Рішення

від 08.09.2020 по справі 402/540/19

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ульяновський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/540/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді -Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання -Кашнікова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Благовіщенське Кіровоградської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні майном посилаючись на слідуюче.

ОСОБА_1 , є власником нежитлової будівлі - приміщення матеріального складу, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі свідоцтва про право власності від 07.09.2005 року, яке видане Грушківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та в подальшому зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

28.08.2018 року позивачка звернувшись з письмовою заявою до Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про надання їй згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,41 га. для ведення ОСГ, на якій перебуває належне їй майно за адресою АДРЕСА_1 , отримала відповідь від Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області за підписом сільського голови Міщенка Ю. від 26.09.2018 року за № 344 , в якій було зазначено, що за даною адресою відсутнє нерухоме майно, яке їй належить на праві приватної власності, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , а саме будівля матеріального складу, також було зазначено, що дана земельна ділянка, яка знаходиться під належної їй будівлею вже приватизована громадянином ОСОБА_2 і адреса на його будівлю присвоєна інша, а саме АДРЕСА_2 , та просили вирішити питання про розбіжності адрес.

Звернувшись до Відділу Держгеокадастру в Благовіщенському районі Кіровоградської області, щодо того чи дійсно відповідач отримав у приватну власність земельну ділянку під належним їй приміщенням, останні підтвердили дану інформацію, та повідомили їх кадастровий номер даної земельної ділянки 3525581300:51:000;0171, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 на дану земельну ділянку було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , на підставі рішення двадцять сьомої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання від 17 березня 2015 року за №451 та затверджено проект землеустрою гр. ОСОБА_2 двадцять восьмою сесією Грушківської сільської ради шостого скликання від 02 червня 2015 року за № 463.

Позивачка вважає вище вказаний проект землеустрою про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 загальною площею 1,3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебували в запасі на території Грушківської сільської ради в АДРЕСА_3 , незаконним, оскільки було грубо порушено норми Земельного Кодексу України, а саме ч. 6 ст. 118 ЗК України: громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Дане погодження, яке передбачено вище вказаною частиною статті Земельного Кодексу України позивачка не надавала, хоча відповідачу було відомо, що вона є власником даного приміщення під яким він хотів приватизувати земельну ділянку з чого слідує , що відповідач умисно не надав дані відомості, а спеціаліст- землевпорядник ОСОБА_3 на якого було покладено контроль за виконанням рішення двадцять восьмої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання № 463 від 02 червня 2015 року не виконав вимог ЗК України, як результат було порушено права позивачки, як власника приміщення.

Звернувшись до відповідача про усунення даного порушення, останній повідомив, що нічого переробляти не буде та, що до складу вона зможу потрапити лише з його згоди вказавши на те, що земля є його власністю. Також відповідач після їх розмови встановив ворота, які перекривали дорогу до внутрішньо господарського двору та які не дають можливості під`їзду до складу позивачки, тобто почав чинити позивачці перешкоди в користуванні її майном, дана обставина підтверджується фотознімком від 15.04.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, право на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній переходить до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Оскільки під її майном-будівлею, земельна ділянка приватизована, що підтверджується витягом з ДЗК та фотознімком з Публічної кадастрової карги, тому вирішення питання щодо усунення перешкод в користуванні майном може вирішитись лише якщо скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер якої 3525581300:51:000:0171, площею 1,3800 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та яка належить ОСОБА_2 .

На даний час позивачка не може користуватися належним їй майном, оскільки відповідач чинить перешкоди в його користуванні в зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з позовом про захист порушених прав та просить суд:

1.Усунути перешкоди у володінні та користуванні нежитловою будівлею, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати ворота та огорожу з АДРЕСА_4 , які перешкоджають вільному проїзду через територію внутрішньогосподарського двору до нежитлової будівлі; (матеріального складу).

2.Визнати недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання № 463 від 02.06.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 загальною площею 1,3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, по АДРЕСА_4 з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності посилаючись на слідуюче.

У первісному позові ОСОБА_1 указала, що 15.11.2018р. нею здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1568,8 кв.м.. розташовану за адресою АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2018р., індексний номер 145509198 (державний реєстратор - приватний нотаріус Благовіщенського районного нотаріального округу Кримська Н.П.)

Підставою виникнення права власності у витягу вказане свідоцтво про право власності серія та номер б/н, видане 07.09.2005р, видавник Грушківська сільська рада Ульяновського району Кіровоградської області, архівна довідка серія та номер 297, виданий 06.11.2018р. видавник КП "Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі - свідоцтво про право власності).

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 4.1 ст. 345 ЦК України визначає, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК України передбачає, що, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно п.6 ч.І ст. 27 Закону України державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Таким чином, підставою (правовстановлюючим документом) для виникнення права власності на зазначене вище нерухоме майно є свідоцтво про право власності.

Зазначений документ не було надано ОСОБА_1 серед інших документів, які додані до позовної заяви, за якої відкрито провадження у справі 402/540/19.

Однак під час розгляду Ульяновським районним судом Кіровоградської області цивільної справи №402/936/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці свідоцтво про право власності входило до складу документів, що були додані до позовної заяви та були предметом розгляду суду, внаслідок чого засвідчена представником ОСОБА_1 копія вказаного документу перебуває в розпорядженні Позивача за зустрічним позовом. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що до цього моменту (власне, як до моменту звернення ОСОБА_1 до суду із цим останнім позовом взагалі) ОСОБА_2 , не було відомо про існування свідоцтва про право власності та про його зміст.

Із тексту свідоцтва про право власності випливає, що воно видане на підставі рішення дев`ятої сесії Грушківської сільської ради двадцять четвертого скликання від 11.11.2003р. №170.

У свою чергу, Позивачем за зустрічним позовом було отримано від Грушківської сільської ради копію вказаного рішення, яка додається до цього зустрічного позову. Необхідно вказати, що цим рішенням передбачено вирішення лише одного питання, а саме - виділення коштів у сумі 1000 грн із бюджету сільської ради на придбання звукової апаратури для Грушківського будинку культури. Інформація про вирішення будь-яких інших питань, в тому числі і щодо надання ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю чи видачу їй свідоцтва про право власності, в цьому рішенні відсутня.

Таким чином, свідоцтво про власності видане на підставі рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, яке взагалі не передбачало надання ОСОБА_1 будь- якого права власності, в тому числі і на нежитлову будівлю, тому видача такого свідоцтва відбулося без жодних правових підстав, а саме свідоцтво з указаних причин є таким, що підлягає визнанню недійсним та повинно бути скасоване в судовому порядку.

Позивачка та її представник адвокат Терновенко Р.М. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги по первісному позову та зазначили, що зустірчний позов задоволенню не підлягає із підстав які виклали у відзиві на позов.

Відповідач та його представники: адвокати: Чиж С.І. та Логінов К.Е. підтримали позовні вимоги по зустрічному позову та заперечували щодо задоволення первісного позову посилачись на твердження зазначені у відзиві на позов, відповіді на відзив та запереченні.

Представник Грушківської сільської ради послався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін їх представників, пояснення свідків, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги та вимоги зустрічного позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом вставнолено, що позивачка ОСОБА_1 , є власником нежитлової будівлі - приміщення матеріального складу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 07.09.2005 року ( а.с.38), яке видане Грушківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та в подальшому зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 , є власником спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією витягу ( а.с.11 Т.1).

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що вона позбавлена можливості проїзду до належної їй будівлі складу, через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 встановив ворота та огорожу, які перекривають дорогу до внутрішньо-господарського двору та не дають можливості під"їзду до складу.

Однак суд вважає, що надання позивачем в якості доказу одного фотознімку з частиною огорожі та воріт ( а.с.18 Т.1) не свідчить, що відповідачем створюються перешкоди у під"їзді до приміщення належного позивачці складу.

Інших доказів ні позивач ні її представник суду не надали.

Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Відповідно до ст.ст.317, 391 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення перешкод в здійсненні права власності в користуванні своїм майном.

Зміст вимог свідчить про те, що ОСОБА_1 обмежена в праві проїзду до власного приміщення складу, проте не позбавлена прав власника належного йому майна, оскільки може користуватися ним за призначенням, визначати долю майна.

Земельна ділянка, щодо користування якою виник спір, позивачу не належить, питання права проїзду власником землі не вирішене.

Отже, в розумінні ст.391 ЦК України відсутні підстави для задоволення вимог про усунення перешкод в здійсненні права власності, оскільки фактично йдеться про забезпечення права користування чужими речами відповідно до Глави 32 ЦК України.

Згідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до п. "б" ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, що відповідає вимогам п. "б" ст. 99 ЗК України.

Забезпечення права проїзду до земельної ділянки може бути вирішене шляхом встановлення сервітуту в судовому порядку, або врегульоване компетентним органом - власником землі у внесудовому порядку, з огляду на фактичні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позову шляхом усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловою будівлею відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання №463 від 02.06.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 загальною площею 1,3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, по АДРЕСА_4 з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.

Судом встановлено, що 17 березня 2015 року рішенням №451 двадцять сьомої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 1.3800 га-землі під господарськими будівлями та дворами, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Грушківської сільської ради, Ульяновського району, Кіровоградської області.

02 червня 2015 року рішенням №463 двадцять восьмої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання:

1. затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1.3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території

АДРЕСА_5 . надано у власність земельну ділянку площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч. 2,3 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 набув права власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог закону.

Щодо заявлених ОСОБА_1 підстав позову в цій частині, то суд виходить з наступного.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

За змістом пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376(далі - Інструкція), відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно із пунктом 2.1 вищевказаної Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) охоплюється комплекс робіт, а саме: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

За змістом статті 55 Закону України "Про землеустрій", межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначаються не відповідно до акту узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово-картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки.

Крім того, непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність чи оренду, а чинне земельне законодавство не обмежує права (користування чи приватизації) на земельну ділянку у зв`язку із відсутністю погодження суміжним землекористувачем меж земельних ділянок.

Виходячи із вищевикладеного суд дійшов впевненого висновку, що вказані вимоги позовної заяви не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання №463 від 02.06.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 загальною площею 1,3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, по АДРЕСА_4 з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.

Слід зазначити, що з доводів позивача вбачається, що вона позбавлена можливості належним чином користуватись приміщенням складу, а тому можливим способом відновлення порушеного права вважає визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання №463 від 02.06.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 загальною площею 1,3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, по АДРЕСА_4 з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.

Така мета пред`явленого позову є не прийнятною, оскільки спрямована не на захист порушеного права, а на позбавлення суміжного землекористувача права власності на земельну ділянку.

Виходячи із вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічного позову.

Заслухавши пояснення сторін їх представників, пояснення свідків, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом в ході судового розгляду не довів належними та допустимими доказами, що оскаржуване свідоцтво про право власності на приміщення матеріального складу, видане без жодних правових підстав.

Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Крім того, враховуючи положення ст.ст. 4 ч.1, 12, 13 ЦПК України, згідно яких кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, дотримуючись принципу змагальності сторін, саме позивач повинен довести, що його права порушені, суд вважає, що позивач не довів, що право позивача по зустрічному позову, як власника земельної ділянки було порушено відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовів судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 141, 258, 265, 352, 354 ЦПКУкраїни, суд

У Х В А Л И В:

первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні майном- залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького Апеляційного суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ульяновський районний суд Кіровоградської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2020 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 ,який зареєстрований: АДРЕСА_7 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач 2: Грушківська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської, с. Грушка, вул. Шевченка, буд. 1-а, Благовіщенського району Кіровоградської області, поштовий індекс: 26 420 Код ЄДРПОУ: 04364437 КОАТУУ: 3525581301, засоби зв`язку :тел.(05259)-2-71-45 '

ССуддя: Л. Ю. Ясінський