09.2020 № 4) є правозастосовчим актом. Недотримання вимог Порядку має враховуватися якщо не забезпечено реальне волевиявлення органу та прийняття ним рішень. Недотримання процедури може бути достатньою підставою для визнання ухвалення рішення порушенням, проте судом не встановлено процедурних порушень під час підготовки проєкту оскаржуваної постанови, розгляду та голосування повноважними членами комісії питання №2 порядку денного, що ухвалено більшістю голосів.

Судом встановлено, що ЦВК утворила Корсунь - Шевченківську міську територіальну виборчу комісію Черкаського району Черкаської області у складі 18 осіб, станом на 06.09.2020 15 членів Корсунь - Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області прийняли присягу і стали її членами (протокол від 11.08.2020 № 1, від 19.08.2020 № 2, від 06.09.2020 № 3). Згідно протоколу від 11.08.2020 № 1 присягу прийшли ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Згідно протоколу від 19.08.2020 № 2 достроково припинено повноваження члена комісії ОСОБА_14 , включено до складу комісії ОСОБА_18 . Новими членами комісії ОСОБА_18 та ОСОБА_19 складено присягу. Згідно протоколу від 06.09.2020 № 3 припинено достроково повноваження членів комісії ОСОБА_20 , ОСОБА_16 . Включено до складу комісії та прийнято присягу ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Всього за станом на 06.09.2020 повноважних членів комісії 15 осіб.

Скориставшись правом на звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивачі не надали належних доказів того, що відповідач порушив особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі кожного з них як виборця.

У матеріалах справи відсутні докази, що вказували би на порушення інших власних особистих прав та законних інтересів позивачів, пов`язаних з участю у виборчому процесі.

Частиною 2 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення суб`єктів судового захисту порушеного виборчого права, законодавець забезпечив неможливість спотворення конституційно визначеного захисту виборчого права, шляхом впровадження ефективного контролю, що має на меті унеможливити будь-які зловживання та маніпулювання.

Відсутність порушеного права чи інтересу позивачів є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним виконано, а позивачем доводи відповідача не спростовано.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до закону, не порушує виборчі права та інтереси позивачів як виборців, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі, вчинено щодо оскаржуваної постанови від 06.09.2020 № 4 у межах повноважень відповідача, передбачених законом.

Під час звернення до суду з позовною вимогою немайнового характеру позивачами доказів сплати судового збору не надано.

Відповідно до частини першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2020 становить 840,80 грн.

Частиною 9 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Оскільки під час подання адміністративного позову судовий збір не сплачено, а позивач 1 звільнений від сплати судового збору, то судовий збір належить стягненню з позивача № 2 ОСОБА_2 у сумі 840 грн 80 коп.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 273, 278, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2020 № 4 Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; с. Вільхівчик Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь бюджету (отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA418999980313121206084023002; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подано у дводенний строк з дня їх проголошення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 278, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ]; ОСОБА_2 [ АДРЕСА_2 ; с. Вільхівчик Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ];

відповідач: Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія Черкаського району Черкаської області [вул. Академіка О.Захаренка, 2, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43771046].

Повне судове рішення складено і проголошено 11.09.2020

Судді Л.В. Трофімова

А.М. Бабич

В.О. Гаврилюк