Постанова

від 01.09.2020 по справі 158/357/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/357/19 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Провадження № 22-ц/802/314/20 Категорія: 8 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,

секретар Концевич Я. О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та виділення в натурі частки земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на такі обставини.

На праві спільної часткової власності йому належить 51/200 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками спірного майна є ОСОБА_4 (51/200 частки) та ОСОБА_5 (49/100 частки).

Вказувала, що будинок поділений на дві квартири. Відповідач ОСОБА_5 користується однією із квартир, що відповідає належній їй частці у спільному майні. Між ним та відповідачем ОСОБА_4 не досягнуто домовленості про порядок володіння і користування іншою частиною спільного майна.

Ураховуючи наведене, просив виділити йому в натурі та визнати особистою приватною власністю 51/200 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , а саме: у житловому будинку приміщення 1/2 1-1 (підвал) площею 7,45 кв.м., 1-2 (кладова) площею 5,6 кв.м., 1/2 1-4 (котельня) площею 3,65 кв.м., 1/2 1-5 (коридор) площею 1,0 кв.м., 1/3 1-6 (коридор) площею 5,5 кв.м., 1/2 1-6/1 (коридор) площею 4,5 кв.м., 1-7 (кімната) площею 23,7 кв.м., 1-8 (кімната) площею 15,9 кв.м., 1-9 (вбиральня) площею 1,2 кв.м., 1-10 (санвузол) площею 6,6 кв.м., 1-11 (кухня) площею 11,0 кв.м., що складатиме відокремлену частку будинку з самостійним виходом - квартиру; з господарських та побутових будівель і споруд: 51/200 частину сараю б , 51/200 частини літньої кухні - сараю Б-1 (ліва частина обличчям до будівлі), 51/200 частини огорожі 1 та 1/2 частину ганку а-2 ; зобов`язати ОСОБА_4 реконструювати приміщення другого поверху 1-16 для влаштування ванної кімнати та туалету та реконструювати приміщення другого поверху 1-17 з влаштуванням кухні, встановити в коридорі першого поверху перегородку перед сходами на другий поверх та влаштувати у даній перегородці дверний проріз; зобов`язати його встановити в коридорі першого поверху перегородку перед приміщенням 1-7 та 1-11 та влаштувати в даній перегородці дверний проріз; зобов`язати ОСОБА_4 та ОСОБА_4 розробити проекти та виконати інженерне забезпечення відповідної новоутвореної квартири згідно до діючих норм та правил, у тому числі здійснити переобладнання систем газопостачання, електропостачання та водопостачання з влаштуванням автономних відповідних мереж та автономної системи опалення; виділити у приватну власність ОСОБА_4 в натурі земельну ділянку площею 217 кв.м.(що складається з 60 кв.м. + 157 кв.м.) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 9-13-14-23-8 та 19-20-17-18-19, позначеної червоним кольором на Плані №5 до висновку експертизи №26, які співвласнику 1/2 частки майна; виділити у приватну власність ОСОБА_4 в натурі земельну ділянку площею 217 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 23-14-15-17-20-22-23 позначеної зеленим кольором на Плані №5 до висновку експертизи №26, які співвласнику 1/2 частки майна; у спільному користуванні у спільній частковій власності, у рівних частках, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 залишити земельну ділянку площею 276 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 3-6-7-8-22-19-1-2-3, позначеної синім кольором відповідно на Плані №5 до висновку експерта №26; стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в його користь 31932,50 грн. грошової компенсації за відхилення від ідеальної долі у вартості домоволодіння та стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь суму витрат пов`язаних з розглядом справи, що становлять 7003 грн., як витрати пов`язані з проведенням експертизи та 3000 грн. витрат на надання правничої допомоги.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.12.2019 позов задоволено частково.

Постановлено виділити в натурі та визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 51/200 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , а саме:

- у житловому будинку: приміщення 1-2 (кладова) площею 5,6 кв.м., 1/2 1-4 (котельня) площею 3,65 кв.м., 1/2 1-5 (коридор) площею 1,0 кв.м., 1/2 1-6/1 (коридор) площею 4,5 кв.м., 1-12 (коридор) площею 17,5 кв.м., 1-13 (кімната) площею 19,7 кв.м., 1-14 (кімната) площею 15,8 кв.м., 1-15 (кладова) площею 1,7 кв.м., 1-16 (кімната) площею 9,0 кв.м., 1-17 (кімната) площею 8,7 кв.м., що складатиме відокремлену частку будинку з самостійним виходом - квартиру;

- з господарських та побутових будівель і споруд: 51/200 частину сараю б , 51/200 частини літньої кухні - сараю Б-1 (ліва частина обличчям до будівлі), 51/200 частини огорожі 1 та 1/2 частину ганку а-2 .

Залишити в спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до розміру їх часток, майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- у житловому будинку: приміщення 1-3 (кладова) площею 5,4 кв.м., 1/2 1-4 (котельня) площею 3,65 кв.м., 1/2 1-5 (коридор) площею 1,0 кв.м., 1/3 1-6 (коридор) площею 5,5 кв.м., 1/2 1-6/1 (коридор) площею 4,5 кв.м., 1-7 (кімната) площею 23,7 кв.м., 1-8 (кімната) площею 15,9 кв.м., 1-9 (вбиральня) площею 1,2 кв.м., 1-10 (санвузол) площею 6,6 кв.м., 2-2 (кладова) площею 4,9 кв.м., 2-3 (кладова) площею 5,5 кв.м., 2-4 (котельня) площею 7,7 кв.м., 2-5 (коридор) площею 2,1 кв.м., 2-6 (коридор) площею 14,8 кв.м., 2-7 (кухня) площею 10,1 кв.м., 2-8 (санвузол) площею 6,4 кв.м., 2-9 (вбиральня) площею 1,3 кв.м., 2-10 (кімната) площею 14,5 кв.м., 2-11 (кімната) площею 23,8 кв.м., 2-12 (коридор) площею 17,2 кв.м., 2-13 (кімната) площею 8,3 кв.м., 2-14 (кімната) площею 8,7 кв.м., 2-15 (вбиральня) площею 1,5 кв.м., 2-16 (кімната) площею 12,7 кв.м., 2-17 (кімната) площею 23,1 кв.м.;

- господарські та побутові будівлі, споруди: 149/200 частину сараю б , 149/200 частину літньої-кухні сараю Б-1 , гараж Г-1 , гараж Д-1 , 149/200 частину огорожі 1 , ганок а-1 та 1/2 частину ганку а-2

Зобов`язати ОСОБА_4 встановити в коридорі першого поверху перегородку перед приміщенням 1-7 та 1-11 та влаштувати в даній перегородці дверний проріз.

Зобов`язати ОСОБА_3 встановити в коридорі першого поверху перегородку перед сходами на другий поверх та влаштувати в даній перегородці дверний проріз.

У спільному користуванні у спільній частковій власності, у рівних частках, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1-1 (підвал), площею 14,9 кв.м., 2-1 (підвал) площею 14,6 кв.м.

Виділити у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 217 кв.м.(що складається з 60 кв.м. + 157 кв.м.) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 9-13-14-23-8 та 19-20-17-18-19, позначеної червоним кольором на Плані №5 до висновку експертизи №26, які співвласнику 1/2 частки майна.

Виділити у користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 217 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 23-14-15-17-20-22-23 позначеної зеленим кольором на Плані №5 до висновку експертизи №26, які співвласнику 1/2 частки майна.

У спільному користуванні у спільній частковій власності, у рівних частках, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити земельну ділянку площею 276 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах: 3-6-7-8-22-19-1-2-3, позначеної синім кольором відповідно на Плані №5 до висновку експерта №26.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 16367 (шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 50 коп. грошової компенсації за відхилення від ідеальної долі у вартості домоволодіння.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1975 грн. 88 коп., тобто по 987 грн. 94 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій вказав, що суд першої інстанції дійшов висновку про поділ житлового будинку, відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи № 26 від 10.10.2018, оскільки позивачем не подано висновків уповноважених органів про допустимість проведення робіт з переобладнання спірного будинку. Також вказує, що запропонований судом поділ земельної ділянки суперечить ДБН Б.2.2-2:2018 "Планування і забудова території". З огляду на викладене, покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, оскільки обраний судом варіант поділу спірного майна найбільш оптимальний.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити у зв`язку з таким.

З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок поділений на дві ізольовані квартири (180 кв.м. та 177,2 кв.м.) (том 1, а.с.20-29).

Співвласниками будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , якій належить 49/100 часток, ОСОБА_4 , якому належить 51/200 частки та ОСОБА_4 , якому також належить 51/200 частки,відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка видана 21.07.2018 за номером 132329290 (том 1, а.с.31-49).

Частина будинку з господарським та надвірними спорудами розташована на земельній ділянці, реєстраційний номер - 1544788607218, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721810100:01:001:2566, площею 0,0710 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на рухоме майно про реєстрацію права власності від 05.05.2018 №122968172 та державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ№494001 від 22.02.2006 позивач ОСОБА_4 є власником 1/2 частки даної земельної ділянки (том 1 а.с. 87-89).

Поняття спільної часткової власності визначено положеннями ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Існуюча у співвласника правомочність розпорядження спільним майном, передбачена статтями ст. 364, 367 ЦК України, якими встановлені способи реалізації цієї правомочності.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 звернувся з позовом про виділ частки із спільної часткової власності на підставі ст. 364 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 364 ЦК України виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380, 382(ч.І) ЦК України належить дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Враховуючи, що після виділу частки із спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему водопостачання, водовідведення, тощо), тобто, складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У справі, яка переглядається, в основу оскарженого судового рішення покладено експертний висновок № 26 від 24.10.2018 про можливість виділу належної позивачу частки у будинку , господарських спорудах та земельній ділянці, складений до пред`явлення позову, на замовлення ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах позивача ОСОБА_4 на підставі довіреності (т.І а.с.54-79).

Погодившись із запропонованим експертом варіантом І виділу належної позивачу частки будинку та господарських споруд, земельної ділянки, який передбачає переобладнання та перепланування будинку , виконання інженерного забезпечення з метою облаштування ізольованих квартир, суд першої інстанції залишив поза увагою норми матеріального права, якими визначено умови, за яких можливе виділення в натурі частки одного із співвласників спільної часткової власності.

Зокрема, у чинній редакції статті 152 ЖК Української РСР встановлено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт зведення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Як варіант І, так і варіант ІІ виділу, запропонованого в експертному висновку № 26 від 24.10.2018, передбачено проведення переобладнань будинку та господарських споруд, облаштування автономних інженерних мереж.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції заслухано роз`яснення експерта Охремчука О.О. у зв`язку з наданим експертним висновком, який повідомив суду, що при здійсненні перепланування та виконанні будівельно-технічних робіт відповідно до запропонованих варіантів виділу не передбачається втручання в несучі конструкції будинку. Разом з тим, на запитання суду, чи передбачається при облаштуванні систем автономного опалення, газо-, водопостачання та водовідведення,, електропостачання, втручання в інженерні системи загального користування, експерт ОСОБА_7 повідомив, що відповідь на це питання можливо отримати лише після звернення власника до компетентних органів та виготовлення технічної документації для облаштування автономних інженерних мереж.

Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та Державним будівельним нормам України Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт .

Згідно з цими Правилами до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

При виділі ( поділі) нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.

Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.

Відповідно до положень частини І статті 81 ЦПК України, на позивачеві ОСОБА_8 , який погодився із запропонованим у висновку № 26 від 24 жовтня 2018 року варіантом І виділу належної йому частки, лежить обов`язок доведення належними доказами тієї обставини, що при обладнанні автономних інженерних мереж не буде втручання в інженерні мережі загального користування. У даному судовому засіданні позивачем не подано висновків, технічної документації, розроблених проектів або будь-яких інших належних доказів на підтвердження можливості облаштування автономних мереж опалення, газо-, водо-, електропостачання без втручання в загальні інженерні системи. Представник позивача пояснив суду, що вважає належним і достатнім доказом можливості виділу належної частки у спільній частковій власності поданий позивачем висновок експерта № 26 від 24.10.2018.

Позивачем не подано доказів можливості виділу частки будинку з додержанням вимог статті 152 ЖК України, статей 181, 364 ЦК України, тому висновок суду першої інстанції про виділ позивачу ОСОБА_8 належної йому частки у спільній частковій власності відповідно до запропонованого варіанту І висновку експерта №26 від 24.10.2018 зроблений всупереч норм матеріального права.

Крім того, досліджуючи запропоновані в зазначеному експертному висновку варіанти І та ІІ виділу, апеляційним судом встановлено, що співвласнику із часткою 51/20 та співвласникам з частками 149/200 як у варіанті І, так і у варіанті ІІ пропонується виділення Ѕ підвалу 1-1, Ѕ котельні 1-4, Ѕ коридора 1-6/1, однак яким чином ці приміщення набудуть ознак ізольованих, експерт не вказує. Більше того, зазначає, що при такому варіанті виділу підвал будинку, в якому знаходиться і котельня, переобладнання не потребує, есперт не робить висновку та не вказує про необхідність встановлення перегородок, дверей, тощо у підвалі. Тобто експерт, пропонуючи варіант виділу ізольованої частини приміщень підвалу, котельні, коридора, суперечить своєму ж висновку про відсутність потреби здійснювати перепланування, переобладнання у цих приміщеннях для їх відокремлення. З висновку вбачається, що при такому варіанті відбувається не виділ ізольованої частини зазначених приміщень, а залишення їх у спільному користуванні. При наданні роз`яснень висновку у суді апеляційної інстанції експерт мотивів такої пропозиції виділу не повідомив (а.с. 62-65).

Також, при виділі надвірних будівель і споруд у висновку № 26 від 24.10.2018 у враховано вартість і площу сараю б вартістю 6880 грн., який згідно з технічним паспортом, виготовлено із дерева (дошок) (т.І а.с. 28 ) та запропоновано зазначену споруду до виділу, у тому числі враховано при визначенні варіанту виділу земельної ділянки, у той час як у даному судовому засіданні встановлено, що дерев`яний сарай б знесено і представники сторін цієї обставини не заперечували.

Наведене додатковою вказує на те, що експертний висновок № 26 від 24.10.2018 та запропоновані у ньому варіант І та варіант ІІ виділу не відповідає критерію належності, достовірності та достатності доказів (статті 77,79,80 ЦПК України), тому не може враховуватись при вирішенні спору.

З матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача, заперечуючи запропонований позивачем варіант виділу належної йому частки, подала свій варіант виділу частки одного із співвласників, викладений у висновку № 482/5 будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.08.2019, яким запропоновано один варіант виділу житлового будинку та господарських споруд, та зроблено висновок про неможливість виділу частки земельної ділянки (т.І а.с. 218-243).

Апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 , яка є одним із співвласників майна, що є у спільній частковій власності, проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка є ізольованою, має окремий вхід та інженерне забезпечення, іменується у цьому висновку, як співвласник І.

Даним висновком запропоновано варіант виділу, при якому співвласнику ІІ виділяються у власність приміщення на першому поверсі, співвласнику ІІІ виділяються приміщення на другому поверсі. Приміщення підвалу 1-1 та котельні 1-4, запроектоване приміщення 1-6*,1-12*(сходинкова площадка на 2 поверх та частина коридору 2 поверху), огорожа, ганок, залишено у спільному користуванні співвласників ІІ та ІІІ.

Судом апеляційної інстанції заслухано роз`яснення експерта ОСОБА_9 з приводу наданого висновку, який пояснив, що запропонований варіант виділу не передбачає при проведенні переобладнання, будівельних робіт та облаштуванні автономних інженерних мереж, втручання в несучі елементи та конструкції будинку, в інженерні системи загального користування. Обгрунтування доводів про те, що при облаштуванні автономних мереж опалення, газо-, водо-, електропостачання, водовідведення не передбачається втручання в загальні інженерні мережі, експерт на пропозицію суду не навів. Апеляційний суд вважає таке роз`яснення неприйнятним, оскільки у висновку № 482/5 від 22.08.2019 не зазначено, отже, експертом не досліджувалось, які дії співвласникам необхідно виконати для влаштування автономних інженерних мереж, при тому, що співвласнику ІІІ запропоновано облаштувати санвузол і кухню у приміщеннях другого поверху, які на даний час є жилими кімнатами.

На думку апеляційного суду, залишення котельні у спільному користуванні, яка є однією із складових системи життєзабезпечення будинку, робить неможливим утворення окремого об`єкта нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та суперечить визначеним положеннями статей 181, 183, 358, 364, 380, 382 ЦК України умовам виділу частки майна із спільної часткової власності.

При з`ясуванні апеляційним судом мотивів висновку в частині забезпечення доступу на другий поверх обом співвласникам шляхом залишення сходів та частини коридору другого поверху у спільному користуванні за умови, що кожному із співвласників виділяються кімнати на різних поверхах, експерт ОСОБА_10 пояснив, що це необхідно для доступу співвласників на горище. Суд вважає таке роз`яснення необгрунтованим, а пропозицію забезпечення доступу на другий поверх, до кімнат іншого співвласника, такою, що суперечить меті виділення ізольованого приміщення, оскільки із поверхового плану, який міститься в технічному паспорті та поверхового плану, зображеного у висновку експерта, вбачається, що вихід на горище із другого поверху відсутній, на другому поверсі є лише вікно у бічній стіні (т.І а.с.25, а.с. 240). Аргументи експерта, що співвласники не позбавлені можливості зробити вихід на горище через другий поверх є припущенням, тому судом відхиляються.

Також експерт пояснив, що при визначенні варіанту виділу, ним з`ясовано, що сарай б , який згідно з технічним паспортом побудований із дошок, розвалений. Тому він зробив заміри і оцінку бетонного сараю, який збудований на місці старого сараю б . Пояснив, що врахування площі і вартості новозбудованого сараю,( у висновку № 482/5 будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.08.2019 експерт позначив літерою б ), який у технічному паспорті не зазначений, впливає на визначення вартості і розміру ідеальних долей співвласників.

З технічного паспорта вбачається, що площа основи сараю б , 1982 року побудови, (виготовлений із дерева , дошки), становить 29,6 кв. м, вартість - 6 880, в той час як експертом запропоновано до виділу фактично існуючий бетонний сарай б з площею забудови 20.7 кв. м 2010 року побудови, вартістю 43 254 грн. (т.І а.с. 28, 222). Суд не погоджується з роз`ясненням експерта про те, що новозбудований сарай є спорудою, яка ідентична тій, що зазначена в технічному паспорті, що спростовується відомостями технічного паспорта.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами частини І статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Зміст зазначеного принципу судочинства та обов`язку доказування, розкрито нормами статті 81 ЦПК України, згідно з частиною першою якої кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами частини 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 3 статті 13 ЦПК України закріплено право учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При розгляді даної справи апеляційний суд, на виконання приписів частини п`ятої статті 12 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з`ясуванню обставин справи роз`яснив сторонам передбачене частиною 7 статті 49 ЦПК України право укласти мирову угоду, однак така угода укладена не була; неодноразово роз`яснював сторонам в особі їх представників, які є професійними юристами, адвокатами та представляли інтереси сторін в усіх судових засіданнях апеляційного суду, обов`язок доказування та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, право заявити клопотання про подання доказів, задати експертам, які надавали роз`яснення у зв`язку з наданими експертними висновками, запитання та заявити про надання додаткового висновку експертом, клопотати про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача ОСОБА_4 клопотань не заявив, пояснив, що між сторонами існує спір, позивача влаштовує виділ у такому варіанті, як зазначив суд першої інстанції, та вважає, що саме при такому виділі буде вирішено спір.

Представник відповідача повідомив суду про відсутність клопотань, зазначив, що саме позивач, який звернувся з позовом, повинен подати докази і заявляти клопотання.

На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які входять до предмета доказування - наявність технічної можливості виділу позивачу ОСОБА_8 відокремленої частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності з додержанням положень статей 183, 364 ЦК України, ст. 152 ЖК України.

Оскільки позивачем не подано доказів на підтвердження обставин, які входять до предмета доказування, виділ ОСОБА_4 належної йому частки на підставі наявних доказів неможливий у зв`язку з їх неналежністю та недостатністю, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

Відповідно до частини І статті 376 ЦПК України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з вищевикладеного,на підставі статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 4117 гривень 06 копійок.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 є інвалідом першої групи та відповідно до п.7 ч.І статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, понесені відповідачем ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги належить відшкодувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1, 7 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись статями 367, 376, 382, 383, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити .

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2019 року в даній справі скасувати та постановити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та виділення в натурі частки земельної ділянки.

Компенсувати ОСОБА_4 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 4117 (чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 06 коп. сплаченого судового збору, відповідно до квитанцій №0.0.1593327821.1 від 23 січня 2020 року та №MP_AB130381SMIM_12332232 від 11 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: