Постанова

від 14.09.2020 по справі 580/3738/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3738/20 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивачів (апелянтів) - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2020 № 4, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області (далі - відповідач, Корсунь-Шевченківська міська ТВК) в якому просили суд (з урахуванням позовної заяви, поданої у порядку усунення недоліків 10.09.2020):

- визнати протиправною та скасувати постанову Корсунь-Шевченківської міської ТВК Черкаського району Черкаської області від 06.09.2020 № 4 "Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивачів, таке рішення повинно прийматись більшістю голосів від складу комісії (в даному випаду - 10 голосами), проте у порушення вимог ч. 12 ст. 36 Кодексу № 396 відповідачем оскаржуване рішення було прийнято лише 9 голосами, у той час як до складу комісії входить 18 осіб.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачі звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права, а також не відповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тим, ухвала Верховного Суду України від 28.10.2004 щодо голосування, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не має жодного відношення до спірних правовідносин. При цьому, на переконання апелянтів, суд першої інстанції не застосував норми прямої дії та дійшов помилкового висновку, що повноважна комісія може приймати рішення більшістю від складу присутніх на засіданні.

Разом з цим, апелянти зазначають, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги їх додаткові пояснення щодо порушення відповідачем їх виборчих прав та інтересів, як громадян України, зокрема, на публічне відкрите висвітлення виборчого процесу безпосередньо на етапі утворення виборчих округів з виборів депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради.

На підставі викладеного, апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, відповідач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні апелянти підтримали доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини його неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та або клопотань до суду не надав.

З огляду на зазначені обставини та керуючись приписами ч. 3 ст. 268 КАС України, якою визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Верховна Рада України Постановою від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року.

Центральна виборча комісія (далі - ЦВК) постановою від 8 серпня 2020 року № 160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року" призначила на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Постановою від 08 серпня 2020 року № 163 ЦВК затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Згідно пункту 38 Календарного плану передбачено утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) до 06 вересня 2020 року включно.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, оскаржуване рішення від 06 вересня 2020 року № 4 було прийнято відповідачем у межах виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року, позаяк утворення виборчих округів є одним із етапів виборчого процесу.

Також судом встановлено, що 10 серпня 2020 року ЦВК постановою №172 утворила обласні, районні та міські територіальні виборчі комісії. Усі комісії утворені у максимальному складі - по 18 осіб. Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія Черкаського району Черкаської області утворена у складі 18 осіб ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0172359-20#Text ).

Як було встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, на засіданні Корсунь-Шевченківською міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області 06 вересня 2020 року були присутні 15 осіб з числа складу виборчої комісії за списком на сайті ЦВК, що підтверджується протоколом засідання комісії від 06 вересня 2020 року № 3, доказами у справі та показами свідків.

Так, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 11 вересня 2020 року у якості свідків було допитано секретаря Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області ОСОБА_3 та члена Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4 , які повідомили/підтвердили, що на засіданні 06 вересня 2020 року були присутні 15 повноважних членів комісії, які прийняли присягу і мали право голосу.

Судом встановлено, що у протоколі від 06 вересня 2020 року № 3 зазначено про розгляд питань порядку денного: 1. Про зміни у складі Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії, прийняття присяги її членами; 2. Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів; 3. Різне.

На голосування колегіального органу було поставлено дві пропозиції щодо утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їм порядкових номерів. Під час прийняття постанови про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020: за пропозицію секретаря комісії, що передбачала утворення 4 округів проголосувало 6 членів комісії, проти - 9 членів комісії, утрималось - 0, тобто рішення не було прийнято; за пропозицію Голови комісії, що передбачала утворення 3 округів проголосувало 9 членів комісії, проти - 6 членів комісії, утрималось - 0, тобто рішення прийнято більшістю (9 голосами) від повноважного складу комісії (15 осіб).

06 вересня 2020 року Корсунь-Шевченківською міською територіальною виборчою комісією Черкаського району Черкаської області на засіданні прийнято постанову № 4 "Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25.10.2020, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів".

07 вересня 2020 року зазначену постанову було розміщено на офіційній веб-сторінці Корсунь-Шевченківського району у рубриці "новини: Вибори 2020" https://korsunr.gov.ua/images/FIles/BuboPu/постанова%204.pdf.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням та вважаючи свої виборчі права та інтереси порушеними, позивачі звернулись за їх захистом до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до закону, не порушує виборчі права та інтереси позивачів як виборців, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі, вчинено щодо оскаржуваної постанови від 06.09.2020 № 4 у межах повноважень відповідача, передбачених законом.

На підставі викладеного Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади, підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом України, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.

Відповідно до приписів ст. 23 Виборчого кодексу України (далі ВК України) підготовка і проведення виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюються публічно і відкрито.

З метою забезпечення публічного та відкритого характеру виборчого процесу виборчі комісії, що організовують підготовку та проведення відповідних виборів, зокрема, інформують громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про виборчі округи і виборчі дільниці, про основні права виборців, у тому числі про право оскарження протиправних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів, які порушують або обмежують виборчі права.

Положеннями ст. 63 ВК України якою визначено загальні засади оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначено ст. 273 КАС України.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 наведеної норми право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що імперативною і необхідною умовою права виборця на оскарження у виборчому процесі - є зв`язок оскаржуваного рішення безпосередньо з особою цього виборця та його особистими немайновими правами. Ця умова стосується як прав так і законних інтересів виборця.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписи наведеної норми повністю узгоджуються з нормами права, закріпленими у ВК України.

Так, відповідно до приписів ст. 22 ВК України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ст. 7 ВК України регламентовано, що громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці відповідно до цього Кодексу. Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради територіальної громади та сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Положеннями ст. 19 вказаного Кодексу передбачено, що громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним.

Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами.

Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством (ст. 6 ВК України).

Статтею 9 ВК України визначено, що виборці мають право: 1) бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів; 2) отримувати та поширювати інформацію, що стосується підготовки та проведення відповідних виборів; 3) брати участь у проведенні передвиборної агітації на відповідних виборах; 4) здійснювати спостереження за проведенням відповідних виборів; 5) оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі.

Права, зазначені у частині першій цієї статті, здійснюються виборцями в обсязі та порядку, встановлених законодавством про вибори.

Натомість, судовою колегією встановлено, що у позовній заяві, під час судового розгляду справи та апеляційній скарзі позивачами не вказано про безпосередні порушення оскаржуваним рішенням їх особистих немайнових прав. Також, позивачами не вказано на жодне право їх як виборців, що визначене виборчим законодавством України та було порушене відповідачем. При цьому, судовою колегією не встановлено порушення оскаржуваним рішенням прав позивачів на публічне та відкрите висвітлення виборчого процесу та усіх його процедур безпосередньо на етапі утворення виборчих округів, оскільки таке рішення було оприлюднено у визначеному законодавством порядку, що не спростовується самими позивачами.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав, позивачі зазначають також, що спірна постанова порушує їх виборчі права та законні інтереси, а саме: права вільно обирати та права бути обраним та які при цьому, мають право та охоронюваний законом інтерес на те, щоб територіальні виборчі округи були сформовані відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, суд відхиляє такі пояснення, з огляду на те, що Виборчий кодекс України не передбачає серед виборчих прав виборця право на участь в процесі утворення виборчих округів або право на здійснення контролю за таким процесом.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачами не доведено порушення особисто їх виборчих прав або охоронюваних законом інтересів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Отже, судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом позивачі повинні довести перед судом факт порушення оскаржуваним рішенням безпосередньо їх виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає частина друга статті 273 КАС України. При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 07 вересня 2020 року у справі №855/46/20 та була підтримана Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року.

Отже, оскільки позивачами не доведено порушення їх законних прав та інтересів у межах спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині правомірності прийнятого відповідачем рішення, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 32 ВК України визначено, що в Україні утворюються і діють передбачені Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Систему територіальної організації виборів депутатів обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) становлять: єдиний багатомандатний виборчий округ; територіальні виборчі округи; виборчі дільниці (частина перша статті 201 Кодексу).

Територіальні виборчі округи з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) утворюються відповідно обласною, районною, районною в місті, міською, сільською, селищною виборчою комісією не пізніш як на другий день виборчого процесу з дотриманням принципу неперервності меж (зв`язності територій) таких округів та, за можливості, з урахуванням адміністративно-територіального устрою, про що комісією приймається відповідне рішення. (частини третя, сьома статті 201 Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 36 Кодексу та пунктів 2.1, 2.3, 2.5 Порядку організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 10 серпня 2020 року № 173 (далі - Порядок), основною формою роботи виборчої комісії є засідання. Засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини складу комісії. На засіданні виборчої комісії ведеться протокол засідання.

За змістом частини дванадцятої статті 36 Кодексу та пунктів 9.1, 9.2 Порядку рішення виборчої комісії після його розгляду та обговорення на засіданні виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених Кодексом.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з достроковим припиненням повноважень трьох членів комісії на підставі пункту 7 частини четвертої статті 208 Кодексу у зв`язку з їх неприбуттям на перші два засідання виборчої комісії, під час прийняття рішень на засіданні комісії 6 вересня 2020 року "до складу комісії враховували 15 осіб, як таких, що прийняли та підписали присягу, та приступили до виконання обов`язків членів ТВК".

Водночас, колегія суддів вважає таке обґрунтування відповідача безпідставним, оскільки відповідно до приписів ст. 208 Кодексу, у разі виникнення обставин, передбачених п. 7 ч.4 цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту відмови особи поставити свій підпис під текстом присяги на засіданні виборчої комісії або у разі неприбуття такої особи на перші два засідання виборчої комісії після її включення до складу цієї комісії, про які така особа була повідомлена.

Про дострокове припинення повноважень у зв`язку з відмовою від складення присяги члена комісії невідкладно повідомляється Центральна виборча комісія або відповідна територіальна виборча комісія для прийняття рішення про зміни в складі відповідної виборчої комісії.

Отже, склад виборчої комісії може бути змінений тільки шляхом прийняття рішення Центральною виборчою комісією або територіальною виборчою комісією, яка утворила склад відповідної територіальної комісії, про зміни в складі цієї виборчої комісії.

З огляду на вказані норми законодавства та враховуючи, що склад Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії становить 18 осіб, колегія суддів приходить до висновку, що необхідна для прийняття рішення кількість голосів членів комісії - 10 і більше.

Як вбачається із протоколу засідання Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії № 3 участь у засіданні цієї виборчої комісії, що відбулося 6 вересня 2020 року, брали 15 її членів.

При цьому згідно з указаним протоколом постанову Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії від 6 вересня 2020 року № 4 "Про утворення і перелік територіальних виборчих округів на виборах депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлення їх меж та присвоєння їх порядкових номерів" було підтримано 9 членами цієї виборчої комісії, що є недостатнім для прийняття рішення.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що зазначену постанову Корсунь-Шевченківської міської територіальної виборчої комісії від 6 вересня 2020 року прийнято з порушенням передбачених частиною дванадцятою статті 36 Кодексу та Порядком вимог і таким чином, у не встановлений Кодексом та Порядком спосіб ухвалено рішення про утворення територіальних виборчих округів. Як наслідок, це рішення є таким, що порушує вимоги законодавства.

Водночас, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем у порядку та спосіб, що встановлені вимогами чинного законодавства.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, проте із не відповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині мотивування з підстав, встановлених судом апеляційної інстанції.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 241-243, 272-273, 278, 317 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року змінити в частині мотивування.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до приписів ст. 272 КАС України не може бути оскаржено до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович