Постанова

від 08.09.2020 по справі 757/61551/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,

Справа № 757/61551/18-ц Головуючий у 1 інстанції - Остапчук Т.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6897/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі: Гаврюшенко К.О.

розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою

представника Акціонерного товариства Альфа-Банк

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року

в справі за заявою Акціонерного товариства Укрсоцбанк про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу", Коцюби Алли Євгенівни, Комунального підприємства " Реєстрація майна та бізнесу", Акціонерного товариства Укрсоцбанк , треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. про скасування реєстраційних дій

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви АТ Альфа-Банк про зустрічне забезпечення позову в даній справі.

В апеляційній скарзі представник АТ Альфа-Банк просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року та ухвалити нову, якою застосувати зустрічне забезпечення позову у вигляді внесення позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва 120 000 грн., і стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми цивільного-процесуального права.

08 вересня 2020 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити без задоволення апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонерним товариством АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк".

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Коцюба Алли Євгенівни, Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу , Акціонерне товариство УКРСОЦБАНК , треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. про скасування реєстраційних дій - задоволено частково.

Накладено арешт на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), відповідно до свідоцтва про право на спадщину №774/2006 від 30 серпня 2006 року, шляхом заборони відчуження вказаної частини об`єкту нерухомого майна та накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 листопада 1993 року № НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження вказаної частини об`єкту нерухомого майна.

01 листопада 2019 року представник Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення.

В заяві про зустрічне забезпечення просила зобов`язати ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), внести на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва грошові кошти у розмірі 120 000,00 грн (сто двадцять гривень), також посилаючись на те що, 15 вересня 2006 року між АКБ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 було укладеного Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/, в межах максимального ліміту заборгованості 148050,00 дол. США, з метою забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, 15 вересня 2006 року між АКБ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Укрсоцбанк, та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №02-10/2515, за умовами якого в іпотеку Банку було передано наступне майно: двокімнатна квартира, загальною площею 72 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заяви зазначала, що АТ Укрсоцбанк , є законним власником даного майна на сьогоднішній день тому, як власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду і позбавлення його такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України. Так, 02 вересня 2019 року між АТ Укрсоцбанк та ТОВ ДАТА МАЙНІНГ ГРУП в особі Директора Шкляр Віктора Івановича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір оренди б/н. Згідно із цим договором орендодавець з дня підписання акту прийому-передачі передає, а орендар, приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 72 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , для використання на умовах, визначених у даному Договорі. Розмір місячної орендної плати складає: 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Вказувала, що у зв`язку із накладенням арешту на нерухоме майно, власник фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним (передати майно орендарю за актом приймання-передачі), а відтак упущена вигода, з урахуванням середнього строку розгляду цивільних справ в судах, складає 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень).

Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції виходив із того, що арешт був накладений на 1/12 та 1/4 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а тому, наданий розрахунок збитків, який несе відповідач, нічим не підтверджується. Також, оцінивши додані до заяви документи про зустрічне забезпечення, суд не знайшов правових підстав для задоволення заяви, оскільки зустрічне забезпечення направлене на відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а не на покриття вартості спірного майна у разі його можливого відчуження.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Часиною 1 ст. 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Як визначено у ч.ч. 7-9 ст. 154 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

У своїй апеляційній скарзі представник АТ "Альфа-Банк" вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що вжиття заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 120 000, 00 грн. упущеної вигоди, є співмірним до вжиття заходів забезпечення позову. Але, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

При зверненні до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою представник АТ "Альфа-Банк" посилався на те, що порушення його прав полягає в тому, що накладенням арешту на спірне майно йому завдано збитків внаслідок упущеної вигоди - доходів, які він міг одержати від надання в оренду зазначеної вище квартири, якби його права не були обмежені вжиттям заходів забезпечення позову.

Судом була встановлена співмірність заявленим позовним вимогам заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. В той же час представником АТ "Альфа-Банк" не було наведено обставин, за яких накладення арешту на спірне майно до розгляду справи по суті призвело б до понесення ним збитків у заявленому розмірі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Накладення арешту на спірне майно лише обмежує право відповідача розпоряджатись ним до вирішення спору по суті, однак не позбавляє його права в подальшому реалізувати його у випадку відмови в задоволенні позовних вимог, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про розмір його збитків.

За таких обставин судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що АТ "Альфа-Банк" не було наведено обставин, за яких забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, завдасть йому збитків.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статі 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В даному випадку посилання апелянта на відсутність у позивача будь-якого майна не є підставою для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення в розумінні ст. 154 ЦПК України, а також не підтверджені належними доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Альфа-Банк - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 10 вересня 2020 року.

Головуючий: Судді: