Постанова

від 19.08.2021 по справі 804/3995/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа №804/3995/15

адміністративне провадження № К/9901/14276/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В., суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.),

УСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В1 від 11.03.2015р. №0000054202;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В4 від 11.03.2015р. №0000064202.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року, позов задоволено повністю.

Указане рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору в розмірі 7308грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року відмовлено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року, повернута заявнику.

Вдруге Офісом великих платників податків ДПС 13 лютого 2020 р. подана апеляційна скарга, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р. залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статтями 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та в частині надання документа про сплату судового збору.

Отримання 03 березня 2020 р. копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

16 березня 2020 року апелянт направив до суду клопотання, в якому зазначив, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження стало повернення судом уперше поданої апеляційної скарги. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує строків на подання апеляційної скарги після її повернення, відповідач просить строк на апеляційне оскарження поновити. До того ж наголошує на відсутності можливості сплатити судовий збір та просить продовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. в адміністративній справі №804/3995/15.

Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 804/3995/15 витребував з суду першої інстанції.

16 липня 2021 року справа № 804/3995/15 надійшла на адресу Верховного Суду.

08 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.

Суд звертає увагу, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків повторно було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року, а саме 13 лютого 2020 року, тобто понад сім місяців з дня винесення ухвали (02 липня 2019 року) про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд, звертає увагу податкового органу на те, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Стосовно доводів скаржника про те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первісному подані апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з повторної апеляційною скаргою, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд зазначає, що пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", який набрав чинності 2 квітня 2020 року, встановлює продовження, зокрема строку на подання апеляційних скарг, за умови якщо останні подаються на судові рішення, строк оскарження яких спливає в строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст оскаржуваного рішення складено 25 лютого 2019року.

Відтак, визначені статтею 295 КАС України строки апеляційного оскарження у цьому випадку не підлягають продовженню, оскільки вони скінчилися ще до набрання чинності Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року та до запровадження 12 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України карантину.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. в адміністративній справі №804/3995/15.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №804/3995/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко

Згідно з оригінало