Ухвала

від 10.09.2020 по справі 804/3995/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 804/3995/15

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. в адміністративній справі №804/3995/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. позов ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офісом великих платників податків ДПС 13 лютого 2020 р. подана апеляційна скарга, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р. залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статтями 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та в частині надання документа про сплату судового збору.

Отримання 03 березня 2020 р. копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк на усунення недоліків не може перевищувати десяти днів. Проте, пунктом 3 Розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р. цей строк продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

17 липня 2020 р. набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 р. №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції. Також пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

На виконання вимог ухвали від 27 лютого 2020 р. скаржник надіслав до апеляційного суду платіжні доручення про сплату судового збору від 04.06.2020 №661, від 01.06.2020 №637 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано неналежним бюджетним фінансування.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 295 Кодексу).

Відповідно до матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено у відкритому судовому засіданні 15 лютого 2019 р. за участю представника відповідача (а.с.176 т. 24). Повний текст складений 25 лютого 2019 р. (а.с.186 т. 24). Копію рішення отримано відповідачем 28 травня 2019 р. (а.с.189 т. 24).

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 13 лютого 2020 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання відповідачем повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша апеляційна скарга була повернута відповідачу ухвалою суду апеляційної інстанції від 02 липня 2019 р. Проте, вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 13 лютого 2020 р., допустивши, на думку суду, необґрунтоване зволікання.

На підставі викладеного суд вважає, що наведені заявником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. в адміністративній справі №804/3995/15.

Ухвала суду набирає законної сили 10 вересня 2020 р. та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук