Ухвала

від 10.09.2020 по справі 672/833/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 672/833/19

провадження № 61-13278ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ Альфа-Банк про стягнення коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у 2018 році на її ім`я в АТ Альфа-банк було відкрито рахунок для зарахування заробітної плати, яку вона отримувала у ТОВ Мрія Фармінг Поділля . При відкритті рахунку банк надав кредитну картку на ім`я позивача, котрою вона не користувалась. 01 листопада 2018 року позивач отримала СМС повідомлення про списання банком з її поточного рахунку 14 852 грн, 720 грн та 18 000 грн. Оскільки позивач жодного разу не користувалась кредитною карткою, а тому вона звернулась на гарячу лінію відповідача та повідомила про вказані операції і заблокувала картку. 15 листопада 2018 року, не отримавши належного реагування від відповідача, ОСОБА_1 звернулась до Городоцького відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області із заявою про вчинення стосовно неї злочину. Цього ж дня відомості були внесені до ЄРДР за № 12018240120000375 за частиною першою статті 185 КК України. Крім того, вона неодноразово зверталась до відповідача про проведення службового розслідування та повернення їй незаконно списаних коштів з її рахунку, однак на її звернення відповідач не реагував.

Тому просила суд стягнути з відповідача безпідставно списані кошти в сумі 33 572 грн, проценти за користування безпідставно списаними коштами в сумі 10 612,39 грн, пеню в розмірі 9 170,39 грн, станом на 10 липня 2019 року, та до дня повернення суми переказу на рахунок платника.

07 серпня 2019 року позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача безпідставно списані кошти в сумі 43 253 грн, проценти за користування безпідставно списаними коштами в сумі 10 612,39 грн, пеню в розмірі 10 519,94 грн, вирахувану станом на 10 липня 2019 року.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ Альфа-Банк на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти в сумі 43 253 грн, пеню в сумі 10 519,94 грн.

В позові про стягнення з АТ Альфа-Банк на користь ОСОБА_1 процентів за користування безпідставно списаними коштами в сумі 10 612,39 грн відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ Альфа-Банк задоволено частково.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови та зменшено стягнуту з АТ Альфа-Банк на користь ОСОБА_1 суму пені до 9 454,24 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

04 вересня 2020 року АТ Альфа-Банк засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційного скаргою на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Ціна позову у даній справі становить 64 385,33 грн, яка складається з: 43 253 грн - сума безпідставно списаних коштів, 10 612,39 грн - проценти за користування безпідставно списаними коштами, 10 519,94 грн - пеня, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100=210 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ Альфа-Банк подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк про стягнення коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська