Ухвала

від 09.09.2020 по справі 631/1311/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1311/19

провадження № 2/631/388/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги № 1005473 від 20 листопада 2019 року, діє адвокат Ісачкін Едуард Анатолійович, до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просив скасувати обтяження щодо нерухомого майна, а саме арешт права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6324285500:07:000:0561, номер запису про обтяження 3217325 від 27 червня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47544158 від 27 червня 2019 року, що накладено ОСОБА_2 , Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі постанови про арешт майна боржника №59384067 від 24 червня 2019 року, видавник: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та стягнути солідарно з відповідачів сплачений судовий збір за подання позову до суду.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання, що було призначено на 09 вересня 2020 року учасники справи не з`явилися, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Про причини своєї неявки сторони суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за їх відсутності не надали, окрім представника позивача та відповідача - Приватного акціонерного товариства Насінневе .

Так, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ісачкін Е. А. звернувся до суду із заявою, наданою через канцелярію суду та зареєстрованою за вхідним № 5095/20-вх від 07 вересня 2020 року, відповідно до якої, посилаючись на приписи статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, просив суд залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна, судове засідання провести без участі сторони позивача.

Директор Приватного акціонерного товариства Насінневе Сокол О. В. направив на електрону адресу суду клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-1696/20-вх від 07 вересня 2020 року, відповідно до якого просив суд розглянути клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, яке було направлено на адресу суду 13 серпня 2020 року, без участі їх представника, в іншому випадку посилаючись на запровадження в Україні карантину відповідно доУказу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відкласти розгляд справи на іншу дату.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення підготовчого судового засідання або про його відкладення, суд виходить з того, що імперативними приписами частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених зазначеним цивільним процесуальним кодифікованим законом України.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Тобто, суд має право відкласти розгляд справи у разі повідомлення учасником справи про поважні причини не можливості прибуття у судове засідання, проте це не обов`язком суду.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі на участь у розгляді справи в суді, враховуючи відсутність підстав для визнання їх явки обов`язковою, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання без участі сторін.

Всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення порушеного у клопотанні питання про залишення позову без розгляду або відмовлення у його задоволенні, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9- зп).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.

Статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника.

Частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Як зазначено в частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

При цьому відповідно до змісту частини 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Ісачкіним Едуардом Анатолійовичем 21 серпня 2019 року було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат має право на представлення його інтересів в усіх судах України. Зі змісту вказаного документу вбачається, що ОСОБА_1 надав адвокату Ісачкіну Едуарду Анатолійовичу права, передбачені чинним Цивільним процесуальним законодавством України, без обмежень, у тому числі щодо права повної або часткової відмови від позову. При цьому, вказаний договір та виданий на його підставі ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1005473 від 20 листопада 2019 року ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника позивача на вчинення певної процесуальної дії, а саме: щодо подання від імені та в інтересах позивача заяви про залишення його позову без розгляду, - не містять.

Як визначено у пункті 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана. Суд лише зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням, враховуючи те, що цивільне судочинство здійснюється на підставі принципу диспозитивності, який передбачає вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Таким чином, вивчивши заяву представника позивача - адвоката Ісачкіна Е. А., який діє в межах наданих процесуальних прав, щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, приймаючи до уваги вільне волевиявлення сторони позивача й те, що розгляд справи по суті ще не розпочався, суд вважає за можливе її задовольнити та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна , без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Що стосується клопотання директора Приватного акціонерного товариства Насінневе Сокол О. В. про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, то воно не підлягає задоволенню, враховуючи те, що представником позивача надана заява про залишення позову без розгляду, а також виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом вищенаведеної норми права, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно - граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову тощо, що й має місце у даному випадку.

Приймаючи до уваги той факт, що стороною позивача надана заява про залишення позову без розгляду, яка по суті являє собою відмову від судового процесу, клопотання, які були надані сторонами у справі та не були вирішені під час проведення підготовчого засідання через неявку учасників справи, вирішенню не підлягають.

Із матеріалів справи також вбачається, що 25 лютого 2020 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства Насінневе до ОСОБА_1 , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дійсним договору оренди.

Відповідно до положень частин 2 та 3 статті 193 Цивільного процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Враховуючи те, що станом на 09 вересня 2020 року питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства Насінневе до ОСОБА_1 Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дійсним договору оренди, не вирішено, а на теперішній час відпали підстави, можливості об`єднання справ до спільного розгляду, суд вважає за необхідне повернути зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства Насінневе , у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог та роз`яснити останнім право звернутися до суду на загальних підставах.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 43, 58, 60, 64, 128, 131, 197, 198, 223, пунктом 5 частини 1 статті 257, статтями 258 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, статтями 353 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Ісачкіна Е. А. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У задоволенні клопотання директора Приватного акціонерного товариства Насінневе Сокол О. В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Насінневе , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України - відмовити.

Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства Насінневе до ОСОБА_1 , Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дійсним договору оренди - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до пункту 15.5 Розділу ХШ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України) протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська